- •1.Передумови та тенденції консолідації української нації у складі Російської імперії.
- •3.Формування політичної свідомості українців в системі суспільно-політичних партій Росії і Австро-Угорщини (др. Пол. 19-початок 20 ст.).
- •4.Суспільно-політична та національна проблематика в програмах політичних партій підавстрійської України.
- •5.Суспільно-політичні та національні питання в програмах загальноросійських політичних партій.
- •6.Політичні партії Сх. України та їх підходи до суспільно-політичної і національної проблематики.
- •7.Україна і революція 1905-07 рр..
- •8.Діяльність укр. Парламентських громад в і-ї та іі-ї Державних думах Росії.
- •9.Укр депутати у Віденському парламенті, Галицькому сеймі та Буковинському ландтазі. Виборча реформа 1907 р.
- •10.Розвиток національної освіти, науки і культури у підавстрійській Україні у 1890-х – 1913 рр..
- •11.Розвиток науки та освіти на укр. Землях у складі Російської імперії в др. Пол. 19 – початку 20 ст..
- •12.Укр культура і духовне життя на початку 20 ст..
- •13.Ліберальна і демократична інтелігенція в українському національному русі на початку XX ст.
- •14.Робітничий і соціал-демократичний рух в Україні наприкінці XIX - початку XX ст.
- •15.Національна політика самодержавства в Україні (1907-1914 рр.). Справа Бейліса.
- •16. Українські землі напередодні Першої світової війни: економічна та суспільно-політична ситуація.
- •17. Політика урядів Австро-Угорщини і Російської імперії в українському та польському питанні у роки Першої світової війни.
- •18. Ставлення до війни соціальних і національних прошарків та політичних організацій українського суспільства.
- •19. Створення та бойовий шлях корпусу усс.
- •20. Соціально-економічне становище українських територій у роки Першої світової війни.
- •21. Суспільно-політичні сили та інститути влади Наддніпрянської України в період революції 1917-1920 рр.
- •22. Політичні процеси в Надніпрянській Україні у 1917 р.: діяльність партій та організацій, вибори до органів самоуправління, створення рад.
- •23. Відносини між уцр і Тимчасовим урядом Росії, політичні умови і результати.
- •24. Революційні події у Петрограді в жовтні 1917 р. Та їх вплив на Україну.
- •25. Брест-Литовська конференція та українське питання.
- •26. Встановлення радянської влади: передумови,причини, наслідки
- •27. Аграрне питання в Україні у період революційних перетворень і громадянської війни
- •29. Соціально-економічне становище та політичне становище в Україні у період радянсько-польської війни. Політика радянської влади у Сх. Галичині
- •28. Зовнішня політика Директорії унр. Участь делегацій унр і зунр у Версальській мирній конференції та українське питання на ній.
- •29. Соціально-економічне та політичне становище України у період радянсько-польської війни. Політика радянської влади у Сх. Галичині.
- •30.Процес міжнародного визнання усрр (Ризький та Рапалльський договори).
- •31.Робітничо-селянський Союзний договір між усрр і рсфрр. Укладення усрр Союзного договору 31 грудня 1922 р., становлення союзних інституцій в Україні.
- •32.Особливості соціально-економічної політики в усрр у 1922-1928 рр.
- •33.Партійно-політична система Радянської України та її трансформація у командно-адміністративний апарат.
- •33.Партійно-політична система Радянської України та її трансформація у командно-адміністративний апарат.
- •34.Політика українізації в усрр. Її зміст і результати.
- •35.Формування та діяльність інституцій радянської влади в Україні. Радянська Україна у Конституціях срср (1924 і 1936 рр.) й усрр (урср) 1929 і 1937 рр.
- •36.Соціальні наслідки політики індустріалізації та колективізації в усрр.
- •37.Сталінські репресивні заходи та їх наслідки для укр. Суспільства.
- •38.Центри укр. Еміграції в Польщі, Чехословаччини й Румунії.
- •39.Діяльність укр. Політичної й військової еміграції. Її вплив на міждержавні відносини в 1910 – 1930-ті рр..
- •40.Суспільно-політичне життя на західноукр. Територіях у 1920-ті рр.. Політика пацифікації ю.Пілсудського в Сх. Галичині.
- •41.Діяльність укр. Політичних партій і рухів на зх.Укр. Територіях у 1930-ті рр..
- •42.Особливості функціонування націоналістичних організацій на зх.Укр. Землях.
- •43. Комуністичний рух на зх.Укр. Землях.
- •44.Карпатська Україна як спроба створення Укр.. Держави у 1939 р.
- •45.Конституційний устрій Польщі, Чехословаччини і Румунії та його значення для умов розвитку укр. Суспільного руху.
- •46.Кооперативний рух в Україні: особливості в усрр і на зх.Укр. Територіях.
- •47.Діяльність укр. Національних партій в усрр на початку 1920-х рр.. І національних секцій в структурі кп(б)у.
- •48. Центри української еміграції в Європі, їх політична, культурна, просвітницька діяльність.
- •49.Сутність заходів ю.Пілсудського у рамках політики «санації» і суспільне життя на укр. Землях.
- •50.Міжнаціональні відносини і релігійне життя в усрр у 1920 – 1930-ті рр..
- •51.Характер і наслідки урбанізації в Радянській Україні у 1920 – 1930-ті рр..
20. Соціально-економічне становище українських територій у роки Першої світової війни.
З початком війни українські землі перетворилися на театри воєнних дій, а самі українці, позбавлені власної державності, повинні були воювати за чужі інтереси і фактично брати участь у братовбивчому протистоянні.
Війна, що тривала 4 роки, принесла Україні небачені людські втрати та матеріальне розорення. Проте вона призвела до посилення українського визвольного руху. У перші дні після проголошення війни по всій Російській імперії піднявся патріотичний рух. Російський уряд розпочав переслідування українства: повернулися найтяжчі дні — закрито «Просвіти» і українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Заарештовано багато священиків, інтелігенції, селян. Політичні й громадські діячі тікали до Відня. Становище погіршувала діяльність москвофілів. Відбувається інфляція, зростають економічні, соціальні, промислові, транспортні проблеми. Проте позитивні наслідки були також досить вагомими: зросла національна самосвідомість українського населення, було створено перші українські збройні формування, а отже набувався воєнний досвід воїнів. Головним зрушенням стало підняття „українського питання” на міжнародному рівні. Війна принесла українським землям руйнацію господарства, гальмування поступального розвитку, деформацію структури виробництва, посилення залежності від іноземного капіталу.
21. Суспільно-політичні сили та інститути влади Наддніпрянської України в період революції 1917-1920 рр.
Революція 1917 року розбудила в Україні прагнення мати свою державу, під час першої величної маніфестації серед прапорів з соціалістичними гаслами були вже прапори з вимогами — гетьмана. Увесь 1917 рік пройшов в загальному захопленні соціалістичними ідеями. Здавалося, що сила цих ідей була непереможна. Характерно, що ТУП (Товариство Українських Поступовців), яке існувало коло 10 років як понадпартійне об'єднання, після 1917 року змінило свою назву на Партію Соціалістів-Федералістів. На мітингу в Київському університеті студенти проголосили повну «політичну свободу» для професорів належати до якої завгодно партії, але тільки — соціалістичної — соціалістів-революціонерів чи соціалістів-демократів. На той час це була дійсно велика толерантність.
П’ятирічна (1917-1921 рр.) самовіддана боротьба українського народу за створення власної , ні від кого незалежної, держави не пропала марно. На політичній карті було стерто назву “Південно-Західний край Росії” натомість з’явилася нова – Українська Народна Республіка із столицею в м. Харкові.
Більшовики і прибічники унітарної Росії не змогли проігнорувати прагнення українського народу до створення власної держави і спочатку навіть запозичили виниклу в процесі національної революції назву (УНР) але в січні (6) 1919 замість цієї назви ввели нову: Україна проголошувалась Українською Соціалістичною Радянською Республікою.
Проте сам факт існування та визнання України міжнародною спільнотою, чітко окреслені кордони, своя, хай залежна адміністрація, столиця, герб, прапор, гімн, певна можливість культурно-національного розвитку створювали для українського народу перспективу виборення власної незалежної держави.
На жаль, і на цей раз, Україні невдалося зібрати воєдино всі свої землі. Галичина, Західна Волинь, Карпатська Україна, Північна Буковина залишилися поза її межами.