- •Навчально-методичний комплекс дисципліни «антична філософія»
- •Навчальна програма дисципліни «антична філософія»
- •І. Пояснювальна записка
- •Іі. Зміст курсу
- •Тема 1. Виникнення філософії у Стародавній Греції
- •Тема 2. Іонійська філософія. Мілетська школа
- •Тема 3. Філософія Геракліта Ефеського
- •Тема 4. Італійська філософія. Філософія піфагорійців
- •Тема 5. Філософія елеатів
- •Тема 6. Натурфілософія V ст. До н.Е.
- •Тема 7. Атомістика Левкіппа-Демокріта
- •Тема 8. Софісти, Сократ і сократичні школи
- •Тема 9. Філософія Платона
- •Тема 10. Філософія Арістотеля
- •Тема 11. Елліністично-римська філософія
- •Ііі. Література Основна:
- •Додаткова:
- •Міністерство освіти, науки, молоді та спорту україни
- •Укладач: Тихолаз Анатолій Георгійович, кандидат філософських наук, доцент.
- •Пояснювальна записка
- •II. Тематичний план дисципліни
- •III. Лекційні заняття
- •План лекційних занять Заняття 1—3. Виникнення філософії у Стародавній Греції (6 год.)
- •Заняття 4—5. Іонійська філософія. Мілетська школа (4 год.)
- •Заняття 6. Філософія Геракліта Ефеського (2 год.)
- •Заняття 7—8. Італійська філософія. Філософія піфагорійців (4 год.)
- •Заняття 9—10. Філософія елеатів (4 год.)
- •Заняття 11—12. Натурфілософія V ст. До н.Е. (4 год.)
- •Заняття 13—14. Атомістика Левкіппа-Демокріта (4 год.)
- •Заняття 15—16. Софісти, Сократ і сократичні школи (4 год.)
- •Заняття 17—21. Філософія Платона (10 год.)
- •Заняття 22—26. Філософія Арістотеля (10 год.)
- •Заняття 27—30. Елліністично-римська філософія (8 год.)
- •Іv. Семінарські заняття
- •Плани семінарських занять
- •V. Самостійна робота: методичні рекомендації
- •Тематика і вимоги до виконання домашніх письмових робіт
- •Зміст і тематика індивідуальних завдань
- •VI. Форми та методи контролю
- •Питання для підготовки до екзамену
- •Viі. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів, умови визначення навчального рейтингу
- •Умови визначення навчального рейтингу і семестр
- •Робота в семестрі
- •Іі семестр
- •Робота в семестрі
- •2. Екзамен
- •Критерії оцінювання знань і вмінь з дисципліни
- •Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в національну 4-бальну шкалу та шкалу естs
Тема 10. Філософія Арістотеля
Життя й творчість Арістотеля (384 - 322 до н. е.). Арістотель і Академія. Заснування Лікею. Твори Арістотеля.
Арістотель про види знання та про предмет "першої філософії". Критика вчення про ідеї. Вчення про начала й чотири причини сущого. Суть буття, суще та сутність. Вчення про першу матерію й безтілесну форму. Теологія Арістотеля.
Фізика Арістотеля. Класифікація видів руху, вчення про першоджерело руху. Космологія. Природничонаукові уявлення Арістотеля.
Розробка пізнавальної методології в "Органоні". Логічне вчення Арістотеля. Класифікація видів знання. Категоріальне вчення Арістотеля, категорії як роди буття та форми думки.
Психологія Арістотеля.
Етика Арістотеля, вчення про чесноти.
Соціально-політичні ідеї Арістотеля.
Вчення про мистецтво та естетичні погляди Арістотеля.
Місце Арістотеля в історії світової філософської думки.
Розвиток перипатетичної філісофії по смерті Арістотеля (Теофраст, Евдем, Арістоксен, Дікеарх, Стратон та ін.).
Тема 11. Елліністично-римська філософія
Доба еллінізму та її місце в історії й культурі античності. Трансформація традиційних світоглядних орієнтирів в елліністичну добу. Розвиток природничонаукових знань. Специфічні особливості елліністичної філософії.
Філософія Епікура (341 - 270 до н. е.) – новий етап у розвитку атомістики. Переосмислення Епікуром атомістики Демокріта. Епікур про призначення філософії. Нова інтерпретація співвідношення необхідності і випадковості. Обґрунтування свободи волі в епікуреїзмі. Вчення про чуттєве сприйняття як джерело істини. Гедоністична етика. Епікур про природу богів.
Поширення епікуреїзму в Римі. Поема Тіта Лукреція Кара (бл.99 -55 до н. е.). "Про природу речей" - енциклопедія римського епікуреїзму. Вплив поеми Лукреція на розвиток атомістичних ідей у філософії Нового часу.
Стоїцизм, головні етапи його розвитку. Зенон з Кітіона (бл. 336-264 до н. е.) – засновник грецького стоїцизму. Розквіт стоїчної школи під керівництвом Хрісіппа (бл. 280-205 до н. е.). Фізика стоїків. Пневматика. Вчення про логос, осмислення образу долі в стоїцизмі. Логіка стоїків. Стоїчна етика обов'язку. Космополітизм стоїків.
Середня Стоя (Посідоній, Панецій).
Специфіка римського стоїцизму, його найвидатніші представники: Сенека (3 до н.е.-65 до н.е.), Епіктет (бл. 50-138 н.е.), Марк Аврелій (121-180 н.е.).
Еклектизм Цицерона (106-43 до н.е.) та Варрона (116-26 до н.е.) та їхня роль в становленні римської філософської думки.
Скептицизм. Піррон (бл.365-275 до н.е.) – засновник грецького скептицизму. Його вчення про цілі філософії. Відмова від догматичного філософування, утримування від суджень як засіб досягнення атараксії. Секст Емпірик (кінець ІІ-початок III ст. н.е.) – видатний систематизатор скептицизму.
Філософія пізньої античності. Неопіфагореїзм та його найвидатніші представники (Аполоній Тіанський, Плутарх з Херонеї, Гай, Альбін).
Неоплатонізм як підсумок розвитку філософії язичницької античності. Плотін (203-270 н.е.) як засновник неоплатонізму. Олександрійсько-римська (III ст.), сирійська (IV ст.) та афінська (V ст.) школи неоплатонізму. Вчення про три онтологічні іпостасі: єдине, розум і душу. Вчення про еманацію. Психологія Плотіна. Містична гносеологія.
Порфірій (бл. 232-304 н.е.), роль його "Вступу" до "Категорій" Арістотеля.
Філософія міфології Ямвліха (бл.280-330 н.е.).
"Першооснови теології" Прокла (410-485 н.е.), їхнє значення для розвитку діалектики.
Закриття Юстиніаиом 529 року н.е. платонівської Академії й кінець філософії язичницької античності.