Що можна навіяти собі

...Самонавіювання — це навіювання собі певних думок і пов'яза­них із ними станів...

Із самонавіюванням різної сили і глибини люди стикаються на кож­ному кроці: подолання страху перед перешкодою, почуття невпевне­ності, наприклад під час спортивних змагань, боротьба зі сторонніми бажаннями, які заважають працювати, — усе це певною мірою результат самонавіювання.

...Щоб самонавіювання було ефективним, спочатку треба визначити його мету та завдання і лише після цього починати складати словесні формули. Слова і фрази самонавіювання мають подумки вимовлятися від першої особи й обов'язково у стверджувальній формі, наказовим тоном. Причому заперечна частка «не» у словесних формулах не вжива­ється. Наприклад, не можна говорити «Я не палю», тому що зі сприйман­ня загальмованої людини частка «не» випадає і залишається «Я палю». Правильна формула в цьому разі звучить так: «Я кинув палити» або «Я перестав палити».

Під час самонавіювання не можна виголошувати великих монологів, але разом з тим кожну фразу в різних варіаціях необхідно повторюва­ти кілька разів. Фрази повинні бути короткими, вимовляти їх треба повільно, повністю зосереджуючи увагу на предметі навіювання.

Вимовляючи кожну фразу самонавіювання, треба яскраво, чітко уяв­ляти, образно бачити те, що навіюється. Не слід поспішати: після кожної фрази необхідно робити паузу.

Лише дотримуючись цих правил, систематично тренуючись, можна виробити навичку психологічної саморегуляції і через самонавіювання сформувати в собі бажані риси характеру...

(Водейко Р. И., Мазо Г. Е. Как управлять собой: Психофизиоло-гическая саморегуляция. — Минск: Нар. асвета, 1983. — С. 8—11, 13-15,22,31.)

І. Дія в передбачуваних обставинах. Одним із важливих елементів психологічного налаштовування вчителя є використання магіч­ного «якби». Ю. Львова зазначає, що «якби» створює внутрішній духов­ний рух, який органічно виявляється у зовнішньому вигляді вчителя, в його міміці, жестах, погляді, в прихильності до учнів. Побувавши в уяв­ному світі, вчитель переносить почуття, що виникли, в реальність, почи­нає працювати з натхненням.

Використовуючи засіб «якби», продемонструйте один із варіантів вітання з учнями:

а) ви вперше увійшли в цей клас;

б) ви — класний керівник у цьому класі впродовж тривалого часу;

в) ви засмучені вчинком учнів, до яких прийшли;

г) ви пишаєтесь успіхами учнів у навчанні;

д) ви маєте повідомити неприємну новину;

е) ви маєте повідомити приємну новину.

Проаналізуйте, на що у вашому досвіді можна спертися для створен­ня передбачуваної ситуації «якби». Визначте причину можливих утруднень під час виконання цієї вправи.

ІІ. Моделювання педагогічної ситуації: розповідь учителя (розроблення програми психологічного налаштовування на педагогічну розповідь в аудиторії)

Під час підготовки до цього етапу навчальної взаємодії слід розро­бити варіант власної програми психологічного налаштовування на на­ступну педагогічну діяльність (педагогічна розповідь учителя).

В основу розробки програми можуть бути покладені відомі засоби підтримання творчого самопочуття вчителя.

Алгоритм дій у створенні психологічного налаштовування на на­ступну діяльність учителя можна подати за допомогою поданого нижче переліку запитань. Пошук відповідей на ці запитання дасть студентам змогу скласти варіант психологічного налаштовування на виступ в ауди­торії з розповіддю.

1. Сформулюйте педагогічну мету розповіді. В чому значущість та актуальність теми розповіді для слухачів?

2. У чому полягає особистісна значущість теми розповіді для вас? Визначте в розповіді ті моменти, які мають для вас емоційну привабливість, зафіксуйте їх у свідомості.

3. Які особливості наступної взаємодії (склад учнів, їхні індивідуально-психологічні особливості)? Подумки опишіть їх.

4. Які утруднення можуть виникнути в слухачів під час сприйняття розповіді?

5. Який вигляд ви хотіли б мати під час виступу? Опишіть позу, жести, міміку.

6. Що буде об'єктом вашої уваги під час виступу?

7. Як ви контролюватимете свій психічний стан під час виступу?