33. Напрямки державного регулювання зайнятості

Методи боротьби з безробіттям залежать від того, яка економічна концепція покладена в основу політики зайнятості.

Сучасні послідовники Мальтуса наполягають на запроваджуванні політики обмеження народжуваності.

Послідовники англійського економіста Пігу, які вважають що головна причина безробіття - висока заробітна плата, пропонують:- сприяти зменшенню заробітної плати; - пояснювати профспілкам, що зростання заробітної плати, якого вони вимагають, призводить до зростання безробіття;- держава повинна працевлаштовувати тих робітників, які претендують на невисоку заробітну плату, сприяти розвитку соціальної сфери;- ділити ставку заробітної плати і робочий час між кілька робітниками.

Кейнсіанці пропонують заходи тактичного та стратегічного характеру.

До заходів тактичного характеру належить організація державою суспільних робіт для хронічно безробітних і молоді: будівництво та ремонт шляхів, прибирання вулиць, парків, робота в національних парках тощо.

До заходів стратегічного характеру належать державні замовлення приватному сектору та зниження облікової ставки відсотку. Ці заходи збільшують сукупний попит, а отже - зайнятість.

Регулюючи зайнятість, держава може:- скорочувати тривалість робочого тижня в період масового безробіття;- дочасно - (за 2-3 роки) відправляти на пенсію державних службовців;- стримувати приплив іноземної робочої сили;- стимулювати трудову міграцію.Та найголовніше - держава повинна стимулювати створення нових робочих місць.

33.А. Види безробіття

Словник сучасної економічної теорії Макміллана дає таке визначення безробіття: " Безробіття - загальна чисельність незайнятих індивідів, які або знаходяться у процесі переходу з однієї роботи на іншу, або не мають можливості знайти роботу за переважною ставкою реальної заробітної плати."За українським законодавством безробітним вважається особа, яка активно шукає роботу, готова приступити до неї та стоїть на обліку у державній службі зайнятості. Фрикційне безробіття - воно є добровільним і пов'язане зі зміною місця роботи, переїздом, прагненням отримати нову професію чи підвищити кваліфікацію. Фрикційне безробіття непомітно переходить у структурне безробіття. Структурне безробіття - викликане вивільненням робітників внаслідок структурних змін в економіці (галузі, які тривалий час були "ключовими", поступають місце новим галузям), внаслідок чого працівники такої галузі втрачають не тільки робоче місце, а й кваліфікацію (наприклад, шахтарі, або металурги, які раніше працювали на домнах та мартенах). Пояснюються ці зміни так: з часом у структурі сукупного попиту відбуваються зміни, змінюється як попит споживачів, так і попит на технології, інвестиційний попит. Ці зміни, в свою чергу, змінюють структуру загального попиту на робочу силу. Технологічне безробіття - воно пов'язане з використанням малолюдної, або навіть безлюдної технології. Є заводи, де більшу кількість продукції виготовляють роботи, застосовуються верстати з програмним управлінням, які не потребують живої праці. Циклічне безробіття - пов'язане з кризовою фазою економічного циклу, коли сукупний попит зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. Інституціональне безробіття - виникає коли сама організація ринку праці недостатньо ефективна. Наприклад: недостатня інформація про наявність робочих місць, якби ця інформація була всім доступна, рівень безробіття був нижчим. Причиною інституціонального безробіття може бути значна та тривала допомога по безробіттю, низькі податки. Це знижує стимули до пошуку роботи.

природний рівень безробіття.Словник сучасної економічної теорії Макміллана наголошує, що природна норма безробіття закладена у існуючій структурі економіки, інакше кажучи, стан та структура економіки визначає наявність природного рівня безробіття. Це той рівень безробіття, який зберігається при повній зайнятості. Повна зайнятість визначається відсутністю циклічного безробіття. Представник австрійської економічної школи Роджер Гаррісон у своєму виступі на конференції у 2002 році дав таку характеристику природному безробіттю: Вважається, що природний рівень безробіття у сучасних умовах складає 5-6 процентів. Природний рівень безробіття не той показник, який встановлюється миттєво, він не може змінюватись радикально у короткостроковому періоді та не може змінюватися у межах одного циклу. ¹² Існують дані, що природний рівень безробіття піднявся до 7%. Природне безробіття - це сума фрикційного та структурного безробіття.