texst

–реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування;

–обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат.

Не підлягають оподаткуванню та\або звільняються від оподаткування наступні операції з підакцизними товарами:

–вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України;

–ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру.

–реалізації легкових автомобілів для інвалідів, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб підрозділів центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);

–ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав;

–безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду;

–ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції);

–ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених законом;

–реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі;

–ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги та ін.

81

Встановлені ставки податку: адвалорні, специфічні, адвалорні та специфічні одночасно.

База оподаткуваня залежить від застосування ставок податку: - із застосуванням адвалорних ставок :

вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленим виробником максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

вартість товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари (продукцію), які він імпортує, без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку;

-із застосуванням специфічних ставок базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках;

-із застосуванням одночасно адвалорних та специфічних ставок податку базою оподаткування є база, визначена відповідно до попередніх пунктів.

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції).

Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта.

Суми податку, що підлягають сплаті з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об’єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов’язань.

Ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що переміщуються через митну територію України транзитом, проводиться без сплати податку за умови здійснення заходів щодо гарантування доставки товарів (продукції) у порядку, визначеному митним законодавством.

82

Приклад розрахунку акцизного податку.

У березні 2011 р. вітчизняним підприємством-виробником тютюнових виробів було виготовлено 60000000 штук сигарет з фільтром одного найменування. Максимальна роздрібна ціна без урахування податку на додану вартість та акцизного податку встановлена виробником на рівні 6 грн. за 1 пачку (20 штук).

Розрахуємо величину акцизного податку, якщо специфічна ставка складає 96,21 грн. за 1000 штук, адвалорна – 25 % бази оподаткування.

Обчислення сум акцизного податку з тютюнових виробів здійснюється одночасно за адвалорними та специфічними ставками:

АПспецифічна ставка = 60 000000 : 1000 х 96,21 = 5772600 грн. АПадвалорна ставка = 60 000000 : 20 х 6 х 25% = 4500000 грн. АПразом = 5772600 + 4500000 = 10272600 грн.

Перевіримо, чи розраховане податкове зобов’язання не менше встановленої мінімальної величини акцизного податку:

АПмінімальне податкове зобовязання=60 000000:1000 х 165,35= 9921000 грн.

9.5. Звітність по фіксованому сільськогосподарському податку

Обчислення та сплата податку регламентовані главою 2 ПКУ розділом ХІV “Спеціальні податкові режими”.

Платниками податку є:

1. Сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %.

У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то

83

норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 % за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:

–усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;

–кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;

–особу, утворену шляхом перетворення.

2.Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, що беруть участь у їх утворенні, дорівнює або перевищує 75 %.

3.Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 %.

4.Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 %.

5.Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 %.

Не може бути зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку:

1)суб’єкт господарювання, у якого понад 50 % доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра;

2)суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства,

84

які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

3) суб’єкт господарювання, який на день подання документів для набуття статусу платника податку має податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Об’єкт оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

База оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників – нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 р., для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) − нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на

1 липня 1995 р.

Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках до бази оподаткування):

а) для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) − 0,15 %;

б) для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, − 0,09 %;

в) для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) − 0,09 %;

85

г) для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, − 0,03 %;

ґ) для земель водного фонду − 0,45 %; д) для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності

сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, − 1,0 %.

Під спеціалізацією на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті слід розуміти перевищення частки доходу, отриманого від реалізації такої продукції та продукції її переробки двох третин доходу (66 %) від реалізації усієї власновиробленої сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

Базовим податковим (звітним) періодом для податку є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається з 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників − період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковий (звітний) рік для сільськогосподарських товаровиробників, що ліквідуються, − період з початку року до їх фактичного припинення.

Сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою встановленою ПКУ.

Сплата податку проводиться щомісяця протягом 30

календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах:

а) у I кварталі − 10 %;

б) у II кварталі − 10 %;

86

в) у III кварталі − 50 %;

г) у IV кварталі − 30 %.

Якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника податку змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов’язаний:

–уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

–подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, органам державної податкової служби за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Платники податку перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Платники податку не є платниками таких податків і зборів:

а) податку на прибуток підприємств; б) земельного податку (крім земельного податку за земельні

ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);

в) збору за спеціальне використання води; г) збору за провадження деяких видів підприємницької

діяльності (у частині провадження торговельної діяльності). Сільськогосподарські товаровиробники для набуття і

підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року:

–загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх

водойм (озер, ставків та водосховищ), − органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

87

–звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки − органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки;

–розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики за погодженням з центральним органом державної податкової служби;

–відомості (довідку) про наявність земельних ділянок − органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Увідомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, в тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Довідка про набуття або підтвердження статусу платника податку видається протягом 10 робочих днів з дати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви органом державної податкової служби за місцезнаходженням такого платника (місцем перебування на податковому обліку).

Уразі якщо в податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75%, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Приклад розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку.

СТзОВ “Явір” є платником фіксованого сільськогосподарського податку. Підприємство має наступні види угідь (за даними кадастрової книги): рілля – 3200 га; сіножаті – 120 га; багаторічні насадження – 27 га.

Примітка: грошова оцінка 1 га земель: рілля – 3800 грн.; сіножаті – 3240 грн.; багаторічні насадження – 2830 грн.

Визначаємо суму фіксованого сільськогосподарського податку та відображаємо у звітності:

ФСП рілля = 3200 х 3800 х 0,15 % = 18240,00 грн. ФСП сіножаті = 120 х 3240 х 0,15 % = 583,20 грн.

88

ФСП багаторічні насадження = 27 х 2830 х 0,09 % = 68,77 грн. Загальна сума нарахованого фіксованого сільськогосподарського

податку зазвітний рікстановить18891,97 грн.

Методику підготовки податкового Розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за наведеним прикладом розкрито в додатку 10.

Платники податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.

9.6. Звітність по платі за землю

Обчислення та сплату податку за землю регламентовано розділом ХІІІ ПКУ “Плата за землю”.

Платниками податку є:

1)власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

2)землекористувачі.

Відповідно до ст. 270 об’єктами оподаткування є:

–земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

–земельні частки (паї), які перебувають у власності.

База оподаткування:

–нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого законодавством;

–площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються в відсотках від їх нормативної грошової оцінки в таких розмірах:

–для ріллі, сіножатей та пасовищ − 0,1;

–для багаторічних насаджень − 0,03.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 ПКУ.

89