texst

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються в розмірах наведених у таблиці 9.5.

Таблиця 9.5

Ставки плати за землю, нормативну грошову оцінку яких не здійснено

Ставки податку диференціюються в залежності від типу земельних ділянок та їх використання.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурнопобутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється в розмірі 3 відсотків суми земельного податку.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів, справляється в п’ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 ПКУ.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням

90

цих територій та об’єктів, справляється із застосуванням таких коефіцієнтів:

–міжнародного значення − 7,5;

–загальнодержавного значення − 3,75;

–місцевого значення − 1,5.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), надані для залізниць в межах смуг відведення, для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється в розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу.

Ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставка податку за земельні ділянки, надані садівницьким товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб – аналогічно.

Ставка податку за земельні ділянки, передані в власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь та лісових земель), нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області тощо.

Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється в розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, встановлюється в розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Пільги щодо сплати податку:

- для фізичних осіб від сплати податку звільняються на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних

91

норм: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

-для юридичних осіб:

заповідники, в тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських);

дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

бюджетні установи, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України; релігійні організації України, діяльність яких не передбачає

одержання прибутків; неприбуткові організації, які не мають прибутку і не проводять

операції підприємницького характеру та ін.

Не сплачується податок за:

1)сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій;

2)землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або в стадії сільськогосподарського освоєння;

3)земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць;

4)земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками і виноградниками та ін.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки дані стосовно наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у

якому відбулися зазначені зміни.

92

Якщо платники податку, які користуються пільгами, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з

дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі в власності або користуванні в поточному році.

Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

93

де І − індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі, якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Приклад розрахунку плати за землю.

1.Сільськогосподарське підприємство займає земельну ділянку площею 800000 м2. Грошова оцінка одного гектара ріллі із урахуванням коефіцієнта індексації становить 18033,2 грн.

ПЗ = 18033,2 х 0,1 % х 80 = 1442,66 грн.

Сільськогосподарському підприємству слід подати податкову декларацію на поточний рік до 1 лютого з розбивкою річної суми самостійно нарахованого податкового зобов’язання рівними частками за місяцями (1442,66:12 = 120,22 грн.). При поданні такої декларації необхідно подати також довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Плата за землю сплачуватиметься в розмірі 120,22 грн. щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного місяця.

2.ПрАТ “Нова” займає земельну ділянку площею 1500 м2 в обласному центрі із чисельністю населення 320 тис. осіб. Нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено.

ПЗ річна = 1500 х 1,92 х 2,0 = 5750 грн. ПЗ місячна = 5750 : 12 = 480 грн.

9.7. Мито: нарахування та сплата

Платниками мита є фізичні та юридичні особи, які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, що підлягають митному оподаткуванню.

Розрізняють три групи платників:

1.Резиденти України.

2.Нерезиденти у випадках:

• якщо здійснюється господарська діяльність через постійні представництва, зареєстровані на митній території України;

94

•проведення транзитних операцій, пов’язаних з переміщенням товарів транзитом через митну територію України;

3. Фізичні особи:

– суб’єкти підприємницької діяльності, незалежно від суми експорту чи імпорту;

– громадяни, які здійснюють експорт чи імпорт понад встановлену законодавчо норму (240 дол.);

– громадяни, які здійснюють імпорт автомобілів та автотранспортної техніки.

Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України:

1) митна вартість товарів, предметів, які переміщуються через митний кордон. Ця величина визначається в українських гривнях і включає:

•ціну контракту в валюті контракту, помноженій на офіційний курс валюти контракту до валюти України, на день подання вантажно-митної декларації;

•величину транспортних, інших затрат (страхування) до пункту перетину митного кордону. В окремих випадках до об’єкта оподаткування, крім митної вартості, включають і митні збори.

2) кількість товару в абсолютних вимірах, що переміщується через митний кордон України (якщо використовують ставки мита в євро).

Операції, звільнені від оподаткування митом:

1) транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії (поломки) даних транспортних засобів;

2) предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України;

95

3)валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

4)товари та інші предмети, що стали в результаті пошкодження до пропуску їх через митний кордон України непридатними для використання як вироби або матеріали;

5)предмети, що ввозяться в Україну для офіційного і особистого користування або вивозяться за кордон організаціями та особами, які відповідно до міжнародних договорів України і законів України користуються правом безмитного ввезення в Україну та безмитного вивезення з України таких предметів;

6)товари та інші предмети, які походять з митної території України і ввозяться назад на цю територію без обробки або переробки, а також товари та інші предмети іноземного походження, які вивозяться назад за межі митної території України без обробки або переробки;

7)товари та інші предмети, що знову ввозяться на митну територію України і походять з іншої території, які були оплачені митом при первісному ввезенні на митну територію України та тимчасово вивозились за її межі;

8)товари та інші предмети, що знову вивозяться за межі митної території України і походять з цієї території, які були оплачені митом при первісному вивезенні за межі митної території України та тимчасово ввозились на цю територію;

9)товари (крім підакцизних), що імпортуються всеукраїнськими та міжнародними об’єднаннями громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у статутній діяльності яких передбачено надання соціальної і медичної допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, підприємствами та організаціями, засновниками яких є ці об’єднання, за умови, що особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становлять не менше 75 відсотків загальної чисельності членів об’єднань і працюючих на цих підприємствах;

10)та інші товари і предмети передбаченні чинним законодавством.

Порядок нарахування та сплати мита. Мито нараховується митним органом України відповідно до положень Закону України “Про Єдиний митний тариф” і ставок Єдиного митного тарифу України, чинних на день подання митної декларації. Мито сплачується платниками в національній валюті України і за

96

ставками, що діють на день подання вантажної митної декларації до митного оформлення. День подання вантажної митної декларації до митного оформлення фіксується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом виставлення штампа “Під митним контролем” і відповідними записами в справах митного органу.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладанню, ґрунтуються на їх митній вартості. Тому треба правильно визначити митну вартість і зазначити її у ватажній митній декларації. При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курси іноземних валют, визначені Національним банком України на день подання вантажної митної декларації до митного оформлення.

Залежно від того, які види ставок використовуються для митного оподаткування, існує два методи нарахування належної до сплати суми мита:

1) у разі використання процентних (адвалорних) ставок, мито

де Ма – величина мита, яка нараховується за адвалорною ставкою;

MB – митна вартість товару (якщо вона виражена в іноземній валюті, то вона має бут перерахована у гривні за курсом НБУ на день подання ВМД);

Сма – адвалорна ставка мита.

Якщо до об’єкта оподаткування включаються митні збори, тоді:

2) якщо використовуються специфічні ставки, то сума мита,

де Мс – величина мита, яке нараховується за специфічною ставкою;

КТ – кількість товару; СМс – специфічна ставка мита (Євро);

Окє – офіційний курс Євро до гривні, який встановлюється Національним банком України на дату подання Вантажної митної декларації.

Приклад розрахунку мита.

Суб’єкт ЗЕД імпортує в Україну скло у вигляді куль (митна

97

вартість – 1000 дол. США), валютний курс НБУ на дату подання ВМД (07.02.2012 р.) – 5,3333 грн./дол. США, ставка ввізного мита – 20 %) та карамель (валютний курс НБУ на дату подання ВМД

(07.02.2012 р.) – 6,775828 грн./євро, кількість товару – 1000 кг,

ставка ввізного мита – 2 євро за 1 кг). Суб’єкту ЗЕД або брокеру, що діє за його дорученням, потрібно розрахувати суму ввізного мита

Розрахунок буде мати такий вигляд:

–для імпортованого скла в вигляді куль застосовуємо формулу 9.6: Ма = 1000 х 5,3333 х 0,2 (20% / 100%) = 1066,66 грн.;

–для імпортованої карамелі сума мита становить: Ма = 1000 х 2

х6,775828 = 13551,66 грн.

Таким чином, сума ввізного мита, що підлягає сплаті до бюджету дорівнює 14618,32 грн.

Належна до сплати сума мита перераховується платниками на рахунок митних органів, що здійснюють митне оформлення товарів чи майна, або вноситься готівкою в касу митного органу, після чого в установлені строки ці суми перераховуються до бюджету.

За заявою декларанта та наявності гарантії банку митниця має право відстрочити сплату мита, але не більше ніж на один місяць. При несплаті рахунку в строк вказана митним органом сума мита стягується в безспірному порядку з нарахуванням пені за кожний день прострочення.

Законодавством передбачено пільги щодо сплати мита, порядок повернення надміру сплаченого та стягнення несплаченого мита. Так, сума надміру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене в результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України у безспірному порядку.

Своєчасно не сплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,2 відсотка суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Відповідно до способу нарахування прийнято розрізняти такі

ставки мита:

а) адвалорна – ставка, встановлена у відсотках до митної вартості

98

товарів та інших предметів, які обкладаються митом; б) специфічна – ставка, що встановлена в встановленому

грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

в) комбінована – ставка, що поєднує адвалорний та специфічний види митного обкладення. Комбіноване мито використовуються як доповнення до специфічного або за його недостатньої ефективності. Використовується у Південно-Африканській Республіці, Австралії. У США при обкладенні імпорту годинників мито встановлюється як в залежності від ціни і кількості каменів у годинниках.

Ввізні ставки диференційовані. Ця диференціація залежить від країни походження товару. Згідно з цим критерієм ввізні ставки можна поділити на:

1)преференційні ставки – ставки, які застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, або в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, а також до товарів та інших предметів, що походять з країн, що розвиваються;

2)пільгові ставки – ставки, які застосовуються до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння. Це означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму;

3)повні (загальні) ставки – ставки, які застосовуються до решти товарів та інших предметів.

Вантажна митна декларація (ВМД) – письмова заява встановленої форми, що подається митному органу й містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, а також іншу інформацію, потрібну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків і зборів.

Митний орган не приймає ВМД для оформлення, якщо вона подається без повного комплекту документів, або заповнена декларантом з порушенням чинного законодавства.

99