Глава 2 частини VI ммк присвячена випадкам звільнення від сплати імпортних мит, зокрема назад ввезених товарів і продукції морського промислу.

Якщо ж говорити про принципові новації ММК в порівнянні з попередньою редакцією

МК ЄС, то можна виділити наступні:

1)уявлення митних декларацій та супровідних документів в електронній формі в якості основного механізму. Дане положення є основним наріжним каменем так званої «нової електронної митної середовища», яка вводиться ММК;

2)забезпечення обміну інформацією між митними органами та іншими компетентними органами ЄС в електронній формі. відзначимо, що система інформаційної взаємодії між митними та іншими компетентними органами країн - учасниць ЄС не один рік відпрацьовувалася в окремих державах-членах ЄС (наприклад, в Швеції). Потім даний успішний досвід був використаний при підготовці ММК;

3)введення концепції «централізованого оформлення», в рамках якої уповноважені торговельні оператори будуть мати можливість декларувати товари та сплачувати митні платежі в електронній формі за місцем свого знаходження , незалежно від того, через який держава - член ЄС товари були ввезені на митну територію або в якій державі - члені ЄС вони були використані;

4)розвиток концепцій «одного вікна» і «однієї зупинки» .

У рамках концепції «одного вікна» суб'єкти господарювання будуть подавати інформацію про товари тільки в один орган, навіть якщо вона має бути представлена ??в кілька компетентних органів. Дане нововведення тісно ув'язано з системою інформаційного обміну між митними та іншими компетентними органами держав - членів ЄС, про яку йшлося вище.

У рамках концепції «однієї зупинки» контрольні операції, здійснювані всіма компетентними органами (митний, санітарний контроль та ін) щодо товарів, будуть відбуватися і один час і в одному місці.

Отже, сучасний Митний кодекс* (МК) являє собою сукупність положень та нормативів митного законодавства у сфері торгівлі між державами Спільноти та третіми країнами, а також узяті на себе з боку ЄС зобов’язання, що випливають із членства союзу в ГАТТ/СОТ.

До числа базових понять ( норм) (МК) обов’язково входять митний тариф, митна вартість, митна територія, походження товарів.

Будьякий товар, що перетинає кордон ЄС, підлягає чіткій ідентифікації у відповідності до «Спільного митного тарифу Європейського Союзу », що базується на «Гармонізованій системі опису та кодування товарів», документі, який був створений усесвітньою митною організацією (створена у 1950 році, штабквартира у м. Брюсселі, Бельгія). Сучасний тариф ЄС складається з понад 10 000 тарифних ліній восьмизначної комбінованої номенклатури ЄС. Основний документ, який при цьому застосовують, має назву «Офіційна митнотарифна довідка». Вона визнається в будьякій країні митного союзу, а відтак її головним призначенням є уникнення неоднозначності у трактуванні митного тарифу, який, до речі, суттєво відрізняється, залежно від виду товару та політики ЄС щодо так званих «сенситивних галузей», до яких належить сільське господарство, текстильна та металургійна промисловості.

Митний кодекс чітко визначає поняття «митна вартість», яка ідентифікується як ціна товару на момент перетину митного кордону. Ставки мит відповідно до Єдиного адміністративного документа (ЄАД) (Single Administrative Document) здебільшого визначаються як адвалорні, тобто такі, що нараховуються у відсотках до митної вартості. Для її визначення застосовується кілька методик, проте найбільш вживаними з них є такі:

конкурентна ціна;

сума, що підлягає сплаті;

ціна угоди.

Доволі чітко визначається в ЄС поняття «митна територія», до складу якої включено не тільки території країнучасниць, а і їх територіальні води, адже останнім часом ціла низка компаній активно здійснює розробку шельфу морів, вилов риби та морепродуктів, активізувалася також діяльність вільних та офшорних економічних зон.

Для визначення характеру експорту в ЄС активно використовують Загальну систему преференцій, яка передбачає цілу низку тарифних пільг у визначенні країни походження товару. При цьому застосовуються як непреференційні, так і преференційні правила визначення країни походження. Юридично підставою для цього може слугувати Митний кодекс ЄС чи відповідні преференційні угоди (преференції), які були надані на автономній основі. Факт того, що товар був вироблений на території однієї з договірних сторін, підтверджується спеціальним свідоцтвом чи сертифікатом про походження товару.

Усі товари, що перетинають митний кордон, підлягають обов’язковому огляду з метою встановлення відповідності їх кількості та якості тому, що було заявлено в митній декларації. Утім певний митний орган може дати дозвіл і на спрощену митну процедуру (без огляду товару чи з «неповним» (частковим) оглядом). Відповідно до ЄАД процедура митної очистки має включати пред’явлення низки документів, зокрема:

рахункафактури;

документів, що використовують з метою митної оцінки;

сертифікат про походження товару (йдеться про ті випадки, коли товар підпадає під застосування преференційного режиму);

документів, що дають підстави для незастосування основного митного тарифу;

інші документи, які передбачають наявність ліцензій, сертифікатів відповідності, дозволів, якщо йдеться про специфічну групу товарів (ліки, алкоголь, хімічні сполуки тощо).

Митна декларація обов’язково включає митну вартість, походження, класифікацію товару*. Саме завдяки названій вище декларації встановлюється так званий «митний борг», сплата якого передбачає внесення відповідного грошового депозиту чи надання інших чітких гарантій щодо сплати експортного чи імпортного мита (при цьому також ураховуються обсяги тарифної квоти). Митний борг має бути ліквідований по закінченні митної очистки.

Заслуговує на увагу також транзитна система (TIR), яка є однією з основних у митному союзі, адже має на меті унеможливлення контрабанди товарів, які перетинають кордони ЄС, а відтак передбачає 100відсотковий рівень комплексних витрат на транзитні операції в межах спільноти, вони є необхідною умовою гарантування економічної безпеки в ЄС. Зазначимо, що ця процедура поширюється не тільки на Євросоюз, а й на Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ).

Слід відзначити, що в рамках ЄС існують і території з особливими митними режимами, в яких можна здійснювати діяльність без сплати платежів на імпорт. До них належать:

розміщення на складі (митний склад);

переробка продукції під митним контролем;

переробка на митній території;

використання виробленої продукції лише впродовж певного періоду;

внутрішньомитний транзит.

Незважаючи на те, що митне регулювання в ЄС має цілісний та організований характер, тим не менше, доволі великою проблемою сучасного Євросоюзу є контрабанда. Ще у 1994—1995 роках Європейська Комісія прийняла цілу низку постанов (3254/94, 1762/95), які передбачали додаткові заходи щодо боротьби з цим явищем. Зокрема йдеться про «Рішення про випадки , коли митні органи мають підстави сумніватися в достовірності чи точності задекларованої митної вартості» та «Рішення щодо стягнення зборів на основі митної вартості». Є низка й пізніших документів, зокрема «Митниця 2002», «Митниця 2007», спрямованих не тільки на вдосконалення діяльності та боротьбу із шахрайством на митних кордонах Спільноти, а й на інтеграцію митних служб нових країн—членів ЄС.