Білет № 7 Теоретична частина

1.Види самопрезентаціі

Сьогодніпрезентуватисебеоточуючим - цещоденнанеобхідністькожного з нас.Інодінашіпартнери - серйозніділовілюди, іноді - випадковізнайомі, але, незалежновідпрофесій і віку, всімнамхотілося б вироблятитількипозитивневраженняпро себе, представлятисебе у суспільствітільки в найкращомуракурсі.Вибираючистильодягутаповедінки, спілкуючисьзізнайомими і незнайомимилюдьми, мивжетакчиінакшесебепрезентуємо.

Коротко і красивозарекомендуватисебепубліці - цесправжнємистецтво.Більшістьлюдей–свідомо (нарівні «природноїінтуїції»)чинесвідомо (іззастосуваннямспеціальнихнавичок) - прагнутьвпливатинапроцесформуваннявраженняпросебе.Звідси й різнівидисамопрезентації

0. Природнасамопрезентація – та, щовластивавсімбезвиняткулюдям. Кожнійособистостіще з народженняпритаманневмінняяким-точиномсебепредставляти. Підчастакогопроцесувсетрапляєтьсяприродно і ненадумано, яктокажуть «беззадніхдумок». У випадку, якщонаша «природнасамопрезентація» з якогосьбокуневиграшнопрезентуєнассоціуму, а сперечатися з природоюважко, можнаїїзавуалюватизавдяки “штучнійсамопрезентації”.

1. Штучна самопрезентація – цеспеціальнонапрацьованінавичкипрезентаціїсебе, зіспланованимрезультатом. Їїголовноюметою є завоюватилояльнеставленнязначимоїгрупилюдей.

Принципуспішноїсамопрезентаціїдоситьпростий – цевдалекомпонуванняїївидів.Якщо, навашудумку, є сенс в штучнійсамопрезентації, товуалювання, коригування і змінавассамих - у вашихжеруках.Танетребазабуватипроте, щови і є вашеобличчя.

Білет № 8

Теоретична частина

1. Самооцінка і робота в кадрі. Адекватна і неадекватна самооцінка

Самооцінка визначає взаємини людини з тими, що оточують, її критичність, вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач. Тим самим самооцінкавпливає на ефективністьдіяльностілюдини і розвитокйого особи. Самооцінкатіснопов'язана з рівнемдомагань, цілей, якілюдина перед собою ставить. Адекватна самооцінкадозволяєлюдині правильно співвідноситисвоїсилиіззавданнямирізноїтрудності і з вимогами тих, щооточують. Неадекватна (завищенаабо занижена) самооцінкадеформуєвнутрішнійсвіт особи, спотворюєїїмотиваційна і емоційно-вольовасфери і тим самим перешкоджаєгармонійномурозвитку.Самооцінкаскладається, по-перше, підвпливом тих оцінок, якідаютьлюдиніінші люди. Людина схильнаоцінювати себе так, як, на його думку, віноцінюєтьсяоточуючими. Зневага до такого роду «зовнішньої» оцінкирідкобуваєщирою, людина так чиінакшеїївраховує. По-друге, самооцінкаформується в результатізіставлення образу реального «Я» (якоюлюдинабачить сама себе) з образом ідеального «Я» (якоюлюдинабажає себе бачити). Високийступіньзбігуміжцимиутвореннямивідповідаєгармонійному душевному складу особи. Самооцінказалежитьтакожвід того, якоюміроюлюдинавідчуває себе таким, щоналежить до значущої для ньогосоціальноїгрупи.

Самооцінка може бути оптимальною і неоптимальною .

До оптимальної самооцінки відносяться "високий рівень" самооцінки і "вище за середнього рівня" (людина заслужено цінує, поважає себе, задоволена собою), а також "середній рівень" (людина поважає себе, але знає свої слабкі сторони і прагне до самовдосконалення, саморозвитку).

Але самооцінкаможе бути і неоптимальною - надмірнозавищеноючизанадтозаниженою.

Якщолюдинанедооцінює себе в порівнянні з тим, чого вона у дійсностівартує, то у неїсамооцінка занижена. У тих же випадках, коли вона переоцінюєсвоїможливості, результатидіяльності, особистісніякості, зовнішність, для неї характерною є завищенасамооцінка.

Неадекватна самооцінкаускладнюєжиття не тільки тих, кому вона властива, але і навколишніх, тих людей, що, у різнихситуаціях - виробничих, побутових і інших - спілкуються з ними. Конфліктніситуації, у якихвиявляєтьсялюдина, дуже часто є наслідкомїїнеправильноїсамооцінки.

Афектнеадекватності - цепсихологічнийзахист, але вона не вирішує головного завдання, а саме: докорінноїзмінинеадекватноїсамооцінки, виступаючої причиною виникненнянесприятливихміжособистіснихвідносин .Якщо ж високасамооцінка пластична, міняєтьсявідповідно з реальним станом справ - збільшується при успіху і знижується при невдачах, то цеможесприятирозвиткуособистості, так як їй доводиться прикладати максимум зусиль для досягненняпоставленихцілей, розвиватисвоїздібності і волю.

Знати самооцінкудля роботи в кадрідужеважливо, адже суб’єкт, якийволодієадекватнимступенемсамооцінки, відчуває себе хорошоюлюдиною, внаслідокчогопочинаєвірити у власнууспішність.Коли людина впевненна в собі , і справляє враження на інших , як людина, котра правильно співвідносить свої оцінки і здібності, то і камера все це бачить, адже камера , як і сцена, це збільшувальне скло.