2.3. Поуровневий етап перекладу пісні "I Will Survive"

У цій дипломній роботі об'єктом аналізу є оригінал і переклад пісні "I Will Survive". Вона була написана популярною співачкою Глорією Гейнор в 1978 році, після важкої особистої драми. У 1980 році ця пісня отримала Греммі у номінації "Кращий диско-запис року". Проте за минулі більш як 25 років вона безліч разів перезаписана, і переведена двадцятьма мовами світу, зокрема і українською. Один з варіантів перекладу ми б хотіли проаналізувати. Пісня у цьому перекладі називається "Я буду жити".

Тема даної пісні – нерозділене кохання. Основна ідея пісні у тому, що дівчину залишив її коханий, але вона не впадає у відчай, а знаходить у собі сил жити далі. Міра перекладу тексту збільшується, завдяки тому, що ця проблема знайома багатьом дівчатам незалежно від національності, тому автору залишається тільки підібрати підходящі способи вираження у українській.

Конотація

Сфера комунікацій цього тексту – побутова, і у тексті оригіналу переважає розмовна стильова конотація. Це засвідчують просторічні слова, наприклад, shoulda (розм. повинен), crumble (руйнувати), to fall apart (перекл. розвалюватися), feelin' (розм. відчувати), lovin' (розм. любити), cause (розм. оскільки).

У тексті перекладу, навпаки, присутній відтінок книжкової конотації, з допомогою використання усталених висловів – спалені мости, час лікує, сліз чимало спливло, а як і через використання літературної лексики – упаду до твоїх ніг, знову тощо.

Але, конотація обох текстів експресивна і емоційна. Переклад, як і оригінал, розповідає про невиправдані надії, не справджені бажання та жаль.

Фонетика та емоційна конотація

На погляд, цей вид конотації перебуває у тісному зв'язку зі стилістичними прийомами, які у тексті, і особливо фонетичними. Щоб точніше зіставити емоційну конотацію і фонетику оригіналу і перекладу, тексти було проаналізовано щодо окремих чотиривірші, саме аналізувалися найчастіше повторювані звуки та його смислові характеристики. Аналіз проводився з допомогою програми фоносемантичного аналізу "VAAL-mini". Програму започатковано на теорії значеннєвої змістовності звукової форми Олександра Павловича Журавльова.

У перших рядках тексту оригіналу переважає алітерація тихих звуків - t,-f. Багаторазове використання цих звуків справляє враження шепоту і боязкості героїні пісні, тому що ці звуки за влучним висловом Журавльова справляють враження чогось сумного, тьмяного і тихого, а асонанс стислого звуку і, навпаки, символізує, щось активне, яскраве і хоробре. Це чітко відбиває, що у дівчині борються дві протилежності – одна рада розлученню, іншу сумує.

Але рядок рясніє дзвінкими і "сильними" приголосними – g, -d, -r. За програмою "VAAL-mini" ці звуки справляють враження чогось хороброго, сильного, мужнього. Отже, автор описує почуття героїні і те, як вони розвивалися - спочатку вона була розгублена, і не знала, як далі жити, а згодом знайшла у собі сили пережити цю особисту драму.

У перекладі ж, із перших рядків часто зустрічаються дзвінкі звуки ж, із, що символізують "бойової настрії" героїні від початку. Ці звуки хоробрі, гарячі і грубі. Згладжуванню різкості звучання перекладач сягає з допомогою багаторазового повтору гарного звуку о/а, що відбувається крізь увесь текст, як оригіналу, так і перекладу.

First I was afraid, I was petrified!

Kept thinkin' I could never live without you by my side

But then I spent so many nightst hinking how you did me wrong,

and I grew strong, and I learned how toget along.

Кинута любов, спалені мости.

Навіщо мені все, коли поруч не ти?

Але час лікує - все минуло й сліз чимало спливло

Тобі на зло, я житиму тобі на зло.

Другий чотиривірш і приспів, як і оригіналі, так і у перекладі насичено дзвінкими звуками (в оригіналі – b, -d, -j, -th,-v у перекладі - б, ж, із, в, буд), цей уривок передає натхнений стан героїні, яка не налаштована більше страждати. Ці звуки виробляють гучне, хоробре, сильне, яскраве враження.

У першому чотиривірші другого куплета автор оригіналу знову "переходить на шепіт" - t,-p,-f, а перекладач, слідуючи його прикладу, вживає легкі і тихі звуки т і з.

It took all the strength I had not to fall apart,

And tryin' hard to mend the pieces of my broken heart.

And I spent oh so many nights just feelin' sorry for myself, I used tocry

But now I hold my head up high,

Радість і сум кольору одного,

Ще не склеєні шматочки серця мого.

Давала волю я сльозам, себе жаліючи ночами,

Але, вистачить сліз! Адже вітер смуток забрав.

Цей прийом автор використовує для посилення ефектності наступного (останнього куплета), який є логічною кінцівкою пісні і описуваної у ній історії. У ньому описується, що героїня остаточно розпрощалася із своїми стражданнями і тепер в неї знову щасливе життя. Стан героїні передається з допомогою використання хоробрих, могутніх, сильних звуків (наприклад, буд/d, р/g, в/v).

And you'll see me,somebody new;

I'm not that chained up little girlwho's still in love with you.

So you felt like dropping in and just expect me to be free,

But now I'm saving all my lovin' for someone who's lovin' me

Інакше життя, інша я,

Не те дівчисько, у тебе по вуха закохане.

Ти знову стукаєш у моє життя, не розуміючи нічого,

Але нехай потерпить твій Амур, моя любов задля нього.

Отже, можна побачити, що конотація оригіналу різноманітніша, ніж у перекладі.

Серед використаних фонетичних прийомів в обох текстах також присутня патронімія. Наприклад, з тексту оригіналу spent/so /many /nights, you’d /be /back to /bother, head up high, у перекладі намагатися поміняти, треба було мене.

Лексика і фразеологія

Розглядаючи лексичну складову стилістики тексту мусимо помітити багаторазовий повтор ключової фрази "I Will Survive" і "Я буду жити".

Поліптон також є у обох текстах, якщо в обох повторюється дієслово любити і іменник любов, то, при аналізі найчастіше повторюваного займенника в оригіналі можна назвати I, me, my (я), а в українському варіанті ти, тобі. Наприклад, фраза and I grew strong, and I learned how to get along дослівно перекладається, як і я стала сильною, і я дізналася, як вижити, а в україномовному варіанті пісні це Тобі на зло, я житиму тобі на зло.

Як плеоназм в оригіналі присутнє словосполучення look upon your face – погляд на твою особу, з фізичних особливостей людини зрозуміло, що погляд тож може лише в очах.

Як згадувалося раніше, з тексту оригіналу переважають просторічні фразеологічні одиниці (shoulda, сrumble, to fall apart, feelin',lovin', cause), а в перекладі - словосполучення книжкової забарвленістю (спалені мости, час лікує, сліз чимало спливло, упаду до твоїх ніг, знову тощо.).

Семантика

Як те й властиво художньому стилю, тексти рясніють різними семантичними прийомами.

На семантичному рівні стилістика текстів багато в чому схожа, але є і відмінності. Приміром, в обох текстах є метафори і гіперболи, але у оригіналі також присутній мейозис, а в перекладі - уособлення. Приклади використання метафор зазначені у Таблиці 1, а гіперболи в Таблиці 2.

Таблиця 1.

Метафори в оригіналі

1.as long as I know how to love, I know I'll stay alive

2.tryin' hard to mend the pieces of my broken heart

3. hold my head up high

4.chained up little girl

Метафори у перекладі

1. ти нуль

2. і печатки кольору одного ще не склеєні шматочки серця мого,

3. вітер смуток забрав

4. ти знову стукаєш у життя

5. дівчисько по вуха закохане

6. твій Амур

Таблиця 2

Гіпербола в оригіналі

1. I will survive

2. I could never live without you by my side

3. You think I'd crumble? You think I'd lay down and die?

4.not to fall apart

Гіперебола у перекладі

1. я житиму,

2. спалені мости,

3. навіщо треба було мене, коли поруч ти,

4. упаду до твоїх ніг,

5. загину без тебе

Мейозис в оригіналі представлений вираженням If I had known for just one second/ Якби я тільки протягом однієї секунди знала (Якби лише з секундою я, з годинами могла уявити). У перекладі зустрічається уособлення: Вітер в сіни смуток забрав. Як ми бачимо, у перекладі кількість прийомів трохи більше, ніж у оригіналі.

Морфологія

До морфологічних особливостей відносимо вживання особистих і присвійних займенників (I,me,my,you,your /мені, ти, тобі, я, твоя ), визначальний особистісний характер всього дійства, його експресивність. Особисті форми дієслів в оригіналі представлені І-ою особою однини дійсного способу, тобто передають факти: was afraid, will survive, you're back тощо. До того ж дієслова наказового способу: go,turn. У перекладі переважає дійсний спосіб: житиму, не бажаю, ти очікував тощо., але є і наказовий: залиш ключі і йди, нехай потерпить, не старайся.

У обох текстах присутній минулий і майбутній час дієслів.

Синтаксис

За наявними тестами використовується прийом полисиндетону, часто повторюються but/но і and/і. Ще одна схожість це наявність ускладнених пропозицій, що притаманне художньому тексту. У оригіналі також зустрічається анафора You think I'd crumble? You think I'd lay down and die? Слід зазначити, що у оригіналі тексту після кожного приспіву вкотре повторюється ключова фраза пісні - I will survive. Ще однією відзнакою є у перекладі та сама кількість питальних і окличних знаків, як і в оригіналі. На перший погляд, всі перелічені вище порівняльні характеристики двох текстів показують, що в текстах є багато спільного – збережено загальний сенс, неодноразово використані однакові прийоми, але, не виступають дві головні відмінності - це різна конотація оригіналу і перекладу, і навіть різна ступінь експресії. Оригінал пісні мав приголомшливий успіх, оскільки справляв враження навіть у тих, хто знав мови. Український варіант пісні "не прижився" не став хітом, як на мене, це тому, що він не передає всіх стильових особливостей оригіналу.

ВИСНОВКИ

Щойно у світі з'явилися різні народності, виникли й різні мови. Люди почали потребувати міжмовної комунікації, обмінюватись різноманітною інформацією – діловою, науковою, культурною. І тому виникли перекладачі.

Сьогодні їхня діяльність дуже важлива, тому мовознавці приділяють величезну увагу теоретичним і практичним аспектам перекладу. Ще перші дослідники зіткнулися з значимим протиріччями, сутність яких у тому, що деякі теоретики вважають неможливим додавання в переклад чогось, що не передбачено автором оригіналу. Інші, навпаки, переконані, що перекладач має право вносити своє до тексту перекладу, цим, створюючи його цілісність.

Придатність тій чи іншій теорії безпосередньо залежить від типу перекладного тексту. Існує масу різноманітних класифікацій перекладів, зокрема і з функціональними стилям тексту оригіналу, адже різні стилі зумовлюють специфіку перекладу. Залежно від стилю оригіналу перекладач правильно повинен розставляти акценти і виділяти найважливіші частини тексту. Приміром, художній переклад викликає чимало складнощів, адже крім передачі сенсу тексту, перекладач мусить ще й зберегти стиль автора. Деякі літературні критики наполягають на тому, що художній переклад – це мистецтво, яка піднабирає сили тільки художниками слова, спираються під час перекладу головним чином на естетичні критерії.

Художній стиль сам собі становить чимало складнощів через використання великої кількості тропів і стилістичних прийомів. Найчастіше, перекладачі, намагаючись зберегти якнайбільше прийомів з оригіналу у перекладі відхиляються від максимально можливої значеннєвої точності задля забезпечення більшої художності тексту перекладу.

У цій дипломній роботі аналізується оригінал і україномовний текст пісні "I Will Survive". Ця пісня вже у перебігу кількох десятиліть є "гімном" всіх кинутих самотніх дівчат. Природно, що коли це текст пісні, то це художній текст. У його перекладі дуже важливо зберегти форму, а тому й ритм. Необхідно і донести до читача основну думку пісні – те, що дівчину кинув коханий, але, незважаючи на це, вона шукає у собі сили жити далі. Міра перекладу тексту збільшується, завдяки тому, що ця проблема знайома багатьом дівчатам незалежно від національності, тому автору залишається тільки підібрати підходящі способи вираження в українській.

У україномовній версії і версії оригіналу збережено загальний сенс, використані схожі прийоми, але текст перекладу не має тієї ж самої експресії, яка є у оригіналі. Конотація двох текстів не збігається: текст оригіналу лексично наближений до розмовної, а перекладу, навпаки, до книжкової мови. Це дозволяє зробити висновок, що перекладач намагався зберегти сенс оригіналу, а не стилістику.

Пісня в оригіналі досі популярна, а українська - ні. Це доводить, що стилістичний аспект надзвичайно важливий під час перекладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вайсблат І. Мистецтво перекладу та її проблеми//Изба-читальня [Електронний ресурс].

2. Васина-Гроссман В. А., Вокальные формы, 2 изд., М., 1963.

3. Журавльов О.П. Звук і смисл//Кн. для позаклас. читання учнів ст. класів.— 2-ге вид.- М.: Просвітництво, 1991.— 160

4. Комисаров В.Н. >Лингвистика перевода//В.Н. Комисаров. – М.: Международые Отношения, 1980. – 167 з.

5. Комисаров В. Н. Слово о переведении: очерк лингвистическного учения о переводе// В.Н. Комисаров. – М.: Международые Отношения, 1973. – 214 с.

6. Комисаров В.Н. Теория перевода// В.Н. Комисаров – М.:Висш.шк., 1990. – 253 з.

7. Кулаковский Л. В., Песня, её язык, структура, судьбы, М., 1962.

8.Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 550—551.

9.Лозинський М. Мистецтво віршованого перекладу. // Переклад - засіб взаємного зближення народів. Збірник статей. // М.: Прогрес , 1987.

10. Музична енциклопедія, М., 1973—82.

11. Паршин, О.Н. Теория и практика перевода.//А.Н.Паршин - М.: Русский язык, 2000. - 161 з.

12. Прозоров В. Г., Основы теории и практики перевода с английского языка на русский/В.Г. Прозоров - М., 1998. – 234 с.

13.Рецкер Я. И. Перевод и переводческая практика.//Я.И.Рецкер — М.:Междунар. отношения, 1974. — 216 з.

14.Солодуб Ю.П. Теорія і практика художнього перекладу: Навч. посібник /Ю.П. Солодуб, Ф.Б. Альбрехт, О.Ю. Кузнєцов. - М.: Академія, 2005. - 304 з.

15.Художественний стиль//Официальний сайт МГУП [Електронний ресурс].

16.Швейцер, А.Д. Теорія перекладу. //Швейцер А.Д. - М., 1988. – 214 з.

17.Якобсон Р. Обрані роботи. // Р.Якобсон М., Прогрес, 1985. – 455 з.