Букварний період

Традиційно букварний період навчання грамоти ділився на три етапи. Кожен

із них визначався певними особливостями опрацювання звуків і букв рідної мови.

Зокрема, на першому етапі учням пропонувалося читати слова з буквами м, с, ш,н, р, л, що позначали тільки тверді приголосні перед буквами а, о, у. На другому етапі вивчалася буква і, що вимагало читання складів і слів паралельно з твердими і м’якими приголосними. Завершувався другий етап ознайомленням з буквою ь (знаком м’якшення). Учням, таким чином, розкривався ще один спосіб позначення м’якості приголосних звуків на письмі. На третьому етапі вводилися букви я, ю,є, якими в українському письмі також позначається м’якість приголосних звуків,опрацьовувалися звуки (африкати) [дж], [дз], [дз' ] та апостроф.

 Недоліком запровадження цих етапів було те, що на початку формування

вмінь читати прямий склад (злиття приголосного з голосним) учні мали справу тільки з твердими приголосними.

У сучасній методиці навчання грамоти відбулося скорочення одного етапу

букварного періоду. Наразі він ділиться не на три, а на два етапи.

Особливості першого етапу

На першому етапі букварного періоду учні спочатку вивчають ряд букв, які

позначають голосні звуки: а, о, у, и, і, е. Читання їх не становить для дітей певних труднощів, оскільки полягає в умінні впізнати і правильно назвати (прочитати) ту чи іншу букву. Тому найголовніше завдання цього етапу — сформувати в першокласників уміння читати прямі склади — злиття «пг», «п´г». Від нього буде залежати успішність просування дітей в оволодінні навичкою читання

Прямий склад, злиття приголосного з голосним школярі із самого початку

читають у двох варіантах — «пг», «п´г». Досягається це тим, що на першому етапі букварного періоду, крім букв а, о, у, и, вводиться буква і. Це дає можливість опрацьовувати наступні букви, які позначають приголосні звуки, в їх подвійній ролі водночас — як знаки парних твердого і м’якого звуків.

На першому етапі букварного періоду учні поступово переходять від чи-

тання слів по складах до повторного прочитування вже знайомих слів із наголосом, тобто з подовженим і дещо підсиленим вимовлянням наголошеного звука в слові.

Опрацювання звуків і букв на другому етапі букварного періоду

На другому етапі букварного періоду учні ознайомлюються з іншими спосо-

бами позначення на письмі м’яких приголосних буквами ь, я, ю, є; дізнаються про те, що буквою Г г позначається на письмі звук [г], а буквою Ґ ґ — звук [ґ], що буква «йот» («ій») позначає на письмі м’який приголосний звук [й], який не має парного твердого; засвоюють звукове значення букви «ща» [шч]; відпрацьовують літературну вимову і вміння позначати на письмі звуки (африкати) — [дж], [дз],[дз' ], ознайомлюються з роллю апострофа в українській графіці.

Отже, на другому етапі букварного періоду значно ускладнюються завдання,

пов’язані з формуванням у першокласників початкових відомостей про фонетичну і графічну системи рідної мови в їх взаємозв’язку. Водночас з’являються додаткові можливості навчати дітей розрізнювати звуки і букви, усвідомлювати спільне і відмінне в них.

Післябукварний період

Основне завдання післябукварного періоду — систематизувати знання, уміння й навички з читання і письма, здобуті першокласниками в добукварний і букварний періоди, забезпечити плавний перехід до навчання рідної мови в 2 класі за підручниками «Читанка» та «Українська мова».

На цьому етапі навчання структура уроку з читання наближається до уроку

за «Читанкою». Матеріалом для читання є зв’язні прозові і віршові тексти, на

основі яких учитель формує вміння опрацьовувати їх: ділити на логічно завершені частини, читати й переказувати частинами, вибірково, в особах тощо. Значна увага приділяється виразності читання тексту. З цією метою учні виконують спеціальні вправи, в основі яких лежить не тільки наслідування зразка, а й смисловий та інтонаційний аналіз окремих речень.

Тексти букваря післябукварного періоду створюють основу для розвитку

мовлення школярів. За ними проводять вступні і підсумкові бесіди, переказування, стисле і близьке до тексту, продовження тексту за уявою або за інформацією, одержаною на дану тему з дитячих книжок, радіо- і телепередач, кінофільмів тощо.

Післябукварний період використовується також для формування в учнів са-

мостійності і читацької активності. У цей період учні ознайомлюються з творами найвидатніших українських і російських письменників, тому на уроці можуть звучати тексти не тільки з букваря, а й з окремо виданих художніх книжок цих авторів.