Ступені порівняння прикметників і прислівників

Форми ступенів порівняння	Ступені порівняння
	вищий	найвищий
Проста	додавання суфіксів -ш- (-іш-)	додавання до простої форми вищого ступеня прикметника (прислівника) префікса най-, іноді для підсилення значення – префіксів що-, як-: щонайтемніший, якнайглибше
	Глибокий — глибший, темно — темніше	Найглибший, найтемніше,
Складена	додавання до звичайного прикметника (прислівника) слів більш (менш)	додавання до звичайного прикметника (прислівника) слів найбільш (найменш)
	Більш глибокий, менш глибоко	Найбільш глибокий, найменш глибоко

Деякі прикметники й прислівники простої форми вищого ступеня порівняння можуть утворюватися від різних коренів. Напр.: добрий – кращий, погано – гірше, багато – більше.

В окремих прикметниках і прислівниках відбувається чергування приголосних:

1) [г] + [ш] = [жч] (дорогий– дорожчий);

2) [ж] + [ш] = [жч] (дуже – дужче);

3) [з'] + [ш] = [жч] (вузько – вужче).

5. Правильна словозмінна числівників, закономірності сполучуваності числівників з іменниками.

Зв’язок іменників із числівниками

Числівники
Один	Два – чотири	П’ять і далі	Дробові числівники	Півтора, півтори	Півто- раста
узгоджуються з іменниками у формі
роду, числа і відмінка	називного відмінка множини	родового відмінка множини	родового відмінка однини	родового відмінка однини	родового відмінка множини
Один звук, одна відміна, одне значення, одні правила	Два кольори	Шість категорій	Одна третя площі	Півтора місяця	Півто- раста комплек- тів

У мішаних дробах, що включають у себе елемент з половиною, з чвертю, характер керування визначається числівником, який виражає цілу частину: один із половиною літр, два з половиною метри, п'ять із половиною кілометрів.

У мішаних дробах керує іменником дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: два і одна третя літра, п'ять і дві третіх метра, двадцять і п’ять десятих відсотка.

6. Правильне вживання займенників: завдяки йому (а не завдяки ньому).

7. Правильне вживання категорій стану, особи дієслів: вибачте (а не вибачаюсь), говорячи (а не говорючи).

8. Правильне вживання активних і пасивних дієприкметників. Зокрема, російські активні дієприкметники перекладають як іменники: работающий – працівник, играющий – гравець, заведующий – завідувач, командующий – командувач; прикметники: действующее законодательство – чинне законодавство; підрядні речення: участвующие в гражданском процессе лица – особи, які беруть участь у цивільному процесі.

Синтаксичні норми регулюють вибір побудови словосполучень, простих і складних речень, зокрема:

1. Прямий порядок слів у реченні. В офіційно-діловому й науковому стилях переважає прямий порядок слів у реченні, що передає загальний зміст без спеціального виділення окремих його елементів. Підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення – перед означуваним словом, неузгоджене – одразу після нього, обставини вживаються довільно, додаток міститься після слова, яке ним керує. Вставні слова стоять на початку речення, якщо стосуються змісту всього речення. Непрямий порядок слів у ділових паперах і наукових текстах доцільний лише в тому разі, коли логічний наголос падає на присудок.

2. Правильна побудова однорідних членів речення (ОЧР). Не можна поєднувати в одному однорідному ряді логічно далекі або несумісні поняття, напр.: у творах і віршах письменника; він побував у Грузії, Вірменії і Баку.

3. Точність у поєднанні слів зв’язком керування. Помилки в системі керування виникають унаслідок того, що при словах, які вимагають певного відмінка, використовують невідповідні форми, напр.: властивий комусь (Д.в.) (а не властивий для когось), характерний для когось (Р.в.) (а не характерний комусь), сповнений гордості (а не гордістю). Слід стежити за правильним уживанням прийменникових і безприйменникових конструкцій, напр.: дотичний до проблеми (а не дотичний проблемі), оплатити послуги (а не оплатити за послуги).

4. Правильна координація підмета з присудком, напр., якщо підмет виражений словосполученнями, до яких уходять слова половина, півтора, півтори та іменник у Р. в., то присудок виступає у формі однини: Минуло півтора року; якщо підмет виражений займенником хто, то присудок уживають у формі однини.

5. Нормативне вживання дієприслівникових зворотів. Слід пам’ятати, що дієприслівник передає додаткову дію по відношенню до основної, вираженої дієсловом-присудком. Умова правильної побудови речення з дієприслівниковим зворотом: і основну, і додаткову дію має виконувати той самий суб’єкт, напр.: Доопрацювавши проект, члени комісії його затвердили (а не Доопрацювавши проект, він був затверджений членами комісії).

6. Правильне вживання складних речень. Необхідно дотримуватись чіткості й правильності в їх побудові, не допускати вживання великої кількості сурядних і підрядних частин в одному реченні.