Ключові терміни й поняття

Вигодонабувач — особа, призначена страхувальником для одержання

страхової суми у випадку його смерті, в особистому страхуванні.

Викупна сума — частина резерву внесків на день припинення страховиком сплати внесків, яка підлягає виплаті страхувальнику за договором страхування життя в разі його припинення. Розмір викупної суми залежить від тривалості часу, який минув від початку дії договору страхування і строку, на який він був укладений. Розмір викупної суми визначається за спеціальними таблицями, складеними страховиком.

Довгострокове страхування життя — страхування на строк, більший трьох років. В особистому страхуванні довгостроковими є всі види страхування життя.

Заповітне розпорядження — спеціальна умова договору особистого страхування, в якому передбачено розпорядження страхувальника (застрахованого) щодо страхової суми на випадок смерті в період строку страхування.

Індивідуальне страхування — різновид особистого страхування. Договори індивідуального страхування укладаються страховиком з конкретними особами в індивідуальному порядку.

Колективне страхування — сукупність договорів особистого страхування, які укладаються не з окремими фізичними особами, а ч юридичними особами стосовно групи застрахованих осіб.

Медичне страхування — форма соціального захисту інтересів населення

в охороні здоров'я, яка має на меті гарантувати громадянам при настанні страхового випадку одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів і фінансувати профілактичні заходи.

Нещасний випадок — раптова короткочасна подія, яка настала проти волі людини і спричинила шкоду здоров'ю або смерть.

Об'єкт страхування в особистому страхуванні — життя, здоров'я, працездатність людини.

Страхова сума — сума, на яку укладається договір особистого страхування, а також конкретний розмір грошових коштів, що повинен сплатити страховик страхувальнику у разі настання страхової події.

Аварійний сертифікат — документ, що потверджує розмір, причини і характер збитку в застрахованому майні.

Аварійні комісари — особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Акт страховий — письмовий документ, що засвідчує подію або випадок, які відбулися. У практиці страхування є офіційним документом про причину, дату, місце пошкодження або втрати майна, розмір нанесеного збитку.

Відшкодування збитку — повна або часткова компенсація страховиком втрат вартості майна в результаті його загибелі чи пошкодження внаслідок стихійного лиха та інших подій або відновлення втраченого доходу шляхом виплати страхового відшкодування.

Відшкодування страхове — грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності у разі настання страхового випадку. До уваги беруться: вартість майна, знищеного страховим випадком повністю; величина збитку від часткового пошкодження майна; витрати на рятування майна і приведення його до належного стану. Вартість не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Диспаша — спеціальний розрахунок з розподілу витрат при загальній аварії між власником судна, вантажу і фрахтівником. Складається диспашером.

Диспашер — спеціаліст у галузі морського страхування, який здійснює розрахунки з розподілу витрат при загальній аварії між заінтересованими сторонами.

Премія страхова — плата за страхування, яку страхувальник зобов‘язаний внести страховикові згідно з договором страхування.

Системи страхового забезпечення — такими системами є:

• пропорційна система — передбачає виплату страхового відшкодування в тій самій пропорції щодо реального збитку, що й страхова сума за договором щодо дійсної вартості застрахованого майна;

• система першого ризику — передбачає повне відшкодування збитків, завданих застрахованому майну, але в межах страхової суми за договором;

• система граничного відшкодування — використовується в тих видах майнового страхування, де страховик має компенсувати збитки страхувальника, обчислені як різниця між заздалегідь обумовленою границею і фактичним рівнем доходів. Ця система поширюється на страхування врожаю, втрат від простоїв у виробництві тощо.

Тарифна ставка — ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування.