7. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Державне регулювання являє собою систему заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, покликаних удосконалювати ЗЕД в інтересах національної економіки.

Державне регулювання ЗЕД здійснюється методом розробки і реалізації державної зовнішньоекономічної політики.

В сучасних умовах зовнішньоекономічна політика - це система міроприємств, спрямованих на найбільш сприятливий розвиток економічних, науково-технічних, виробничих зв'язків із зарубіжними країнами, поглиблення і розширення участі в МРТ з метою вирішення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку країни.

Зовнішньоекономічна політика - складова частина внутрішньої економічної політики держави. Звичайно, вирішення загальних завдань зовнішньоекономічної політики в кожній країні має свої специфічні особливості.

Розрізняють два типи зовнішньоторгової політики держави:

1.вільна торгівля.

2.Протекціонізм.

Політика вільної торгівлі являє собою мінімальне втручання держави у зовнішньоекономічну діяльність, необмежений доступ на вітчизняні ринки іноземних товарів.

Політика протекціонізму передбачає втручання держави у зовнішньоекономічну діяльність, введення різних обмежень по відношенню до зарубіжних товарів з метою підтримки національного виробника.

Основні складові зовнішньоекономічної політики України:

-зовнішньоторгова політика; -інвестиційна політика; -політика науково-технічного співробітництва; -валютно-фінансова політика; -політика міграції робочої сили та ін. Основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є:

Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність". Крім того, у відповідних сферах регулюючу роль відіграють й інші Закони України із наступними змінами та доповненнями:

- «Про інвестиційну діяльність»

- «Про Єдиний митний тариф»

- «Про міжнародний комерційний арбітраж»; - «Про режим іноземного інвестування» тощо.

Ііі. Плани семінарських занять тема № 1 Особливості джерел міжнародного економічного права

1. Поняття та система джерел міжнародного економічного права.

2. Міжнародні економічні договори, як основне джерело міжнародного економічного права.

3. Основні положення та загальна характеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року.

4. Міжнародно-правовий звичай, як джерело міжнародного економічного права.

5. Міжнародні кодекси поведінки, як джерело міжнародного економічного права.

6. Рішення (акти) міжнародних організацій, як джерело міжнародного економічного права;

7. Характеристика основних положень Статуту ООН.

8. Загальна характеристика Хартії економічних прав і обов'язків держав 1974р., як джерела міжнародного економічного права.

9. Значення діяльності ООН для кодифікації міжнародного економічного права та його джерел.

В рамках даної теми семінарського заняття будуть досліджуватись такі питання:

Основні джерела міжнародного економічного права та їх класифікація; Міжнародні економічні договори як джерела, їх поділ в залежності від норм, які ними закріплюються; Основні положення Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року: сфера застосування Конвенції, укладення договорів та набрання ними чинності, застереження, додержання, застосування та тлумачення договорів, договори та треті держави, поправки договорів і заміна договорів, недійсність договорів, припинення і зупинення дії договорів; історичні передумови становлення міжнародного звичаю, як джерела міжнародного економічного права; Види міжнародних кодексів поведінки, особливості їх прийняття та дотримання; Основні положення та порядок дотримання Кодексу основних прав і обов'язків держав 1996 року; Рішення (акти) міжнародних організацій, які мають обов'язковий характер; Рішення (акти) міжнародних організацій, які мають рекомендаційний характер; Статут ООН: мета та принципи діяльності ООН, порядок вступу до складу ООН, повноваження Генеральної Асамблеї ООН, повноваження Ради безпеки ООН, повноваження Економічної та соціальної Ради ООН, повноваження міжнародної системи Опіки; повноваження міжнародного суду при ООН, мирне вирішення спорів в рамках ООН; Мета прийняття Хартії економічних прав і обов'язків держав 1974р.: основні принципи регулювання міждержавних відносин згідно Хартії, основні права держав згідно Хартії, основні обов'язки держав згідно Хартії; Основні напрямки кодифікаційної роботи ООН.

Список рекомендованої літератури:

Международное частное право: Сборник докумментов , -М.: БЕК, 1997;

Международное публичное право: Сборник документов. Т.2.. – М.,1996 г.

1. Блатова Н.Т., Мельков Г.М. Международное право в документах. 5-е изд., перер.и доп. - М. 2004.- 880 с.

Богуславський М.М. Международное экономическое право. -М., 1986 г..

Войтович С.А. Принципы международного – правового регулирования межгосударственных экономических отношений: Учебное пособие. - К., 1988 г..

Курс международного права в 7-ми томах. Том 4.- М., 1996г..

Шумилов В.М. Международное экономическое право: Учебное пособие. - М., 2001 г..

Международное публичное право. Сборник документов. Том 2. - М., 1996 г.

.

Шербанин Ю.А. и др. Международные экономические отношения. Интеграция: Учебное пособие. - М., 1997 г..