- •Іі. Матеріали до курсу лекцій
- •Поняття міжнародного економічного права. Характеристика концепцій міжнародного економічного права.
- •Предмет міжнародного економічного права.
- •Принципи міжнародного економічного права
- •Система міжнародного економічного права.
- •Тема 2. Джерела міжнародного економічного права План
- •1. Поняття , класифікація та система джерел міжнародного економічного права.
- •2. Загальні джерела міжнародного економічного права
- •1. Незастосування сили або погрози силою.
- •3. Спеціальні джерела міжнародного економічного права
- •4.2. Види міжнародних економічних договорів
- •V. За наявності яких-небудь фактичних обставин:
- •12. Договори в рамках Світової Організації Торгівлі, такі як:
- •Тема 3. Суб'єкти міжнародного економічного права
- •1. Поняття суб'єктів міжнародного економічного права.
- •Держава як суб'єкт міжнародного економічного права.
- •3. Імунітети держав.
- •4. Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародного економічного права.
- •Тема 4 . Інші учасники міжнародних економічних відносин план:
- •1.1. Поняття, види, типи, структура тнк.
- •1.2. Правове регулювання діяльності тнк на універсальному рівні.
- •3. Фізичні особи як учасники меп.
- •Тема 5. Міжнародне торгове право план:
- •1.Міжнародне торгове право - підгалузь міжнародного економічного права.
- •2.Принципи міжнародного торгового права.
- •3.Види міжнародних торгових угод.
- •4.Особливості та порядок укладання договорів міжнародної купівлі – продажу.
- •Тема 6. Міжнародне валютне право як галузь міжнародного економічного права План:
- •Поняття та основні джерела міжнародного валютного права.
- •2.Система форм організації валютно – кредитних відносин.
- •3. Валютні системи та валютна політика.
- •4. Загальна характеристика міжнародних валютно – кредитних установ.
- •Тема 7. Міжнародні інвестиції План
- •1. Поняття «міжнародної інвестиції»
- •2. Транскордонний рух інвестицій
- •3. Правовий статус іноземних інвестицій.
- •4. Захист іноземних інвестицій
- •5. Гарантії міжнародних інвестицій. Сеульська конвенція про створення Багатостороннього агентства з гарантії інвестицій від 11.10.1985р.
- •Тема 8. Правове регулювання міжнародних перевезень
- •1. Поняття та джерела міжнародного транспортного права
- •2. Правове регулювання міжнародних морських перевезень
- •3. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень
- •4. Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень
- •5. Правове регулювання міжнародних автомобільних перевезень
- •6. Правове регулювання повітряних перевезень
- •Тема 9. Міжнародний рух робочої сили
- •Тема 10. Правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в україні план:
- •Етапи розвитку зовнішньоекономічної діяльності та управління нею в Україні.
- •Суб”єкти та основні принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •Основні види зовнішньоекономічної діяльності;
- •Зміст поняття зовнішньоторгова операція та зовнішньоторгова угода та їх види;
- •Етапи оформлення типової зовнішньоекономічної угоди купівлі – продажу;
- •Структура та зміст зовнішньоторгового контракту купівлі – продажу;
- •Регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •Ііі. Плани семінарських занять тема № 1 Особливості джерел міжнародного економічного права
- •Тема № 2 Галузева структура міжнародного економічного права
- •Тема № 3 Деякі питання контролю за діяльністю транснаціональних корпорацій
- •Тема № 4 Порядок укладання та виконання міжнародних економічних договорів в Україні.
- •Тема № 5 Система багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі в рамках гатт
- •Тема № 6 Сучасні правові стандарти міжнародної торгівлі
- •Тема № 7 Особливості валютного регулювання та режиму іноземних інвестицій на території України
- •Тема № 8 Особливості вирішення спорів, що виникають у зовнішньоекономічній діяльності. Органи вирішення спорів
- •Vі. Перлік питань, які виносяться на іспит з дисципліни «міжнародне економічне право».
- •Vіі. Список рекомендованої літератури. Нормативні акти:
- •Література:
5. Гарантії міжнародних інвестицій. Сеульська конвенція про створення Багатостороннього агентства з гарантії інвестицій від 11.10.1985р.
Види ризиків, які супроводжують інвестиції:
Економічні (виникають як наслідок економічних несподіванок або є результатами прорахунків інвестора, бо саме він має вести свою справу з урахуванням можливих економічних ризиків, тому ці ризики, як правило, не гарантуються)
Політичні (випливають із заходів, що є наслідком дій держав, на території яких інвестування здійснюється).
Механізми гарантування інвестицій в сучасних умовах поділяються на:
національні;
міжнародні.
Ознаки національних механізмів гарантії інвестицій:
гарантії надаються тільки особам (фізичним або юридичним), що мають державну приналежність того, хто виступає гарантом;
гарантії надаються цим особам для здійснення інвестицій в певних країнах, які оцінюються під кутом зору їх політичної стабільності (не стану економічного розвитку).
страхують тільки від політичних ризиків (ризик розірвання інвестиційного договору державою-імпортером інвестиції; ризик виникнення заворушень внутрішнього або зовнішнього характеру, ризики, пов'язані з неконвертованістю валюти або з перешкодами міжнародним переказам коштів, ризик втрати власності на інвестицію).
Гарантії втілюються у форму договору про гарантії. Договір про гарантії — це договір внутрішнього права, який включено у правовий порядок держави, особою якого є інвестор, тому й спори, що виникають з гарантій, є спорами відповідного внутрішнього права. Сторонами такого договору є орган з інвестиційних гарантій, який для цього отримав повноваження від державної скарбниці, та інвестор, що користується цими гарантіями.
Після закінчення Другої світової війни держави-експортери капіталів з метою захисту своїх інвесторів за кордоном від конкретних некомерційних ризиків почали створювати особливі схеми страхування інвестицій (США — в 1948 p., Японія — в 1956 p., ФРН — у 1958 p.). На кінець 1980 р. вже близько 20 країн прийняли схеми страхування для своїх інвесторів від політичних ризиків.
Функції гарантування інвестицій на національному рівні покладаються зазвичай на установи, що спеціально створюються державами і наділяються правами юридичної особи під контролем держав. У США, наприклад, це Overseas Private Investments Corporation (OPIS) — Корпорація з іноземних приватних інвестицій; в Канаді — Корпорація розвитку експорту (ЕДС); у Франції — Французька компанія страхування зовнішньої торгівлі або Французький банк для зовнішньої торгівлі тощо.
Ідея доповнити або замінити національні механізми гарантування інвестицій міжнародними виникла у Світового банку. Ця ідея реалізувалась у Сеульської конвенції про створення Багатостороннього агентства з гарантії інвестицій. Це Агентство, хоча й належить до системи Світового банку (гл. 6.1.5), є цілком самостійною міжнародною організацією зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Воно має свої власні органи — Раду керуючих, Директорат і Президента. Кожна держава—член Конвенції призначає одного керуючого та одного заступника керуючого, які формують Раду керуючих, що діє від імені Багатостороннього агентства. Директорат становлять щонайменше 12 осіб, які призначаються Радою керуючих, і він здійснює керівництво операціями Багатостороннього агентства. Президент призначається Директоратом за пропозицією голови Директорату на невизначений строк, і він керує поточними справами Багатостороннього агентства (під наглядом Директорату).
Багатостороннє агентство має установчий капітал в один мільярд спеціальних прав запозичення (СДР — гл. 16.1.7), розподілений на 100 тис. акцій по 10 тис. СДР кожна1. Цей капітал утворюється за рахунок передплати держав (60% за рахунок передплати розвинених держав та 40% — за рахунок передплати держав, що розвиваються). Найбільшими вкладниками Агентства є США, Японія, ФРН, Франція та Велика Британія.
Безпосередньо Агентством або за його участю здійснюються гарантії двох видів:
гарантії, що пов'язані з передплатним капіталом. Ці гарантії («ординарні» або «автоматичні») обмежуються розміром у 150% загального обсягу передплатного капіталу держави, і вони надаються БАГІ тільки інвесторам з розвинених країн за інвестиціями у держави, що розвиваються;
гарантії, що не пов'язані з передплатним капіталом. Ці гарантії як фактично, так і юридичне надаються не БАГІ. Воно виступає лише посередником у створенні спонсорською групою держав особливого довірчого фонду, з якого буде надано гарантію. Оскільки Агентство у цьому випадку не несе відповідальності за гарантіями, їх розмір жодним чином не обмежується, і вони можуть надаватися щодо будь-яких інвестицій.
Конвенція містить визначення політичних ризиків, від несподіваного настання яких Агентство гарантує відшкодування. Вони розподілені на такі чотири категорії.
Трансфертний ризик. Це випадки, коли держава, на території якої проводяться інвестиційні операції, в односторонньому порядку обмежує здатність інвестора здійснювати репатріацію прибутку та продукції, отриманих від реалізації інвестицій, включаючи продукцію, пов'язану з ліквідацією інвестицій. Тобто тут одночасно суміщеними є як ризик неконвертованості, так і ризик непереказуваності коштів, хоча, скоріш за все, ним будуть охоплюватися і махінації влад з обмінними курсами, які можуть привести до позбавлення інвестора прибутків та продукції, отриманих від реалізації його інвестиції.
Про ризик експропріації йшлося вище. До сказаного можна додати лише те, що за Сеульською конвенцією «традиційні» заходи, що мають загальне значення та яким не властивийдискримінаційний характер, котрі влади держави-імпортера інвестицій здійснюють з метою упорядкування економічної діяльності, не будуть розглядатися як заходи з експропріації.
Ризик розірвання інвестиційного контракту. Відповідно до положень Сеульської конвенції в цьому випадку необхідно (і достатньо), щоб «розірвання» відбулося, та щоб інвестор, який став жертвою такого розірвання, не скористався відповідними засобами захисту від зазначеної односторонньої дії.
Ризик збройного конфлікту або громадських заворушень. Цей ризик не визначено, хоча коментар до Конвенції уточнює, що йдеться про повстання та революції, а в більш широкому плані — про політичні події, що не контролюються владами держави, на території якої здійснюються інвестиції. Тобто ці події відрізняються своїм зовнішнім характером, непередбачуваністю та нездоланністю (терористичні акти цим ризиком, у принципі, не охоплюються).
Діяльність Багатостороннього агентства виявилася досить-таки плідною. Кількість його членів з 29 (1988 р.) збільшилась у понад п'ять разів. За рішенням Агентства чимало держав Східної Європи було віднесено до категорії групи II (країн, що розвиваються), а в 1998 р. ним було створено спеціальний довірчий фонд для забезпечення гарантій інвестиціям, які спрямовуються в Україну. Зараз є всі підстави вважати, що саме під егідою БАГІ може бути здійснено кодифікацію норм міжнародного права, яка буде здатна замінити правове регулювання інвестицій шляхом укладення чисельних двосторонніх конвенцій.