Методика виконання курсової роботи

Раціональніше організувати роботу над курсовою, правильно розподілити свій час, спланувати його, глибоко і своєчасно розробити вибрану тему допоможе порядок написання курсової роботи. Її доцільно виконувати в такій послідовності:

- вибір теми;

- з’ясування об’єкта і предмета;

- визначення мети і завдань;

- виявлення і відбір літератури з теми, її вивчення;

- складання попереднього плану;

- написання головної частини;

- написання вступу;

- формулювання висновків і рекомендацій;

- оформлення списку літератури та додатків.

Потім здійснюється літературне й технічне оформлення роботи, її рецензування, підготовка до захисту і захист курсової роботи.

Підготовчий етап. Він починається з вибору теми.

При з’ясуванні об’єкта, предмета і мети роботи необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової є системні логічні зв’язки.

Об'єкт роботи – то, на що спрямовано дослідження. Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на запитання: що розглядається?

Предмет дослідження – тільки аспект розгляду, те, що конкретно розглядається. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт.

Іншими словами, об’єктом є те, що досліджується, а предметом – те, що в цьому об'єкті має наукове пояснення. Визначення об’єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження. Наприклад, в темі «Основні культи в культурі Стародавнього Єгипту» об’єктом дослідження є культура Стародавнього Єгипту, а предметом – культи фараона і загробного світу.

Мета дослідження пов'язана з об'єктом і предметом дослідження, а також з його кінцевим результатом і шляхом його досягнення.

Наявність поставленої мети дозволяє визначити завдання, які можуть включати такі складові:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

- всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми (за необхідності й експериментальне, як що тема зв'язана с сучасним станом художньої культури України чи Харкова.) ;

- виявлення типового стану проблеми, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду;

- обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;

- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

Формулювати завдання випливає, починаючи з дієслів: досліджувати, вивчити, розглянути, проаналізувати та ін.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі

загальновідомих істин, конкретніше точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Вивчення літератури треба починати з праць, де проблема відображається в цілому, а потім перейти до вужчих досліджень.

Робота над текстом курсової роботи починається з вивчення та конспектування літератури з теми курсової роботи.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам'ятати про тему, щоб вибирати тільки те, що має відношення до неї.

Матеріали рекомендовано систематизувати за напрямами чи проблемами. Для цього при роботі на комп'ютері слід завести окрему папку (папки), наприклад: «Архітектура» чи «Скульптура», чи «Міфологія» та ін. Скільки підрозділів – стільки папок.

Угорі, по центрі сторінки, варто вказати автора і назву роботи, що знаходиться в процесі вивчення; ліворуч – номера сторінок, з яких робляться виписки. Така процедура серйозно полегшить роботу над цитатами в тексті вашої роботи.

Після збору матеріалу необхідно перечитати його знову, щоб склалося цілісне уявлення про предмет вивчення.

Кожна цитата, приклад, цифровий матеріал мають супроводжуватися точним описом джерела з позначенням сторінок, на яких опубліковано цей матеріал.

Застосування так званих розлапкованих цитат, коли думки іншого автора видаються за особисті, розглядається як грубе порушення літературної та наукової етики, кваліфікується як плагіат.

Посилання в тексті роботи на джерела зазначається порядковим номером конкретної книги, статті, інтернет видання у вашому Списку літератури в квадратних дужках, наприклад: Основні культи фараона аналізувалися в роботах у працях [1-7]».

Якщо в тексті курсової роботи необхідно зробити посилання на конкретні відомості, цитата наводиться в лапках, а посилання беруться у квадратні дужки із зазначенням порядкового номера джерела в списку літератури та відповідної сторінки. Наприклад «Висота піраміди Хеопса – близько 147 м [8, с. 37]».

Згідно з науковим етикетом текст цитати необхідно точно відтворювати і наводити повністю, щоб не спотворити думки автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. В тексті роботи допускається непряме цитування автора (переказ, виклад думок автора своїми словами), при цьому слід точно викладати думки автора і давати відповідні посилання на джерело.

Посилання на ілюстрації в тексті роботи вказуються порядковим номером ілюстрації, наприклад, «рис. 1.2».

На всі таблиці в роботі мають бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

При викладенні матеріалу кожне приведення факту, документу (джерела), події, положення, котре взято з літератури, повинні супроводжуватися посилкою на джерело інформації – підрядковою чи внутрішньо текстовою.

Наприклад:

- підрядкова посилка: «…чуттєво - матеріальний космологізм¹…» (унизу сторінки)

- внутрішньо текстова посилка (безпосередньо у тексті), наприклад: (5, с. 53). Цифра 5 означає номер книги чи джерела у вашому Списку літератури, а 53 – сторінку, на котрої розташована ця цитата. Така посилка робиться у дужках.

В кінці кожного розділу повинні бути зроблені висновки, які можуть починатися так: Підіб'ємо підсумок ... Як видно з вище викладеного матеріалу ... Таким чином, ..... Отже ... На основі ціх висновків у кінці курсової формулюються висновки до всієї роботи в цілому.

Заключний етап роботи над курсовою роботою

На цьому етапі передбачається написання студентом вступу та висновків до курсової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Вступ доцільно писати після того, як написана основна частина курсової роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми, що вивчається, її практична значущість;

- визначаються об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження;

- робиться бібліографічний огляд літератури за темою курсової роботи;

- розглядаються методи, за допомогою яких воно проводилось.

Оперативно зібрати практичний матеріал, узагальнити його та систематизувати допоможе оволодіння основними методами дослідження: аналізом і синтезом, сходженням від абстрактного до конкретного, історичного, термінологічного аналізу, спостереженням, опитуванням, експериментом, бесідою, анкетуванням, інтерв'ю, методом порівняльного аналізу та ін. Найкращих результатів можна досягти при комплексному використанні цих методів, проте слід мати на увазі., що залежно від особливостей теми

дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть набути переважного значення.

Якщо студент вирішив не торкатися деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.

Обов'язковою частиною вступу є огляд літератури за темою дослідження (бібліографічний огляд), в який включають найбільш цінні, актуальні роботи (5-10 джерел). Огляд має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної новизни, значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином:

- роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми;

- теоретичні роботи, які повністю присвячені темі;

- роботи, що розкривають тему частково.

В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються, достатньо назвати автора й назву, а поруч у дужках проставити порядковий номер бібліографічного запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь розробки в літературі основних аспектів теми.

Висновки – це логічне завершення курсової роботи. Головна їх мета – підсумки проведеного аналізу. Іншими словами кажучи, висновки – це відповіді на завдання, які поставлені у вступі. Вони подаються у вигляді окремих лаконічних положень.

Основна вимога до заключної частини – не повторювати змісту вступу, основної частини роботи і висновків, зроблених у розділах.