- •45-Річчю кафедри
- •Тема 1. Філософія, її предмет і роль в житті людини та суспільства
- •Світогляд, його структура та історичні типи
- •Специфіка філософії як форми світогляду. Філософія та наука
- •Основні питання філософії та її структура
- •Основні функції філософії
- •Першоджерела до вивчення теми Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
- •Декарт р. Начала философии
- •Кант и. Логика
- •Маркс к. Передовица в № 179 "Кölnische Zeitung"
- •Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Рассел б. История западной философии.Введение
- •Бердяев н.А.Философия свободы. Смысл творчества
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль і. Історичні типи філософії
- •Тема 2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість
- •Загальна характеристика античної філософії
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків
- •Класичний період античної філософії
- •Таблиця 3.
- •Таблиця 4.
- •Елліністичний та римський період
- •ПЕршоджерела до вивчення теми Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
- •Таблиця 5.
- •Сенека а.Л. О счастливой жизни
- •Эпиктет. В чем наше благо
- •План семінарського заняття:
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 3. Філософія середньовіЧчя та доби відродження
- •Філософія епохи Середньовіччя
- •Таблиця 6.
- •Таблиця 7.
- •Таблиця 8.
- •Таблиця 9.
- •Головні риси філософії епохи Відродження
- •Першоджерела до вивчення теми Аквинский ф. Сумма теологии
- •Аквинский ф. Сумма против язычников
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 4. Філософія нового часу
- •Передумови та основні риси філософії Нового часу
- •Проблема методу наукового дослідження в філософії хvіі ст.
- •Таблиця 10.
- •Таблиця 11.
- •Філософія епохи Просвітництва
- •Німецька класична філософія
- •Таблиця 12.
- •Філософія марксизму.
- •Першоджерела до вивчення теми Бэкон ф. Новый органон
- •Декарт р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
- •Кондорсе ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •Кант и. Основы метафизики нравственности
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг. Введение
- •Маркс к. Капитал. Предисловие ко второму изданию
- •Маркс к.Экономическо-философские рукописи 1844 г.
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 5 . Філософська думка в Україні в контексті світової філософії
- •Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •Філософське вчення Григорія Сковороди
- •Філософія п.Юркевича
- •Першоджерела до вивчення теми Сковорода г. Диалог: имя ему - потоп Змиин. Начальная дверь к христианскому добронравию
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •Філософія неопозитивізму і постпозитивізму
- •Допарадигмальний період:
- •Період «нормальної науки»:
- •Криза нормальної науки:
- •Наукова революція:
- •Прагматизм
- •Герменевтика
- •Філософія життя
- •Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм
- •Філософія екзистенціалізму
- •Соціально-критичний напрямок у філософії XX столітті: філософія «неомарксизму»
- •Постмодернізм
- •Першоджерела до вивчення теми Жан Поль Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм
- •Камю а. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль іі. Основні проблеми філософІї
- •Тема 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •Буття як вихідна категорія філософії
- •Буття як загальний зв’язок та взаємодія. Ідея розвитку
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 8. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу
- •Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
- •Філософська теорія істини. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Наукове пізнання: рівні, форми, методи
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів та доповідей
- •Тема 9. Логіка: Закони і форми правильного мислення.
- •Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Поняття як форма мислення
- •Судження
- •Основні формально-логічні закони
- •Умовивід як форма мислення
- •Індуктивні умовиводи
- •Умовиводи за аналогією
- •Елементи теорії аргументації.
- •План семінарського заняття
- •Становлення філософських уявлень про людину
- •Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
- •Свідомість як фундаментальна властивість людини
- •Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
- •Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
- •Першоджерела до вивчення теми Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
- •Фромм э. Бегство от свободы
- •Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
- •Франкл в. Человек в поисках смысла
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •Специфіка соціальної дійсності та її пізнання. Об’єктивне та суб’єктивне в суспільному процесі
- •Суспільство як система. Духовне життя суспільства
- •Філософія історії як напрям філософського знання. Проблема суспільного прогресу
- •Першоджерела до вивчення теми Маркс к. К критике политической экономии. Предисловие
- •Маркс к., Энгельс ф. Немецкая идеология
- •Гегель г. В. Ф. Философия истории
- •Печчеи а. Человеческие качества
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль ііі. Основи Етичних знань
- •Тема 12. Етика як наука про мораль
- •Предмет та специфіка етики, її структура
- •Сутність моралі та особливості її функціонування
- •Проблема морального вибору, співвідношення моральної мети і засобів
- •Тема 13. Історичні форми моралі і проблема морального прогресу.
- •Основні етапи історичного розвитку моралі
- •Моральний прогрес: ілюзія чи реальність?
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 14. Основні категорії етики
- •Добро і зло
- •Свобода та відповідальність
- •Обов’язок і совість
- •Честь і гідність
- •Страждання та співчуття
- •Сенс життя та щастя
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 15: Проблеми прикладної етики
- •Професійна етика. Етика бізнесу
- •Етикет як морально-естетична культура спілкування
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Глосарій:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •До теми 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •До теми 8. Гносеологія: основний зміст пізнавальної діяльності
- •До теми 10: Людина та її буття як предмет філософського осмислення
- •До теми 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •До тем 12-15: Етика як наука про мораль. Історичні форми моралі і проблема морального прогресу. Основні категорії етики. Проблеми прикладної етики.
Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
Формування особистості здійснюється в ході соціалізації, яка являє собою процес засвоєння індивідом соціального досвіду, норм, цінностей, зразків поведінки, знань, мови, властивих тому суспільству, у яке даний індивід інтегрується. Соціалізація здійснюється як у ході цілеспрямованого впливу на людину (наприклад, у ході виховання), так і під впливом широкого кола соціальних факторів, що стихійно впливають на неї. Вона продовжується все життя, але при цьому в ній виділяють такі важливі етапи як раннє дитинство, період навчання, період активної участі в трудовій діяльності та післятрудовий період. На кожнім з етапів провідну роль грають відповідні соціальні інститути: родина, дошкільні установи, школа й інші навчальні заклади, трудові колективи, засоби масової інформації тощо.
Говорячи про вплив соціального середовища на людину, необхідно враховувати його багатошаровість: мегасередовище – величезний культурний світ навколо нас, духовна, соціально-психологічна атмосфера епохи; макросередовище – велике суспільство, країна, до якої ми належимо за народженням, вихованням і місцем проживання; мікросередовище – наше безпосереднє соціальне оточення (родина, первинний колектив, друзі, знайомі).
Найважливіші моментами процесу соціалізації виступають: соціальна адаптація; ідентифікація; інтеріорізація. Соціальна адаптація являє собою процес пристосування індивіда до умов соціального середовища, у ході якого він приймає, засвоює його норми і цінності, ролі. Ідентифікація - емоційно-пізнавальний процес ототожнення індивідом самого себе з групою - своєю родиною, віковою групою, нацією, певною людиною, що виступає для нього ідеалом і ін. Інтеріорізація – перетворення зовнішніх соціальних вимог (норм, цінностей) у внутрішні регулятори поведінки - совість, життєві установки, ціннісні орієнтації особистості.
Суб’єктивною стороною процесу соціалізації виступає розвиток свідомості і самосвідомості, зокрема, формування образу "Я" як відносно стійкої, усвідомленої система уявлень індивіда про самого себе (реального й ідеального), сполученої з оцінкою самого себе (самоповагою). Ще наприкінці ХІХ століття Джемсом була запропонована формула: самоповага прямо пропорційна особистому успіху і зворотно пропорційна рівню домагань, тобто ступінь самоповаги залежить від співвідношення рівнів успіху і домагань. Чим вище домагання, тим більшими повинні бути досягнення людини, щоб вона могла себе поважати. До цієї формули в останній час зроблено істотний додаток: успіхи і домагання людини визначаються нею через порівняння себе з іншими людьми. При цьому в якості “дзеркала”, “системи відліку” виступають, насамперед, ті з людей, що вважаються важливими, значимими. Спочатку це батьки, яких дитина не вибирає; з віком сфера спілкування розширюється, і людина прагне одержати схвалення і визнання нових і нових “значимих інших”, причому людина вже починає сама вибирати їх для себе. Група, у якій індивід присутній психологічно, чиї норми і цінності використовуються ним як еталони при виборі й оцінці своїх вчинків, називається референтною.
Слід зазначити, що при вирішальній ролі суспільства в становленні людини як особистості суттєве значення має також і її самоостійна духовна робота у створенні свого “Я”. Не випадково Кант вважав, що людина стає особистістю лише завдяки самопізнанню, котре дозволяє вільно підпорядкувати своє “Я” моральному закону, що відкриває можливість людині стати господарем самої себе. Лише на моральному підгрунті може утверджуватись особистісна незалежність індивіда, розвиватися його вміння керувати своєю діяльністю, вибудовувати своє життя осмислено і відповідально. Ці визначальні моральні засади особистості, без яких вона не існує, будуть детальніше розглянуті в розділі “Основи етичних знань”.
Буття кожної особистості характеризується відкритістю, що здійснюється шляхом постійного виходу за свої якісні межі. При цьому людина зустрічає споріднене їй буття - буття іншої людини. Це може бути зіткнення, але може бути і позитивне збагачення смислами, взаємне піднесення. Тобто людське буття здійснюється як співбуття, як комунікація; поняття “комунікації” стало центральним поняття соціальної філософії другої половини ХХ ст. Саме у співіснуванні, комунікації, солідарному співтоваристві реалізується людське "Я", особистість, виробляються людські цінності. Співбуття у всьому його обсязі багатомірне - це не тільки довіра й порозуміння, а й зовнішні контакти, сторонність, байдужість, покора й панування тощо.
Особистість включається у співбуття з іншими людьми як неповторне буття. Коли особистість “така, як усі”, вона не може включитися у співбуття. Потрібно вибудувати свій внутрішній світ, щоб “притягувати” й “випромінювати” до інших значущі смисли.