- •45-Річчю кафедри
- •Тема 1. Філософія, її предмет і роль в житті людини та суспільства
- •Світогляд, його структура та історичні типи
- •Специфіка філософії як форми світогляду. Філософія та наука
- •Основні питання філософії та її структура
- •Основні функції філософії
- •Першоджерела до вивчення теми Сенека Луцій Анней. Моральні листи до Луцілія
- •Декарт р. Начала философии
- •Кант и. Логика
- •Маркс к. Передовица в № 179 "Кölnische Zeitung"
- •Энгельс ф. Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии
- •Рассел б. История западной философии.Введение
- •Бердяев н.А.Философия свободы. Смысл творчества
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль і. Історичні типи філософії
- •Тема 2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість
- •Загальна характеристика античної філософії
- •Таблиця 1.
- •Таблиця 2.
- •Космогонічні і натурфілософські ідеї досократиків
- •Класичний період античної філософії
- •Таблиця 3.
- •Таблиця 4.
- •Елліністичний та римський період
- •ПЕршоджерела до вивчення теми Эпикур. «Эпикур приветствует Менекея»
- •Таблиця 5.
- •Сенека а.Л. О счастливой жизни
- •Эпиктет. В чем наше благо
- •План семінарського заняття:
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 3. Філософія середньовіЧчя та доби відродження
- •Філософія епохи Середньовіччя
- •Таблиця 6.
- •Таблиця 7.
- •Таблиця 8.
- •Таблиця 9.
- •Головні риси філософії епохи Відродження
- •Першоджерела до вивчення теми Аквинский ф. Сумма теологии
- •Аквинский ф. Сумма против язычников
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 4. Філософія нового часу
- •Передумови та основні риси філософії Нового часу
- •Проблема методу наукового дослідження в філософії хvіі ст.
- •Таблиця 10.
- •Таблиця 11.
- •Філософія епохи Просвітництва
- •Німецька класична філософія
- •Таблиця 12.
- •Філософія марксизму.
- •Першоджерела до вивчення теми Бэкон ф. Новый органон
- •Декарт р. Рассуждение о методе для хорошего направления разума и отыскания истины в науках
- •Кондорсе ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума
- •Кант и. Ответ на вопрос: что такое Просвещение?
- •Кант и. Основы метафизики нравственности
- •Энгельс ф. Анти-Дюринг. Введение
- •Маркс к. Капитал. Предисловие ко второму изданию
- •Маркс к.Экономическо-философские рукописи 1844 г.
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 5 . Філософська думка в Україні в контексті світової філософії
- •Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
- •Філософське вчення Григорія Сковороди
- •Філософія п.Юркевича
- •Першоджерела до вивчення теми Сковорода г. Диалог: имя ему - потоп Змиин. Начальная дверь к христианскому добронравию
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •Філософія неопозитивізму і постпозитивізму
- •Допарадигмальний період:
- •Період «нормальної науки»:
- •Криза нормальної науки:
- •Наукова революція:
- •Прагматизм
- •Герменевтика
- •Філософія життя
- •Філософські проблеми психоаналізу: фрейдизм та неофрейдизм
- •Філософія екзистенціалізму
- •Соціально-критичний напрямок у філософії XX столітті: філософія «неомарксизму»
- •Постмодернізм
- •Першоджерела до вивчення теми Жан Поль Сартр. Экзистенциализм - это гуманизм
- •Камю а. Эссе об абсурде. Миф о Сизифе
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль іі. Основні проблеми філософІї
- •Тема 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •Буття як вихідна категорія філософії
- •Буття як загальний зв’язок та взаємодія. Ідея розвитку
- •Категорії діалектики
- •Закони діалектики
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 8. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності
- •Сутність пізнавального процесу та проблема пізнаваності світу
- •Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні
- •Філософська теорія істини. Діалектика абсолютної та відносної істини
- •Наукове пізнання: рівні, форми, методи
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів та доповідей
- •Тема 9. Логіка: Закони і форми правильного мислення.
- •Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
- •Поняття як форма мислення
- •Судження
- •Основні формально-логічні закони
- •Умовивід як форма мислення
- •Індуктивні умовиводи
- •Умовиводи за аналогією
- •Елементи теорії аргументації.
- •План семінарського заняття
- •Становлення філософських уявлень про людину
- •Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
- •Свідомість як фундаментальна властивість людини
- •Поняття «людина», «індивід», «індивідуальність», «особистість». Структура особистості
- •Соціалізація особистості: етапи, механізми, форми
- •Першоджерела до вивчення теми Хосе Ортега-и-Гассет. Человек и люди
- •Фромм э. Бегство от свободы
- •Х.Ортега-и-Гассет. О спортивно-праздничном чувстве жизни
- •Франкл в. Человек в поисках смысла
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Тема 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •Специфіка соціальної дійсності та її пізнання. Об’єктивне та суб’єктивне в суспільному процесі
- •Суспільство як система. Духовне життя суспільства
- •Філософія історії як напрям філософського знання. Проблема суспільного прогресу
- •Першоджерела до вивчення теми Маркс к. К критике политической экономии. Предисловие
- •Маркс к., Энгельс ф. Немецкая идеология
- •Гегель г. В. Ф. Философия истории
- •Печчеи а. Человеческие качества
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Модуль ііі. Основи Етичних знань
- •Тема 12. Етика як наука про мораль
- •Предмет та специфіка етики, її структура
- •Сутність моралі та особливості її функціонування
- •Проблема морального вибору, співвідношення моральної мети і засобів
- •Тема 13. Історичні форми моралі і проблема морального прогресу.
- •Основні етапи історичного розвитку моралі
- •Моральний прогрес: ілюзія чи реальність?
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 14. Основні категорії етики
- •Добро і зло
- •Свобода та відповідальність
- •Обов’язок і совість
- •Честь і гідність
- •Страждання та співчуття
- •Сенс життя та щастя
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика рефератів і повідомлень
- •Тема 15: Проблеми прикладної етики
- •Професійна етика. Етика бізнесу
- •Етикет як морально-естетична культура спілкування
- •План семінарського заняття
- •Проблемно-пошукові завдання
- •Тематика доповідей та рефератів
- •Глосарій:
- •Список рекомендованої літератури:
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 6. Тенденції розвитку сучасної світової філософії
- •До теми 7. Філософський зміст проблеми буття. Діалектика буття
- •До теми 8. Гносеологія: основний зміст пізнавальної діяльності
- •До теми 10: Людина та її буття як предмет філософського осмислення
- •До теми 11. Суспільство та його філософський аналіз
- •До тем 12-15: Етика як наука про мораль. Історичні форми моралі і проблема морального прогресу. Основні категорії етики. Проблеми прикладної етики.
Тема 5 . Філософська думка в Україні в контексті світової філософії
Зміст теми: 1. основні етапи розвитку філософської думки в Україні. 2. Філософське вчення Григорія Сковороди. 3. Філософія П.Юркевича
Основні етапи розвитку філософської думки в Україні
Українська філософська думка розвивалась в тісному зв’язку з загальносвітовим філософським процесом, ніколи не випадала з контексту європейської культури, виступаючи її складовою частиною. В той же час вона органічно вписана в історію українського народу та його духовної культури. Оскільки ідеї філософії завжди найбільш глибоко виявляють душу народу, його духовний досвід, українська філософія постає концентрованою формою виразу особливостей національного характеру та світосприйняття українців, їх самоусвідомлення та ціннісних орієнтацій.
Тому видатний дослідник історії української філософії Д.Чижевський в роботі “Нариси з історії філософії на Україні” в найбільш загальному вигляді дав опис рис національного характеру українського народу, що відобразились у специфіці українського філософствування. Серед них він, зокрема, виділяє такі як емоціоналізм та ліризм, сентименталізм та естетизм, неспокій та психічна рухливість, індивідуалізм та прагнення до свободи; релігійність. При цьому він зазначає, що ці риси можуть мати як позитивні, так і негативні прояви.
Означені риси національного характеру та особливості світосприйняття українців позначились і на певних особливостях української філософії: тяжіння до морально-етичної проблематики, зверненість, передусім, до вищих духовних цінностей, до осмислення глибин душі людини, наявність суттєвого релігійного забарвлення.
Хоча в українській філософії розроблялись також проблеми філософського матеріалізму, діалектики, теорії пізнання, проблеми соціальних перетворень, але найбільш яскраво специфічність української філософської традиції виражається в зосередженості на морально-етичній проблематиці, її кордоцентризмі (від лат. corde – серце). На всіх етапах розвитку української філософії – в Київській Русі, в XIV-XVI століттях, в творчості визначних представників Києво-Могилянської академії, а також в XIX-XX століттях - плідно розроблялись ці питання. Це дає підставу зупинитись, переважно на характеристиці тих філософів та їх поглядів, котрі зробили значний внесок в розробку кордоцентричної проблематики.
Перш за все, слід розглянути зародження цієї традиції в рамках культури Київської Русі. Вагомий вплив на розвиток Київської Русі мало хрещення Русі, яке залучило її до світової культури. Ця подія привела до того, що через Візантію в культуру давніх русичів входить антична філософія, християнська література. Проте християнські та античні автори були відомі лише вузькому колу суспільства, духовній еліті. Основна ж маса населення продовжувала вірити у традиційних язичницьких богів. Все це зумовило той факт, що філософія Київської Русі на перших етапах розвитку мала, перш за все, просвітницький характер, тому давньоруські автори писали свої твори не у формі наукових трактатів, а у вигляді послань, проповідей, звертань і т.п. Основною проблемою філософії цього періоду є людина, смисл її буття, розуміння людського щастя та шляхів його досягнення, співвідношення Бога і людини.
Для києво-руського «любомудрія» характерні такі риси:
- домінування екзистенціальних мотивів, гостро-емоційне переживання поточного моменту життя, лірико-поетичне сприйняття природи;
- своєрідний антропоцентризм: головним предметом філософствування виступає з’ясування сенсу існування людини;
- пріоритет “серця” над “головою” тобто кордоцентризм - органом збагнення істини тут виступає “серце”.
Філософська думка періоду Київської Русі виражена в ряді джерел, таких як “Повість временних літ” (кін. Х ст.), “Слово о полку Ігореві», “Ізборники Святослава” 1073 і 1076 рр., “Повчання” Володимира Мономаха, «Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона (1051), який вперше розглядає проблему смислу людського життя, свободи людини у світі.
Однією з найяскравіших постатей серед діячів культури Київської Русі XII ст. є Кирило єпископ Туровський, який у своїх творах, зокрема, в “Притчі про людську душу” також звертається до проблеми людини. Він обґрунтовує позицію християнського антропоцентризму, котра полягає в тому, що кожна людина - праведник і грішник - є предметом Божої уваги. Бог відкриває істину людині, вказуючи їй шлях до обожнення, але при цьому не позбавляє її свободи волі у виборі між добром і злом. Душа є витоком Божого духу, життєвим началом людини, від неї витікають доброчинні вчинки. Але якщо душа підкоряється тілесному началу, то це веде людину на шлях гріха. Кирило Туровський чільне місце у пізнанні та житті людини відводить серцю, як осередку, що сполучає воєдино почуття, розум, волю і доброчинність людини. Лише завдяки серцю людина здатна приєднатися до сакрального, вищого світу. Ці ідеї Кирила Туровського мали суттєвий вплив на подальший розвиток всієї української філософії.
В період XIV-XVI століть в результаті постійних руйнувань і насильства, в свідомості стало домінувати уявлення про минущість матеріально-земних благ. Поруч з образом козака - захисника Вітчизни - в народних думах виникає також образ “героя духу” - святого, котрий виявляє стійкість перед лицем “тлінності” світського буття. В українських землях поширюється агіографічна література (житія святих); центральний герой “житія” - святий, що бореться з дияволом, який його спокушає, і досягає святості. В агіографічній літературі виражається одна з найяскравіших рис української світоглядної ментальності - екзистенціальна орієнтація на внутрішнє, на духовне життя людини та поширюються також ідеї ісіхазму (грець. - спокій, німота) - безпосереднього ірраціонального єднання людини з богом шляхом внутрішнього самозаглиблення, очищення розуму.
Розробка екзистенціально-гуманістичних мотиві, проблем моральної філософії знаходить своє продовження в Києво-Могилянській академії, яка виникає на базі Київської братської школи та школи Києво-Печерського монастиря, які були об’єднані зусиллями митрополита Петра Могили у 1632 році. Києво-Могилянська академія - перший вищий навчальний заклад східних слов’ян. Тут вперше в Україні філософія починає викладатись окремо від теології, завершується становлення професійної філософії як складової частини цілісної української духовної культури. Більшість мислителів Академії тяжіли до антропологічної проблематики, що знайшло своє відображення в курсах етики, яка стає самостійною галуззю знань у вітчизняній філософській думці. Центральні проблема в цей період - проблема духовного світу людини, ідея громадянського гуманізму, в основу якої покладена теза про загальне благо як критерій всіх моральних оцінок. З цим пов’язаний інтерес до однієї з найбільш складних проблем - проблеми свободи волі, що передбачає відповідальність людини за власну долю і за свої вчинки, яку вона несе не тільки перед Богом у потойбічному світі, а й тут, на Землі - перед собою та суспільством. Було поставлено питання про міру і можливість свободи людини у межах природної необхідності.