- •Зв’язок темпераменту з властивостями характеру.
- •Поняття про характер. Природа характеру.
- •Поняття про характер. Формування характеру.
- •Індивідуальні відмінності у здібностях людей та їх природні передумови.
- •Розлади здібностей.
- •Пізнавальні психічні процеси. Поняття про відчуття. Фізіологічне підгрунтя відчуттів.
- •Поняття про відчуття. Основні властивості відчуттів.
- •Класифікація та різновиди відчуттів.
- •Розлади відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Властивості сприймань.
- •Розлади сприймань.
- •Поняття про уяву. Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю. Фізіологічне підгрунтя уяви.
- •Мислення. Розлади мислення.
- •Пам’ять як одна з найважливіших функцій людського мозку. Теорії пам’яті.
- •Пам’ять. Різновиди пам’яті.
- •Пам’ять. Основні процеси пам’яті та їх характеристика.
- •Види вольової діяльності. Довільні дії та їх особливості.
- •Структура складної вольової дії.
- •Основні вольові якості людини. Їх характеристика.
- •Порушення вольової сфери особистості.
- •Що таке педагогіка?
- •Система педагогічних наук.
- •Зв’язок педагогіки з іншими науками.
- •Основні етапи розвитку педагогіки та освіти. На зорі людства.
- •Розвиток педагогічної думки в Стародавній Греції та Римі.
- •Епоха середніх віків у сфері освіти та виховання.
- •Педагогіка епохи Відродження.
- •Історія української школи й педагогіки.
- •Процес розвитку й формування особистості.
- •Вікова періодизація.
- •Проблема акселерації.
- •Процес ретрадації.
- •Спадковість і розвиток.
- •Вплив середовища на розвиток і формування особистості.
- •Розвиток і виховання.
- •Діяльність як чинник розвитку особистості.
- •Зарубіжні теорії розвитку особистості.
- •Особливості, якими характеризується психіка.
- •Рефлекторна природа психіки.
- •Три основні принципи наукового дослідження.
- •Рефлекс. Безумовні рефлекси.
- •Основні процеси нервової діяльності.
- •Позитивна й негативна індукція.
- •Основні галузі психологічних знань.
- •Зв’язок психології з іншими науками.
- •Основні напрями в сучасній психології.
- •Основні вимоги до методів психології.
- •Основні методи психології. Спостереження, експеримент.
- •Додаткові методи у психологічному дослідженні.
- •Активність особистості та її джерела.
- •Розвиток і виховання особистості.
- •Поняття про темперамент.
- •Типи темпераментів.
- •Основні властивості темпераменту.
-
Зв’язок педагогіки з іншими науками.
Педагогіка пов'язана з філософією (етикою, естетикою), соціологією, психологією, анатомією, фізіологією, гігієною людини та з іншими науками.
Філософія, соціологія допомагають педагогіці визначити мету виховання, правильно враховувати дію загальних закономірностей людського буття і мислення, надають оперативну інформацію про зміни в науці та суспільстві, коригуючи спрямованість виховання. Кожен розділ педагогіки спирається на відповідний розділ психології, яка вивчає закономірності розвитку психіки людини. Анатомія і фізіологія людини є основою розуміння біологічної сутності людини: розвитку вищої нервової діяльності, першої та другої сигнальних систем, розвитку й функціонування органів чуттів, опорно-рухового апарату, серцево-судинної та дихальної систем.
-
Основні етапи розвитку педагогіки та освіти. На зорі людства.
Розвиток педагогіки охоплює такі стадії: народна педагогіка - духовна педагогіка - світська педагогіка.
Народна педагогіка
Уперше цей термін запровадив український педагог Олександр Духнович (1803-1865) у підручнику "Народна педагогия в пользу училищ и учителей сельских".
Народна педагогіка - галузь педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання.
Його використовують на позначення емпіричних педагогічних знань без належності до конкретної етнічної спільноти. У 60-ті роки XX ст. у педагогічну науку запроваджено термін "етпнопедагогіка" (Г. Волков) - галузь педагогіки, яка досліджує можливості й ефективні шляхи реалізації прогресивних педагогічних ідей конкретного народу в сучасній науково-педагогічній практиці, способи встановлення контактів народної педагогічної мудрості з педагогічною наукою, аналізує педагогічне значення явищ народного життя і визначає їх відповідність сучасним завданням виховання.
До особливостей етнопедагогіки належать:
- зосередженість на особистості з її проблемами, у різних аспектах життєдіяльності;
- залучення підростаючого покоління до праці, виховання працелюбства;
- врахування в навчально-виховній роботі з дітьми їх вікових та індивідуальних особливостей, дотримання принципу природо відповідності;
- продумана підготовка дітей до спілкування з ровесниками, молодшими і старшими людьми, шанобливе ставлення до батьків;
- налаштованість на засвоєння молодими людьми моральних знань, норм і правил поведінки;
- повага до сім'ї, її цінностей, високий авторитет батьків.
Надбання етнопедагогіки використовуються сучасною українською національною школою в організації навчально-виховного процесу.
Українська народна педагогіка є складовою народознавства (українознавства) й водночас одним із засобів його реалізації на практиці, тобто є основою вітчизняної педагогіки народознавства.
Зародження її пов'язано з утвердженням важливої ролі релігії церкви у формуванні й духовному житті особистості.
Духовна педагогіка - галузь педагогічних знань і досвіду з виховання і навчання особистості засобами релігії.