- •3.3. Система групи крові аво
- •1. Оснащення, необхідне для визначення групи крові стандартними сироватками:
- •2. Умови, необхідні для визначення групи крові:
- •3. Техніка визначення групи крові:
- •4. Трактування результатів визначення групи крові:
- •1. Оснащення, необхідне для визначення групи крові перехресним методом:
- •3. Техніка визначення групи крові перехресним методом:
- •1. Види помилок при визначенні групової приналежності крові:
2. Умови, необхідні для визначення групи крові:
А) Визначення груп крові виконують у добре освітленому приміщенні при температурі 15-25°С.
Б) Ампули зі стандартними сироватками двох різних серій кожної групи ставлять у 2 маленькі штативи із трьома гніздами, або в 1 штатив із двома рядами гнізд (рис. 3.1).
В) У ліві гнізда ставлять сироватку групи 0(1), у середні - сироватку А(ІІ) і в праві - сир ватку групи В(ІІІ) (окремо ставлять сироватку групи АВ(І\/), що використовується для додаткового контролю).
Г) В ампули опускають сухі чисті піпетки.
Д) Представлений вище набір доповнюють пробіркою або флаконом з ізотонічним розчином хлориду натрію.
3. Техніка визначення групи крові:
А) Кров для дослідження беруть із пальця пацієнта, у якого визначається група крові (прокол роблять одноразовим скарифікатором), або при зборі крові з вени, рани, чи із флакона.
Б) У середині верхнього краю планшета відзначають прізвище пацієнта або номер флакона із кров'ю донора. По горизонталі зліва направо підписують
групи крові (О, А, В) (рис. 3.2).
В) На планшет наносять по одній краплі ізогемаглю-тинуючих стандартних сироваток двох серій у два ряди: сироватку групи 0(1) - ліворуч, сироватку групи А (II) - у середину, сироватку групи В (III) - праворуч:
а) сироватку беруть із ампули піпеткою, що відразу після того, як з неї була впущена сироватка, опускають у ту ж саму ампулу із сироваткою, з якої вона була взята;
б) поряд із краплями сироватки наносять досліджувану кров, об'єм якої повинен бути приблизно в 10 разів меншим від кількості стандартної сироватки, з якою вона перемішується;
в) скляною паличкою або куточком предметного скла перемішують краплі крові із сироваткою доти, поки суміш не забарвиться у рівномірно червоний колір (кожну краплю слід перемішувати окремою скляною паличкою або окремим куточком предметного скель ця, або можна перемішувати кров із сироваткою однією і тією ж паличкою, але в такому разі необхідно після розмішування кожної краплі паличку промити у склянці з водою і насухо витерти).
Г) Після змішування крапель планшет обережно погойдують в руках, що сприяє швидшій і чіткішій
аглютинації еритроцитів, потім на 1-2 хв. дають спокій. Д) За ходом реакції спостерігають не раніше, як через 5 хв., після чого роблять облік результату
реакції:
а) аглютинація починається протягом перших 10-30 сек., однак слід спостерігати і далі - до 5 хв. через можливість більш пізньої появи аглютинації, наприклад, з еритроцитами, що мають слабкий аглютиноген А2;
б) у міру появи аглютинації, але не раніше, ніж через 3 хв., до крапель сироватки з еритроцитами, де настала аглютинація, додають по одній краплі 0,9% розчину натрію хлориду для ди- ференційної діагностики специфічної аглютинації і неспецифічного склеювання еритро цитів по типу "монетних стовпчиків" (зіасіу-синдром) і продовжують спостереження до закінчення 5 хвилин;
в) через 5 хвилин оцінюють реакцію у прохідному світлі.
4. Трактування результатів визначення групи крові:
А) Результати визначення групової приналежності крові оцінюються по реакції аглютинації, що може бути позитивною або негативною (рис. 3.3):
а) позитивна реакція (піскоподібна або пелюсткова) починає проявлятися з перших 10-30 секунд появою в суміші видимих неозброєним оком дрібних червоних зерняток (аглютинатів), ще складаються зі склеєних еритроцитів, які поступово зливаються в більші зерна або пластівці;
б) негативна реакція проявляється рівномірним забарвленням краплі в червоний колір, без візуально встановленого утворення протягом 5 хв. зерняток (аглютинатів).
Б) Результати реакцій у краплях із сироватками однієї і тієї ж групи (двох серій) повинні збігатися:
у тих випадках, якщо позитивний результат отримано із сироватками всіх трьох груп, для виключення неспецифічної аглютинації виконується контрольне дослідження зі стандартне сироваткою групи АВ(ІУ), що не містить природних аглютинінів;
відсутність аглютинації в цій контрольній пробі дозволяє вважати, що позитивний результат із сироватками груп 0(1), А (II) і В (III) вірний, тобто, що досліджувана кров належить до групи АВ (IV).
В) Якщо реакція аглютинації виникає із сироватками 0(1), А (II), В (III) із сироваткою групи АВ(І\/), то таке явище має назву панаглютинації:
- при наявності панаглютинації і, відповідно, неможливості визначити групову приналежність по системі АВО за допомогою стандартних сироваток, кров хворого обов'язково направ ляється на станцію переливання крові до фахівця-серолога.
Г) Оцінка результатів реакції зі стандартними ізогемаглютинуючими сироватками (рис. 3.4
а) відсутність аглютинації у всіх трьох краплях вказує на те, що в досліджуваній крові немає аглютиногенів, тобто кров належить до групи 0(1);
б) наявність аглютинації в краплях із сироватками 0(1) і В(ІІІ) вказує на те, що в крові Є аглютиноген А, тобто кров належить до групи А(ІІ);
в) наявність аглютинації в краплях із сироватками групи 0(1) і А(ІІ) вказує на те, що в досліджуваній крові є аглютиноген В, тобто кров групи В (III);
г) аглютинація в усіх трьох краплях вказує на наявність у досліджуваній крові аглютиногенів А і В, тобто кров належить до групи АВ (IV) (у цьому випадку необхідно провести дослідже ч із сироваткою групи АВ (IV), тому що аглютинація з усіма сироватками можлива за рахунок неспецифічної реакції);
д) якщо аглютинація із сироваткою групи АВ (IV) відсутня, то досліджувану кров відносять до групи АВ (IV). Якщо ж аглютинація з'являється із сироваткою групи АВ (IV), значить, реакція неспецифічна. При слабкій аглютинації і в сумнівних випадках кров заново перевіряють зі стандартними сироватками інших серій.
"•:
Оцінка результатів реакції за наявністю аглютинації
Стандартні сироватки |
Група крові | |||
0(1) |
А(М) |
В(ІІІ) |
АВ(ІУ) | |
- |
- |
- |
|
0(1) |
+ |
- |
+ |
|
А(ІІ) |
+ |
+ |
- |
|
В(ІІІ) |
+ |
+ |
+ |
- |
АВ(ІУ) |
Примітки: + аглютинація; - відсутність аглютинації
Визначення групи крові цоліклонами (тест-реагентами) анти-А і анти-В
1. Оснащення, необхідне для визначення групи крові з використанням цоліклонів:
А) Моноклональні антитіла (цоліклони анти-А і анти-В) (одної серії у зв'язку з високою активністю і виразністю аглютинуючого ефекту моноклональних типуючих реагентів, а також повною специфічністю реакції).
Б) Еритроцити пацієнта.
В) Порцелянові або інші білі планшети з поверхнею, що має здатність зволожуватись.
Г) Ізотонічний розчин хлористого натрію.
Д) Піпетки, скляні палички або предметні скельця.
Умови, необхідні для визначення групи крові, - ті ж, що й для визначення за стандартними сироватками.
Техніка визначення групи крові з використанням цоліклонів:
а) на пластинці або в пробірці моноклональні антитіла (цоліклони) і кров (цільна або осад еритроцитів) змішують у співвідношенні 10:1 і спостерігають за реакцією аглютинації протягом 2,5 хв.
4. Трактування результатів реакції:
а) при позитивній реакції аглютинації з обома моноклональними реагентами анти-А і анти-В необхідно провести контрольне дослідження даного зразка крові із краплею 0,9% розчину хлористого натрію. Відсутність у контрольному дослідженні аглютинації свідчить, що кров належить до групи АВ(ІУ);
б) інтерпретація результатів реакції гемаглютинації, проведеної з моноклональними АВО-ти- пуючими реагентами (рис. 3.5; табл. 3.2):
Таблиця 3.2
Оцінка результатів реакції за наявністю аглютинації
Анти-А |
Анти-В |
Група крові |
- |
- |
0(1) |
+ |
- |
А(М) |
- |
+ |
В(ІІІ) |
+ |
+ |
АВ(ІУ) |
Визначення групи крові перехресним методом (подвійною реакцією)