2. Умови, необхідні для визначення групи крові:

А) Визначення груп крові виконують у добре освітленому приміщенні при температурі 15-25°С.

Б) Ампули зі стандартними сироватками двох різних серій кожної групи ставлять у 2 маленькі штативи із трьома гніздами, або в 1 штатив із двома рядами гнізд (рис. 3.1).

В) У ліві гнізда ставлять сироватку групи 0(1), у середні - сироватку А(ІІ) і в праві - сир ватку групи В(ІІІ) (окремо ставлять сироватку групи АВ(І\/), що використовується для до­даткового контролю).

Г) В ампули опускають сухі чисті піпетки.

Д) Представлений вище набір доповнюють пробіркою або флаконом з ізотонічним розчином хлориду натрію.

3. Техніка визначення гру­пи крові:

А) Кров для дослідження беруть із пальця па­цієнта, у якого визна­чається група крові (прокол роблять одно­разовим скарифіка­тором), або при зборі крові з вени, рани, чи із флакона.

Б) У середині верхнього краю планшета відзна­чають прізвище паці­єнта або номер фла­кона із кров'ю донора. По горизонталі зліва направо підписують

групи крові (О, А, В) (рис. 3.2).

В) На планшет наносять по одній краплі ізогемаглю-тинуючих стандартних сироваток двох серій у два ряди: сироватку групи 0(1) - ліворуч, сироватку групи А (II) - у середину, сироватку групи В (III) - праворуч:

а) сироватку беруть із ампули піпеткою, що відразу після того, як з неї була впущена сироватка, опускають у ту ж саму ампулу із сироваткою, з якої вона була взята;

б) поряд із краплями сироватки наносять досліджувану кров, об'єм якої повинен бути приблизно в 10 разів меншим від кількості стандартної сироватки, з якою вона перемішується;

в) скляною паличкою або куточком предметного скла перемішують краплі крові із сироваткою доти, поки суміш не забарвиться у рівномірно червоний колір (кожну краплю слід перемішувати окремою скляною паличкою або окремим куточком предметного скель­ ця, або можна перемішувати кров із сироваткою однією і тією ж паличкою, але в такому разі необхідно після розмішування кожної краплі паличку промити у склянці з водою і насухо витерти).

Г) Після змішування крапель планшет обережно погойдують в руках, що сприяє швидшій і чіткішій

аглютинації еритроцитів, потім на 1-2 хв. дають спокій. Д) За ходом реакції спостерігають не раніше, як через 5 хв., після чого роблять облік результату

реакції:

а) аглютинація починається протягом перших 10-30 сек., однак слід спостерігати і далі - до 5 хв. через можливість більш пізньої появи аглютинації, наприклад, з еритроцитами, що мають слабкий аглютиноген А₂;

б) у міру появи аглютинації, але не раніше, ніж через 3 хв., до крапель сироватки з еритроцитами, де настала аглютинація, додають по одній краплі 0,9% розчину натрію хлориду для ди- ференційної діагностики специфічної аглютинації і неспецифічного склеювання еритро­ цитів по типу "монетних стовпчиків" (зіасіу-синдром) і продовжують спостереження до закінчення 5 хвилин;

в) через 5 хвилин оцінюють реакцію у прохідному світлі.

4. Трактування результатів визначення групи крові:

А) Результати визначення групової приналежності крові оцінюються по реакції аглютинації, що може бути позитивною або негативною (рис. 3.3):

а) позитивна реакція (піскоподібна або пелюсткова) починає проявлятися з перших 10-30 секунд появою в суміші видимих неозброєним оком дрібних червоних зерняток (аглютинатів), ще складаються зі склеєних еритроцитів, які поступово зливаються в більші зерна або пластівці;

б) негативна реакція проявляється рівномірним забарвленням краплі в червоний колір, без візуально встановленого утворення протягом 5 хв. зерняток (аглютинатів).

Б) Результати реакцій у краплях із сироватками однієї і тієї ж групи (двох серій) повинні збігатися:

• у тих випадках, якщо позитивний результат отримано із сироватками всіх трьох груп, для виключення неспецифічної аглютинації виконується контрольне дослідження зі стандартне сироваткою групи АВ(ІУ), що не містить природних аглютинінів;

• відсутність аглютинації в цій контрольній пробі дозволяє вважати, що позитивний результат із сироватками груп 0(1), А (II) і В (III) вірний, тобто, що досліджувана кров належить до групи АВ (IV).

В) Якщо реакція аглютинації виникає із сироватками 0(1), А (II), В (III) із сироваткою групи АВ(І\/), то таке явище має назву панаглютинації:

- при наявності панаглютинації і, відповідно, неможливості визначити групову приналежність по системі АВО за допомогою стандартних сироваток, кров хворого обов'язково направ­ ляється на станцію переливання крові до фахівця-серолога.

Г) Оцінка результатів реакції зі стандартними ізогемаглютинуючими сироватками (рис. 3.4

а) відсутність аглютинації у всіх трьох краплях вказує на те, що в досліджуваній крові немає аглютиногенів, тобто кров належить до групи 0(1);

б) наявність аглютинації в краплях із сироватками 0(1) і В(ІІІ) вказує на те, що в крові Є аглютиноген А, тобто кров належить до групи А(ІІ);

в) наявність аглютинації в краплях із сироватками групи 0(1) і А(ІІ) вказує на те, що в досліджуваній крові є аглютиноген В, тобто кров групи В (III);

г) аглютинація в усіх трьох краплях вказує на наявність у досліджуваній крові аглютиногенів А і В, тобто кров належить до групи АВ (IV) (у цьому випадку необхідно провести дослідже ч із сироваткою групи АВ (IV), тому що аглютинація з усіма сироватками можлива за рахунок неспецифічної реакції);

д) якщо аглютинація із сироваткою групи АВ (IV) відсутня, то досліджувану кров відносять до групи АВ (IV). Якщо ж аглютинація з'являється із сироваткою групи АВ (IV), значить, реакція неспецифічна. При слабкій аглютинації і в сумнівних випадках кров заново перевіряють зі стандартними сироватками інших серій.

"•:

Таблиця 3.1

Оцінка результатів реакції за наявністю аглютинації

Стандартні сироватки				Група крові
0(1)	А(М)	В(ІІІ)	АВ(ІУ)
-	-	-		0(1)
+	-	+		А(ІІ)
+	+	-		В(ІІІ)
+	+	+	-	АВ(ІУ)

Примітки: + аглютинація; - відсутність аглютинації

Визначення групи крові цоліклонами (тест-реагентами) анти-А і анти-В

1. Оснащення, необхідне для визначення групи крові з використанням цоліклонів:

А) Моноклональні антитіла (цоліклони анти-А і анти-В) (одної серії у зв'язку з високою активністю і виразністю аглютинуючого ефекту моноклональних типуючих реагентів, а також повною специфічністю реакції).

Б) Еритроцити пацієнта.

В) Порцелянові або інші білі планшети з поверхнею, що має здатність зволожуватись.

Г) Ізотонічний розчин хлористого натрію.

Д) Піпетки, скляні палички або предметні скельця.

2. Умови, необхідні для визначення групи крові, - ті ж, що й для визначення за стандартними сироватками.

3. Техніка визначення групи крові з використанням цоліклонів:

а) на пластинці або в пробірці моноклональні антитіла (цоліклони) і кров (цільна або осад еритроцитів) змішують у співвідношенні 10:1 і спостерігають за реакцією аглютинації протягом 2,5 хв.

4. Трактування результатів реакції:

а) при позитивній реакції аглютинації з обома моноклональними реагентами анти-А і анти-В необхідно провести контрольне дослідження даного зразка крові із краплею 0,9% розчину хлористого натрію. Відсутність у контрольному дослідженні аглютинації свідчить, що кров належить до групи АВ(ІУ);

б) інтерпретація результатів реакції гемаглютинації, проведеної з моноклональними АВО-ти- пуючими реагентами (рис. 3.5; табл. 3.2):

Таблиця 3.2

Оцінка результатів реакції за наявністю аглютинації

Анти-А	Анти-В	Група крові
-	-	0(1)
+	-	А(М)
-	+	В(ІІІ)
+	+	АВ(ІУ)

Визначення групи крові перехресним методом (подвійною реакцією)