Шляхи підвищення платоспроможності ТзОв “торгова мережа ”барвінок”

3.1. Обґрунтування планування розміру активів підприємства та джерел їх формування

Одним з найвагоміших чинників, що визначають рівень платоспроможності підприємства є політика фінансування активів підприємства.

Політика фінансування активів підприємства представляє собою частину загальної політики управління його активами і виявляється в оптимізації об'єму і складу фінансових джерел їх формування з позицій забезпечення ефективного використання власного та позикового капіталу, достатньої фінансової стійкості та платоспроможності підприємства.

Існує три принципових підходи до фінансування активів підприємства. [6:375].

Консервативний підхід передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися постійна частина активів і приблизно половина змінної їх частини. Друга половина змінної частини активів підприємства повинна фінансуватися за рахунок короткострокового позикового капіталу. Така модель фінансування активів забезпечує високий рівень фінансової стійкості підприємства (за рахунок мінімального обсягу використання короткострокових позикових коштів), однак збільшує витрати власного капіталу на їх фінансування, що при інших однакових умовах приводить до зниження рівня його рентабельності.

Помірний (або компромісний) підхід до фінансування активів передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинна фінансуватися постійна частина активів, в той час як за рахунок короткострокового позикового капіталу весь обсяг змінної їх частини. Така модель (тип політики) фінансування активів забезпечує прийнятний рівень фінансової стійкості підприємства і рентабельність використання власного капіталу, наближену до середньоринкової норми прибутку на капітал.

Агресивний підхід до фінансування активів передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу фінансується лише невелика частка постійної їх частини (не більше половини), в той час як за рахунок короткострокового позикового капіталу - переважна частка постійної і вся змінна частини активів підприємства. Така модель (тип політики) створить проблеми в забезпеченні поточної платоспроможності і фінансової стійкості підприємства. Разом з тим, вона дозволяє здійснювати операційну діяльність з мінімальною потребою у власному капіталі, а отже забезпечувати при інших рівних умовах найбільш високий рівень його рентабельності.

Політика фінансування активів обирається підприємством відповідно до запланованих розмірів активів і власних фінансових ресурсів.

Планування розміру активів підприємства здійснюється відповідно до потреби в них. Розрахунок потреби в активах підприємства здійснюється за їх видами (основні засоби, нематеріальні активи, запаси товарно-матеріальних цінностей, грошові активи та інші види активів).

Потреба в основних засобах розраховується по окремих їх групах.

На першому етапі визначається потреба в окремих видах машин і обладнання, що використовуються у виробничому технологічному процесі.

На другому етапі визначається потреба в окремих видах машин і обладнання, що використовуються в процесі управління операційною діяльністю (офісні меблі, електронно-обчислювальні машини, засоби зв'язку і т.п.).

На третьому етапі визначається потреба в приміщеннях (будівлях) для здійснення безпосереднього виробничого процесу (з усіма допоміжними його видами) і розміщення персоналу управління.

Потреба в нематеріальних активах визначається виходячи з технології здійснення операційного процесу.

Для усереднених розрахунків в зарубіжній практиці застосовують наступні стандартні норми запасів: по сировині і матеріалам - 3 місяці (90 днів); по готовій продукції - 1 місяць (30 днів); по товарах, що реалізуються підприємствами торгівлі - 2 місяці (60 днів) [6:270].

Розрахунок потреби в активах ТзОВ “Торгова мережа ”Барвінок” доцільно здійснювати в трьох варіантах :

1) мінімально необхідна сума активів, що дозволяє вести господарську діяльність;

2) необхідна сума активів, що дозволяє вести господарську діяльність з достатніми розмірами страхових запасів по основних видах оборотних коштів (матеріальним і грошовим активам);

3) максимально необхідна сума активів, що дозволяє придбати у власність всі потрібні основні засоби і нематеріальні активи, а також створити достатні розміри страхових запасів по всіх видах оборотних активів.

У процесі розрахунків спочатку визначаються показники мінімального і максимального варіантів потреби в активах, а потім в рамках цих її меж формується необхідна їх сума.

Формування відповідних принципів фінансування оборотних активів в кінцевому результаті визначає співвідношення між рівнем рентабельності використання власного капіталу і рівнем ризику зниження фінансової стійкості і платоспроможності підприємства, своєрідним барометром якого виступають сума і рівень чистих оборотних активів (чистого робочого капіталу).

Оптимізація обсягу поточного фінансування активів підприємства дозволяє виявити і мінімізувати реальну потребу підприємства в фінансуванні активів за рахунок власного капіталу і фінансового кредиту, що залучається (в довгостроковій або короткостроковій його формах).

При визначенні структури цього фінансування виділяють наступні групи, джерел:

• власний капітал підприємства;

• довгостроковий фінансовий кредит;

• короткостроковий фінансовий кредит;

• товарний (комерційний) кредит;

• внутрішня кредиторська заборгованість підприємства.