- •Інструкційна картка до проведення
- •2.1. Після виконаної роботи студент повинен
- •6.Зміст і послідовність виконання завдань:
- •Види товарів та етапи прийняття рішення про покупку в торговому залі магазину
- •7. Методичні рекомендації з виконання та оформлення
- •Магазан «Щиренькі ковбаси»
- •Салон «Соломія» м.Львів, пр. Шевченка,30
- •Делікатесний гастроном "Чумацький шлях"
- •Види товарів та етапи прийняття рішення про покупку в торговому залі магазину
- •Лінійне планування торгового залу (модель «Ґрати», або структура «рашпера»)
- •Боксове планування торговельного залу (петля, трек)
- •Модель «Петля». В Америці дане планування відоме також як «гоночний трек»
- •Довільне планування торговельного залу (Модель «Вільний потік», “Дерево”, “Бутік”)
- •Змішане планування торговельного залу
- •7.8.Навести класифікацію основних видів торговельного обладнання та їхню коротку характеристику, описати типи їх розміщення в торговельному залі.
- •7.9. Розрахунок показників мерчандайзингу: коефіцієнт настановної площі, якісної та нумеричної дистрибуції
- •7.10. Розв’язати задачі та дати конкретні висновки
7.10. Розв’язати задачі та дати конкретні висновки
1. Визначте, чи займає торговельна марка А зайву площу, якщо площа яку вона займає – 3 м2, площа даної групи товарів – 14 м2, загальна площа торговельного залу – 60 м2. Проаналізуйте результати розрахунків. Зробіть висновки.
Розв’язання:
Для визначення зайвих торговельних марок у підприємствах розраховують коефіцієнт установочної площі. Він визначається як відношення площі, зайнятої під торговельну марку до загальної площі торговельного залу. Оптимальна величина цього коефіцієнта становить 0,25-0,35. Якщо результат, що вийшов, перевищує цю норму, то обладнання в торговельному підприємстві занадто багато, і частину його краще забрати, відмовившись від деяких нерентабельних товарів.
= 3/14=0,21 – торговельна марка А не займає зайвої площі в межах площі даної групи товарів;
=14/60=0,23 – в межах загальної площі торговельного залу також не займає зайвої площі.
Висновок: торговельна марка А не займає зайвої площі в межах площі даної групи товарів і в межах загальної площі торговельного залу, оскільки коефіцієнт установочної площі не перевищує, а менша ніж оптимальна величина, тому можна стверджувати, що торговельна марка А займає недостатню площу в торговому залі.
3. Визначте, чи займає торговельна марка А зайву площу, якщо площа яку вона займає – 5 м2, площа даної групи товарів – 20 м2, загальна площа торговельного залу – 80 м2. Проаналізуйте результати розрахунків. Зробіть висновки.
Розв’язання:
Для визначення зайвих торговельних марок у підприємствах розраховують коефіцієнт установочної площі. Він визначається як відношення площі, зайнятої під торговельну марку до загальної площі торговельного залу. Оптимальна величина цього коефіцієнта становить 0,25-0,35.
=5/20=0,25
=20/80=0,25
Висновок: торговельна марка А не займає зайвої площі в межах площі даної групи товарів і в межах загальної площі торговельного залу, оскільки коефіцієнт установочної площі не перевищує оптимальної величини коефіцієнта установочної площі.
Визначити коефіцієнт підходу до відділу, коефіцієнт покупки та коефіцієнт привабливості в магазині «Едем», якщо кількість покупців в магазині, що відвідали відділ упродовж визначеного періоду -108, кількість відвідувачів магазину впродовж певного періоду 205 ,кількість покупців, що зробили покупку у відділі – 97осіб.
Розв’язання:
Коефіцієнт підходу до відділу показує, яка частка відвідувачів магазину зайшла у відділ і визначається як відношення кількості покупців, що відвідали відділ упродовж визначеного періоду часу до кількості відвідувачів магазину впродовж певного періоду часу:
Коефіцієнт покупки показує, яка частка відвідувачів магазину зробила покупку у цьому відділі і визначається як відношення кількості покупців, що зробили покупки у відділі до кількості відвідувачів магазину впродовж певного періоду часу:
Коефіцієнт привабливості вказує на перевагу варіанта розміщення відділу і визначається як відношення коефіцієнта покупки до коефіцієнта підходу:
Висновки: коефіцієнт привабливості магазину «Едем» становить 0,89, тобто розміщення торгового залу підібрано добре, але коефіцієнт покупки склав лише 47% і коефіцієнт підходу до відділу склав 53%. Отже, потрібно підібрати більш ефективне розміщення торгового залу, щоб коефіцієнти зросли.
5. Розглядаючи попит на товари в супермаркеті та його відвідування визначте коефіцієнт підходу до відділу, коефіцієнт покупки та коефіцієнт привабливості. Кількість покупців в магазині, що відвідали відділ упродовж визначеного періоду -158, кількість відвідувачів магазину впродовж певного періоду 325, кількість покупців, що зробили покупку у відділі – 107осіб.
Розв’язання:
Коефіцієнт підходу до відділу показує, яка частка відвідувачів магазину зайшла у відділ і визначається як відношення кількості покупців, що відвідали відділ упродовж визначеного періоду часу до кількості відвідувачів магазину впродовж певного періоду часу:
Коефіцієнт покупки показує, яка частка відвідувачів магазину зробила покупку у цьому відділі і визначається як відношення кількості покупців, що зробили покупки у відділі до кількості відвідувачів магазину впродовж певного періоду часу:
Коефіцієнт привабливості вказує на перевагу варіанта розміщення відділу і визначається як відношення коефіцієнта покупки до коефіцієнта підходу:
Висновки: коефіцієнт підходу до відділу супермаркету становить 49% і з них лише 33% відвідувачів зробили покупку (коефіцієнт покупки), а коефіцієнт привабливості становить лише 0,67, тобто розміщення відділу в торговому зала підібрано неправильно.
6. В універсамі «Караван» продається 10 пляшок «Coca-Cola» в день. Товар закуповується 1 раз на 7 днів. Під час візиту торгового представника залишок становив 9 пляшок. Визначити кількість товару за правилом “130”.
Розв’язання:
Правило «130%» - замовлення по кожному виду продукції й упакування визначається за формулою:
Замовлення = Продаж за попередній період • 1,3 - Наявна кількість
Використання правила «130%» створює враження, що продукція відмінно продається, кошти клієнта практично не використовуються .
Замовлення = 10*7*1,3-9=82
Висновок: за правилом «130» замовлення на наступний тиждень повинно становити 82 пляшки «Coca-Cola».
7. Продукт А продають за ціною 12грн., кількість днів коли він відсутній - 8 днів,середня кількість, що продається – 3шт. Прибуток від одиниці продукту становить 25%. Визначити розмір недоотриманого прибутку за тиждень і рік.
Розв’язання:
Прибуток від одиниці продукту становить 25%, тобто 12*0,25=3 грн., тобто за кількість днів коли він відсутній недоотриманий прибуток становитиме 3*3*8=72 грн, за тиждень 3*3*7=63грн, а за рік (52 тижні) 63*52=3276 грн.
Висновки: Розмір недоотриманого прибутку за тиждень від продукту а становитиме 63 грн, а за рік ця сума складе 3276 грн.
8. В супермаркеті “Арсен” продається 9 упаковок печива в день. Товар закуповують 1 раз в 5 днів. Під час візиту торгового представника залишок становив 11 упаковок. Визначити кількість товару за правилом “130”.
Розв’язання:
Правило «130%» - замовлення по кожному виду продукції й упакування визначається за формулою:
Замовлення = Продаж за попередній період • 1,3 - Наявна кількість
Використання правила «130%» створює враження, що продукція відмінно продається, кошти клієнта практично не використовуються .
Замовлення=9*5*1,3-11=47,5
Висновок: за правилом «130» замовлення на наступний період повинно становити 48 пачок печива.
9. В супермаркеті “Сільпо” продається 4 папки в день. Товар закуповують 1 раз в 15 днів. Під час візиту торгового представника залишок становив 5 штук. Визначити кількість товару за правилом “130”.
Розв’язання:
Правило «130%» - замовлення по кожному виду продукції й упакування визначається за формулою:
Замовлення = Продаж за попередній період • 1,3 - Наявна кількість
Використання правила «130%» створює враження, що продукція відмінно продається, кошти клієнта практично не використовуються .
Замовлення=4*15*1,3-5=109
Висновок: за правилом «130» замовлення на наступний період повинно становити 109 папок.
10. В супермаркеті Арсен за 2 год. робочого часу, відділ хімії відвідало 45 чол. За цей самий період часу у супермаркеті перебувало 190 чол. Визначити коефіцієнт підходу до відділу.
Розв’язання:
Коефіцієнт підходу до відділу показує, яка частка відвідувачів магазину зайшла у відділ і визначається як відношення кількості покупців, що відвідали відділ упродовж визначеного періоду часу до кількості відвідувачів магазину впродовж певного періоду часу:
Висновки: коефіцієнт підходу до відділу хімії в супермаркеті Арсен за 2 години становить 24%.
11. В супермаркеті Сільпо у відділі посуду покупки здійснили 15 покупців. Кількість відвідувачів, які відвідали супермаркет впродовж 1 год. – 134 покупців. Визначити коефіцієнт покупки у відділі.
Розв’язання:
Коефіцієнт покупки показує, яка частка відвідувачів магазину зробила покупку у цьому відділі і визначається як відношення кількості покупців, що зробили покупки у відділі до кількості відвідувачів магазину впродовж певного періоду часу:
Висновки: коефіцієнт покупки у відділі посуду в супермаркеті Сільпо за 1 годину становить 11%.