- •Психолого- педагогічна практика
- •6.010103 «Технологічна освіта» та
- •6.010104 «Професійна освіта»
- •Мета і завдання психолого-педагогічної практики
- •Організація практики
- •Обов’язки студентів-практикантів
- •4. План-графік виконання робіт, передбачених програмою практики
- •Документація, яку зобов’язаний представити студент-практикант на кафедру
- •5.1.1 Виконання плану практики
- •5.1.2 Результати дослідження психологічного клімату в класі (групі)
- •5.1.3. Психолого-педагогічна характеристика класу(групи)
- •5.1.4. Психолого-педагогічна характеристика учня
- •5.1.5 Схема дослідження шляхів організації підтримки уваги учнів на уроці
- •5.1.6 Схема дослідження шляхів активізації розумової діяльності учнів
- •5.1.7 Схема дослідження шляхів виховання особистості в процесі навчальної діяльності
- •5.1.9 Висновки
- •5.2. Щоденник практики
- •Рекомендована література
- •Додаток а Зразок оформлення титульної сторінки звіту
- •2010 Додаток б Методика діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин (соціометрія) Дж. Морено
Додаток а Зразок оформлення титульної сторінки звіту
Міністерство освіти і науки України
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра теорії та методики трудового і професійного навчання
Звіт
про проходження
психолого-педагогічної практики
Студент групи ТО-08-1 _______________ М.В. Стеценко
Керівник практики від
навчального закладу _______________ Л.І. Петренко
Керівник практики
канд. пед. наук, доцент _______________ А.В. Шоптенко
Директор ЗОШ №35
______________Іваненко А.Б.
М.П.
2010 Додаток б Методика діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин (соціометрія) Дж. Морено
Соціометрична техніка застосовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх зміни, покращення та удосконалення. За допомогою соціометрії можна вивчати типологію соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, робити висновки про соціально-психологічну сумісність членів конкретної групи.
Соціометрична процедура. Дана методика дозволяє визначити місце досліджуваного в системі міжособистісних відносин тієї групи, до якої він належить. Дослідження групи за допомогою соціометричного дослідження зазвичай проводять тоді, коли група включає в себе не менше 10 чоловік та існує не менше одного року.
Після визначення цілей дослідження і вибору об’єктів виміру формулюються основні положення, що стосуються можливих критеріїв опитування членів групи. Коли питання чи критерії соціометрії визначені, вони заносяться в спеціальну карточку або пропонують в усній формі по типу інтерв’ю. Кожен член групи повинен відповісти на них, обираючи тих чи інших членів групи в залежності від більшої чи меншої схильності, симпатії або навпаки антипатії.
Соціометричне дослідження вважається більш достовірним, коли обмежене «лімітом виборів». На сьогоднішній день прийнято рахувати, що для груп в 22-25 учасників мінімальна величина «соціометричного обмеження» повинна бути в межах 4-5 виборів.
Соціометричне дослідження може мати за мету: а) вимір ступеню згуртованості-розрізненості в групі; б) вияв соціометричних позицій, тобто відповідного авторитету членів групи за ознаками симпатії-антипатії, де на крайніх полюсах опиняються «лідер» групи і «відторгнутий»; в) виявлення внутрігрупових підсистем, згуртованих утворень, очолювати які, можуть свої неформальні лідери.
Соціометрична картка або соціометрична анкета складається на заключному етапі розробки програми. Критерії визначаються в залежності від програми даного дослідження: визначаються відносини в навчальній групі з точки зору сумісної роботи, участі в вирішенні ділового завдання (Формується гурток (тощо), метою якою є створення … Кого б ти хотів записати в свою групу? Кого б ти не записав в свою групу?), проведення дозвілля (На ваш клас (групу) дали 5путівок на відпочинок в Артек (тощо). Їдеш ти, та ще четверо учнів з твого класу(групи). Вирішуєш ти хто поїде. Кого б ти хотів взяти з собою? Кого б ти не взяв з собою?) тощо.
На основі складеної картки кожен член групи Повинен вказати своє ставлення до інших членів групи по виділеним критеріям.
Соціометрична картка
№ |
Тип |
Критерії |
1 |
Навчання |
Кого б ти хотів записати в свою групу? 1. 2. 3. 4. Кого б ти не записав в свою групу? 1. 2. 3. 4. |
|
Дозвілля |
… |
Коли соціометричні картки заповнені і зібрані, починається етап їх математичної обробки. Найпростішими способами кількісної обробки є табличний та графічний способи.
Соціометрична матриця. Зліва по вертикалі і зверху по горизонталі в соціоматриці перераховуються прізвища членів досліджуваної групи в одній і тій же послідовності.
Соціометрична матриця
ПІБ, кого вибирають
ПІБ, хто вибирає |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Зроблені вибори | ||
Іванов |
Петров |
Сидоров |
Єгоров |
… |
|
|
|
| ||||
(+) |
(-) | |||||||||||
1 |
Іванов |
|
+ |
+ |
- |
|
|
|
|
|
2 |
1 |
2 |
Петров |
|
|
- |
- |
|
|
|
|
|
0 |
2 |
3 |
Сидоров |
+ |
- |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
4 |
Єгоров |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
… |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отримані ∑(+) |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
|
|
|
|
|
| |
Отримані ∑(-) |
0 |
1 |
1 |
2 |
|
|
|
|
|
|
| |
Всього |
1 |
2 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
Аналіз соціоматриці по кожному критерію дає достатньо наочну картину взаємовідносин в групі. Можуть бути побудовані сумарні соціоматриці, що дають картину виборів по декільком критеріям. На основі соціоматриці будується соціограма – карта соціометричних виборів.
Соціограма. Соціограма – схематичне зображення реакції досліджуваних один на одного при відповідях на соціометричний критерій.
Соціограма дозволяє провести порівняльний аналіз структури взаємовідносин в групі в просторі на деякій площині, за допомогою спеціальних знаків (рисунок Б.1).
Позитивний вибір, зроблений 1-им, 2-ого.
Негативний вибір, зроблений 3-ім, 2-го.
Взаємний позитивний зв'язок
Взаємний негативний зв'язок
Рисунок Б.1
Соціограма являється суттєвим доповненням до табличного підходу в аналізі соціометричного матеріалу, оскільки вона дає можливість більш глибокого якісного опису і наочного представлення групових взаємовідносин.
Аналіз соціограми починається з визначення центральних, найбільш впливових членів, потім взаємних пар і угрупувань. Групи складаються із взаємопов’язаних членів, що вибрали один одного.