- •1. Предмет і структура дитячої психології.
- •2. Поняття, що характеризують онтогенез людини (дозрівання, розвиток, формування, становлення, навчання і виховання).
- •3. Основні закономірності психічного розвитку людини.
- •4. Передумови, умови і рушійні сили психічного розвитку дитини.
- •5. Принципи вивчення психіки дитини.
- •6. Класифікація методів дитячої психології.
- •7. Спостереження як метод дитячої психології.
- •8. Експеримент у дитячій психології.
- •9.Методи бесіди та вивчення продуктів діяльності дітей.
- •10. Вивчення психічних особливостей дитини педагогом.
- •11.Зародження знань щодо психічного розвитку дитини у філософії та природознавстві.
- •12. Дитяча психологія в Радянському Союзі.
- •13. Дитяча психологія в Україні
- •14 Передісторія дитячої психології в Україні.
- •15.Розвиток дитячої психології в Україні хіх-хх ст.
- •16.Основні теорії психічного розвитку дитини за кордоном.
- •17.Поняття віку та характеристика його у психології.
- •18. Проблема вікової періодизації психічного та особистісного розвитку дитини.
- •19. Вікова періодизація психічного розвитку дитини від народження до закінчення школи
- •20. Особливості психічного розвитку в дитинстві
- •21. Психічний розвиток новонародженої дитини
- •22.Психічний розвиток дитини першого року життя
- •23.Психічний розвиток дитини раннього віку
- •24. Психічний розвиток дитини від 3 до 7 років.
- •25. Спілкування як найважливіший фактор психічного розвитку дошкільника
- •26. Форми спілкування у дошкільному віці.
- •27. Модель оптимального спілкування педагога з дитиною.
- •28. Роль експресивних засобів у спілкуванні дитини й дорослого.
- •29. Розвиток гри у дитини до 3-х років.
- •30. Особливості сюжетно-рольової гри дошкільника
- •32. Поняття про сюжет та зміст сюжетно-рольової гри.
- •34. Взаємовідносини дошкільників в грі.
- •35. Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника.
- •36. Характеристика ігор з правилами у дошкільника.
- •37. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- •38. Формування передумов рольової гри у дошкільника.
- •39. Прийоми активізації сюжетно-рольової гри у дошкільника.
- •40. Організація сюжетно-рольової гри у дошкільника. Іграшки.
- •41. Особливості побутової діяльності у дитини немовлячого віку.
- •42. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- •43. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- •44. Розвиток спілкування і спільної діяльності з ровесниками у дошкільному віці.
- •45. Емоційно-практична форма спілкування немовлят.
- •46. Ситуативно-ділова форма спілкування дошкільників.
- •47. Позаситуативно -ділова форма спілкування дошкільників.
- •48. Вплив групи дошкільного закладу на психічний і особистісний розвиток дитини.
- •49. Особливості побутової діяльності дитини немовлячого віку.
- •50.Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку.
- •51. Побутова діяльність у дошкільному віці.
- •52. Елементи трудової діяльності в ранньому дитинстві.
- •53. Значення трудової діяльності дошкільника та розвиток її структури.
- •57.Оволодіння дошкільником новими видами і формами праці.
- •58.Розвиток співпраці дошкільника з однолітками.
- •59. Зародження образотворчої діяльності у дитини до 3-х років.
- •60. Розвиток образотворчої діяльності дошкільника.
- •1)Особливості малюнка дошкільника
- •61.Особливості малюнка дошкільника.
- •62. Зв’язок малювання із грою та мовленням дитини.
- •63.Розвиток конструктивної діяльності в дошкільному віці.
- •64. Види уваги у дошкільному дитинстві.
- •65.Особливості уваги дитини немовлячого віку.
- •66.Розвиток уваги у ранньому дитинстві.
- •67.Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3-6 р.).
- •69.Розвиток мовлення в немовлячому віці.
- •70. Розвиток пасивного мовлення.
- •71.Поява активного мовлення.
- •72.Особливості мовлення дитини раннього віку.
- •73.Засвоєння нових форм та функцій мовлення.
- •74.Перехід від засвоєння лексики до засвоєння грамматики.
- •75.Характеристика мовлення дитини дошкільного віку.
- •76. Розвиток зв’язного мовлення дошкільника.
- •77. Початковий етап у сенсорно-перцептивному розвиткові дитини.
- •78. Особливості сенсорно-перцептивного розвитку дитини раннього віку.
- •79. Сенсорно-перцептивний розвиток дитини від 3 до 7 р.
- •80. Формування сенсорних еталонів у процесі орієнтувальних дій.
- •81. Розвиток спостереження – цілеспрямованого сприймання.
- •82. Розвиток різних видів спрйимання дитини від народження до 7 років.
- •83. Початковий етап у розвитку пам’яті.
- •84. Розвиток пам'яті в ранньому дитинстві.
- •85. Види пам'яті у дошкільному віці.
- •86. Виникнення елементів довільності пам’яті.
- •87. Психолого-педагогічні умови розвитку пам'яті.
- •88. Розвиток мислення у немовлячому віці.
- •89. Характеристика мислення дитини раннього віку.
- •90. Основні лінії у розвитку мислення дошкільника
- •Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ
- •Розвиток планування діяльності та операцій мислення
- •91. Розвиток міркувань дошкільника.
- •92. Особливості міркувань дошкільника, пов’язаних із поясненням явищ.
- •93. Психолого-педагогічні умови розвитку мислення.
- •94. Зародження уяви в ранньому дитинстві.
- •95. Особливості розвитку уяви у дошкільному віці.
- •96. Уява в молодшому та середньому дошкільному віці.
- •97. Уява старшого дошкільника.
- •98. Психолого-педагогічні умови розвитку уяви дошкільника.
- •99. Особливості емоційного розвитку у немовлячому віці.
- •100. Емоційний розвиток у ранньому дитинстві.
- •101.Емоційний розвиток у віці 3-7 років.
- •102. Характеристика етичних почуттів дошкільника.
- •103. Розлади емоційної сфери дошкільників .
- •104. Розвиток передумов волі у немовляти та у дитини раннього віку.
- •105. Розвиток волі у дошкільному віці .
- •106. Виникнення системи мотивації, підпорядкування мотивів.
- •107. Психолого-педагогічні умови розвитку волі.
- •108. Розвиток передумов самосвідомості у немовлячому віці.
- •109. Розвиток самосвідомості в ранньому дитинстві.
- •110. Розвиток самооцінки у дошкільника.
- •111. Розвиток самосвідомості старшого дошкільника.
- •112. Психолого-педагогогічні умови розвитку самосвідомості.
- •113 Передумови етичного розвитку у немовлячому віці.
- •114. Етичний розвиток у ранньому дитинстві.
- •115. Розвиток моральної свідомості дитини 3–7 років.
- •116. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої.
- •117. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника.
- •118. Недоліки етичного розвитку дошкільників.
- •120. Розвиток здібностей дошкільника.
- •121. Психологічні особливості ранньої обдарованості.
- •122. Психологічні особливості темпераменту дітей від народження до 7 років.
- •123. Особливості поведінки дітей з різними типами темпераменту.
- •124. Індивідуальний підхід у вихованні дітей з різними типами темпераменту.
- •125. Соціальна ситуація розвитку дитини прри переході їз дитячого закладу в школу.
- •126. Мотиваційна готовність дитини до шкільного навчання.
- •127. Пізнавальна готовність дошкільника до систематичного навчання.
- •128. Вольова готовність дити виконувати вимоги школи.
- •129. Емоційна готовність дошкільника до входження у систему взаємовідносин шкільного середовища.
- •130. Психофізичні особливості дитини, яка вступає до школи.
- •131. Соціально-психологічна адаптація першокласників до умов шкільного навчання.
- •132.Діяльність молодшого школяра.
- •133. Пізнавальні психічні процеси молодшого школяра .
- •134. Емоційно-вольові процеси молодшого школяра.
- •135. Особистість молодшого школяра.
- •137. Криза підліткового віку.
- •138. Самосвідомість - новоутворення особистості підлітка.
- •139. Взаємини підлітка з оточуючими.
- •140.Взаємини підлітка з дорослими.
- •141. Взаємини підлітка з ровесниками.
- •142. Особливості навчальної діяльності підлітка.
- •143. Розвиток пізнавальних процесів підлітка.
- •144. Загальна характеристика раннього юнацького віку.
- •145. Система спілкування і взаємин у старшокласників.
- •146. Розвиток пізнавальних процесів старшокласника.
- •147. Емоційно-вольова сфера у ранній юності.
- •148. Розвиток самосвідомості старшокласника.
147. Емоційно-вольова сфера у ранній юності.
Емоційна сфера старшокласників складна та різнобарвна. Вона стає більш насиченою та гнучкою порівняно із підлітком, зростає її керованість та контрольованість. Зменшується вміст афективних реакцій, емоційне життя є інтенсивним, хоча стає менш бурхливим і більш стабільним.
Значного рівня розвитку досягають вищі почуття, які зумовлюють цілу низку потреб: естетичних, інтелектуальних, соціально-моральних. Завдяки високій значущості для старшокласника спілкування на засадах партнерства у нього особливо інтенсивно розвиваються соціальні почуття: емпатія, почуття взаєморозуміння, духовної єдності, чуйності тощо.
В емоційному портреті старшокласника все більш помітними стають індивідуально-типологічні особливості. Дозрівання темпераменту зумовлює його вплив на процес емоційного життя. Серед школярів чітко вирізняються екстравертовані та інтравертовані типи. Перші відкрито і виразно демонструють свої переживання, другі – зовні малоемоційні, спостерігачу важко визначити їхні переживання.
У вольовій сфері зростає рівень свідомого самоконтролю, пов’язаного із прагненням відповідати вимогам групи. Водночас, рівень самоконтролю ще нестійкий і ситуативний. У різних ситуаціях один і той же старшокласник може повестись досить непередбачувано.
Типологічні особливості нервової системи гостро проступають у поведінці старшокласника, маючи у крайніх своїх проявах вигляд акцентуацій, що виникають на грунті природжених особливостей нервової системи при наявності несприятливих соціальних умов. При поглибленні акцентуацій вони переходять у патологічні розлади психіки – психопатії
Серед старшокласників найчастіше зустрічаються такі акцентуації (К. Леонгард).
Застрявання – стан збудження поєднується з впертістю, недовірливістю, нетерпимістю до критики й заперечень.
Демонстративність – амбіційність, хизування, хвалькуватість, зухвалість, прагнення будь що підкреслити свою значущість.
Екзальтовані – легко збуджуються та піддаються навіюванню, схильні до афектів, до надміру яскравого виявлення емоцій захопленості, здивування, натхнення, суму, розпачу.
Тривожні – постійно очікують небезпеку, боязкі, сором’язливі, нерішучі, поступливі, властива реакція втечі, а не подолання скрут- них обставин.
148. Розвиток самосвідомості старшокласника.
Самосвідомість старшокласника відзначається егоцентризмом, який відіграє позитивну роль. Він дозволяє молодій людині відкрити свій унікальний внутрішній світ, співвідносячи його із зовнішнім світом, спонукає до осмислення свого місця у дійсності й сприяє становленню світогляду.
Розвиток самосвідомості в цей віковий період відбувається у таких основних напрямах (за В. С. Мерліним):
1) Усвідомлення самототожності ; 2) «Я» – суб’єкт діяльності ; 3) Усвідомлення своїх психічних якостей ; 4) Засвоєння системи соціально-моральних самооцінок.
Формування особистісної ідентичності становить надзвичайно важливий напрям розвитку самосвідомості старшокласника, для якого властива загострена потреба переосмислення свого «Я», пов’язана, по-перше, із різкими й бурхливими змінами зовнішності, появою нових переживань, а по-друге, із перспективами життєвого самовизначення та вибором професії
У молодих людей виникає увага до власного тіла і до змін у ньому, боляче сприймаються будь-які зовнішні недоліки. Вони намагаються бути дорослим, насамперед, ззовні.
Змінюються критерії самоаналізу. Якщо підліток орієнтується на пошук своїх неповторних рис, то юнак – на особливості свого положення серед інших людей. Глибина самоаналізу залежить від соціальних (тип навчального закладу, де навчається юнак), індивідуально-типологічних (екстраверт, чи інтроверт), біографічних (умови сімейного виховання).
Самооцінка у ранній юності стає більш диференційованою, раціональною, аргументованою і є результатом психічної активності старшокласника у таких основних формах:
• Порівняння досягнутого з очікуваним;
• Аналіз думок про себе, висловлених оточуючими.
Узагальнена самооцінка відображається у самоповазі, яка становить досить стійке утворення, що змінюється поступово. Уявлення про власну самоцінність часто є перебільшеним. Це виглядає як юнацька самовпевненість, що не витримує перевірки реальними справами, і розцінюється оточуючими як хвалькуватість, невміння дотримуватись свого слова.
У протилежному випадку спостерігається знижена самоповага, яка робить людину бездіяльною, невпевненою, самотньою. Такі молоді люди хворобливо реагують на критику, гумор.