Практичне заняття № 2. Семінар. Тема: походження та ранні форми релігії. Етнонаціональні релігії (2 год)

МЕТА: Усвідомити специфіку первісної міфології як підґрунтя релігійних вірувань. Усвідомити специфіку етнонаціональних (національних, етнічних, локальних) релігій як етапу в еволюції релігії, який за умов докорінних суспільних трансформацій приходить на зміну первісній «чуттєво–надчуттєвій» релігійності.

ПЛАН

1. Основні підходи до вирішення проблеми генези релігії.

2. Основні родоплемінні релігії: тотемізм, табу, магія, фетишизм, анімізм.

3. Поняття національно–державної (етнічної) релігії.

4. Релігії перших цивілізацій – Єгипту та Месопотамії.

5. Релігії „класичних” цивілізацій Стародавнього світу:

1. Зороастризм (парсизм),

2. Індуїзм,

3. Релігії Стародавнього Китаю (культ Шан–Ді, культ Неба, даосизм, конфуціанство),

4. Релігія Стародавньої Греції,

5. Релігія Стародавнього Риму,

6. Іудаїзм – релігія єврейського народу.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ:

Аніматизм (лат. animatus – живий) – віра в єдину безособову силу, що керує явищами природи та впливає на життя людей.

Анімізм (лат. аnimа – душа або animus – дух) – віра в існування самостійної духовної сутності (сили чи істоти), здатної вселятися в людину, тварину, рослину (тобто у щось живе) чи полишати їх.

Дерево життя – невід'ємна складова космогонічних /часових первісних уявлень: вважалося, що його коріння йшло з глибин землі, з царства померлих, стовбур символізував покоління живих, а листя / крона – житло богів та духів.

Магія (гр. mageia, лат. magia – чаклунство) – сукупність уявлень і обрядів, в основу яких покладено віру в таємничі сили, з допомогою яких шляхом певних символічних дій можливо здійснювати вплив на людей, предметний світ чи хід подій.

Міф (гр. mythos – розповідь, переказ, оповідка) – духовне відтворення дійсності у формі легенд, розповідей, персонажі й події яких визнаються об'єктивно наявними або такими, що існували в минулому.

Тотемізм (алгонкін., букв. – його рід) – уявлення або віра в існування «чуттєво–надчуттєвих» кровних (родинних) зв'язків між певною групою людей (родом, племенем) і певним видом тварин, рослин чи явищем природи.

Фетишизм (франц. fetishe, від португ. feitico – амулет) – віра в те, що окремі предмети мають надзвичайні якості, та відповідне пошанування їх. Фетишизм – форма найдавніших вірувань, у яких предмети неживої природи (каміння, кістки, пір'я тощо), а згодом і виготовлені людиною речі наділялися «чуттєво–надчуттєвими» якостями: здатністю зцілювати, запобігати хворобам, охороняти від ворогів, допомагати на полюванні та ін. Такі речі ще мають назву амулетів (талісманів).

Етнонаціональні релігії – релігії, чия поява і функціонування, межі поширення та основні символи пов'язані з певною етнонаціональною спільнотою.

Іудаїзм – одна з найдавніших етнонаціональних релігій, яка започатковує ідею єдиного Бога–творця й володаря Всесвіту; поширена здебільшого серед євреїв.

Песах (Великдень) – головне свято іудеїв, яке випадає на 15–й день місяця нисан (березень – квітень). Воно водночас є символом весняного відродження природи й ізраїльської нації після виходу з Єгипту.

Суккот (свято кущів) щорічне свято іудеїв, яке починається на 15–й день місяця тишрей (вересень – жовтень). Це веселе свято жнив, коли будують курені з гілляк, в основному пальм та маслин, згадуючи ходіння ізраїльського народу в пустелі після звільнення з єгипетського рабства.

Караїми – течія в теології іудаїзму. Рух караїмів виник у VIII ст. у Вавилоні як новий підхід до коментування Тори. Прихильники цієї школи називалися караїмами, тобто «Синами Писання».

Кабала – містичне релігійне вчення, яке виникло в іудаїзмі у ХIII ст. Його прибічники оголошують себе продовжувачами давніх таємних релігійних учень. З часом Кабала стала центром найрізноманітніших окультних течій, що не мають нічого спільного з іудаїзмом.

Даосизм – релігійно–філософське вчення, згідно з яким природа і життя людей підпорядковані загальному божественному законові дао.

Дао – у даосизмі вічне, незмінне, безформне, непізнаванне начало всіх речей і явищ. Дао – шлях, вічний, абсолютний і загальний закон спонтанного виникнення, розвитку й зникнення Всесвіту. Дао – доля, природна закономірність, порожнеча, яка все породжує; невидиме, яке наявне у видимому. Воно перебуває у безперервному русі, а дії його невичерпні.

Де – у даосизмі опредметнений, конкретний вияв дао в речах і в поведінці людини (міра її доброчинності).

Конфуціанство – комплекс давньокитайських філософських, релігійних, етичних доктрин, сформованих Конфуцієм (551– 479 до н. е.). У їх основі – питання моральної природи людини, її життя в родині, державі, суспільстві.

Індуїзм – поширена в сучасній Індії релігія, в основі віровчення якої лежать релігійно–філософські ідеї брахманізму та ведичні традиції.

Веди – найдавніша пам'ятка індуїстської релігійної літератури. Слово «веди» означає «знати», «вінець знання», «достовірні знання», «священне знання».

Рігведа – 1 з 4 Вед – (веда хвали) складається з 1028 гімнів міфологічного і космологічного змісту, зібраних у 10 книгах. У більшості з них прославляються бог вогню Агні та бог космосу і зірок Індра.

Яджурведа – 1 з 4 Вед – (веда жертвопринесень) описує послідовність проведення жертвопринесень.

Самаведа – 1 з 4 Вед – (веда пісень) складається з 1549 гімнів, багато з яких є в іншому тексті – в Рігведі. До текстів цих гімнів, що супроводжуються коментарями, жерці зверталися під час жертвопринесень.

Атгарваведа – 1 з 4 Вед – містить магічні заклинання й формули, здебільшого призначені для лікування хвороб.

Сансара (санскр. – повторення народжень і смертей) –уявлення про єдиний ланцюг переходів душі з однієї оболонки в іншу.

Карма (санскр., досл. –дія, обов'язок, відплата) – особлива містична сила, автоматичний «закон відплати», відповідно до якого вчинки людини в реальному житті зумовлюють її нинішню долю і наступний стан її душі.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ:

– З’ясуйте сутність анімістичних вірувань, особливості фетишизму, тотемізму, первісної магії.

– Дослідіть генезу надприродного

– З’ясувати поняття етнонаціональних (національних, етнічних, локальних) релігій;

– Осмисліть релігію іудаїзму однієї з найдавніших етнонаціональних релігій, яка започатковує ідею єдиного Бога–творця й володаря Всесвіту;

– Осмисліть релігію конфуціанства як комплекс давньокитайських філософських, релігійних, етичних доктрин;

– Осмисліть релігію індуїзму – поширеної в сучасній Індії релігія, в основі віровчення якої лежать релігійно–філософські ідеї брахманізму та ведичні традиції.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Абрамович С., Тілло М., Чікарькова М. Релігієзнавство. – К.: Дакор, 2006. – 512с.

Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. Підручник. – К: Наукова думка, 2000. – 352 с.

Лубськип В.І. Релігієзнавство: Підручник.– К.: Вілбор, 1997. – 480 с.

Релігієзнавство: Навч. посібник / А.Г.Баканурський та ін. – 2–е вид. – К.: ВД „Професіонал”, 2006. – 304 с.

Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 272 с.

Титов В.Д., Качурова С.В., Барабаш О.В. Релігієзнавство: Підр. для студ. юридичних спеціальностей вищих навч. закл./ За ред. проф. В.Д.Титова. – Х.: Право, 2004. – 272 с.

Чорненький Я.Я. Релігієзнавство: теоретико–практичний курс: Навч. посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 544 с.

Юрій М.Ф. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Дакор, 2006. – 408 с.