- •1. Визначення координат загального центру маси штучних вантажів і його допустимі відхилення
- •2. Середньодобовий пробіг і обіг вагону
- •3.Операції по прийому вантажів до перевезення
- •4.Динамічне навантаження вагону та шляхи його збільшення
- •5. Склад вагонного парку та експлуатаційна характеристика основних типів вантажних вагонів. Навести приклади
- •6.Заходи з покращення використання вантажопідйомності та місткості вагонів (перелічити та навести приклади)
- •7. Статичне навантаження вагону. Шляхи його підвищення
- •8. Договори про експлуатацію під’їзних колій і договори про подачу та забирання вагонів : зміст, порядок розробки
- •9. Продуктивність вантажного вагону та шляхи її збільшення
- •10. Умови перевезення масових вантажів маршрутами з місць навантаження. Показники маршрутизації.
- •11. Простій місцевого вагону та шляхи його скорочення
- •12. Види жорсткої та м’якої тари, її призначення. Навести приклади
- •16. Розробка місячного плану перевезень вантажів
- •18. Облік виконання плану перевезень вантажів
- •19.Умови стійкості вантажу від перекидання.
- •20. Порядок нарахування провізної плати За Тарифним керівництвом n 1, відповідно до Розділу 1 «Правила застосування тарифів», параграфу 1. «№Порядок визначення плати за перевезення вантажів»
- •21. Залізнична накладна. Її зміст та призначення
- •22. Складання вагонного листа. Коди для натурного листа поїзда.
- •23. Висота загального центру маси вагона з вантажем.
- •24. Характеристика і класифікація сил та зусиль, які діють на вантаж у процесі перевезення.
- •25. Вітрове навантаження, порядок його визначення.
- •26. Класифікація вантажів, що потребують закріплення при перевезенні на рухомому складі.
- •27. Небезпечні вантажі та їх класифікація.
- •28. Від чого залежать терміни доставки вантажів? Привести розрахункову формулу. Заходи по прискоренню доставки вантажів.
- •29. Переваги контейнерного способу доставки вантажів.
- •30. Індекс негабаритності
10. Умови перевезення масових вантажів маршрутами з місць навантаження. Показники маршрутизації.
Масові вантажі перевозяться маршрутами.
Маршрутом з місця навантаження називається состав поїзда встановленої маси або довжини, який сформований відповідно вимог ПТЕ та плану формування поїздів (ПФП) із вагонів, які завантажені одним або декількома відправниками на одній або декількох станціях прийому до перевезення на адресу одного або декількох одержувачів на одну або декілька станцій призначення, який проходить хоча б одну технічну станцію без переробки.
Маршрути з місць навантаження вантажів по умовам організації діляться на 3 основні групи:
Відправницькі – навантажені одним вантажовідправником на станції навантаження однорідним вантажем на адресу одного одержувача та на одну станцію вивантаження, який проходить хоча б одну технічну станцію без переробки.
Ступінчаті – навантажені різними вантажовідправниками на адресу одного вантажоодержувача.
Кільцеві – здійснюються постійними составами, які повертаються на ту ж саму станцію у порожньому або навантаженому стані.
За дальністю перевезення маршрути бувають:
Сітьові (які перевозять вантаж в межах декількох залізниць);
Місцеві (на одній залізниці).
Показники маршрутизації:
Рівень маршрутизації (визначається для вантажу і станції). Показує який відсоток вантажопотоку організований у відправницькі маршрути.
Кван=
Кст=
Середня маса нетто маршруту (для станції, дирекції, залізниці)
=, т
Середній состав маршруту
=, ваг
Середня дальність перевезення вантажів маршрутами
=, км
11. Простій місцевого вагону та шляхи його скорочення
Місцевий вагон – вагон, з яким на станції виконуються вантажні операції.
За характером вантажних операцій розрізнюють 4 види місцевих вагонів:
що прибули в навантаженому стані під вивантаження;
що прибули в порожньому стані під навантаження;
що проходять здвоєні вантажні операції;
збірні вагони і вагони з контейнерами, що проходять вантажосортування.
Розрахунок середнього простою місцевого вагону вказує на те, який час у середньому на станції знаходиться один місцевий вагон :
Tсрм = tпр+tван.оп+tвід
де tпр – час від прибуття до подачі під вантажні операції;
tван.оп – час під вантажними операціями;
tвід – час від закінчення вантажних операцій до відправлення.
Для зниження простою місцевих вагонів технологія їх обробки повинна передбачати :
почасове планування навантаження за призначенням плану формування - в результаті скорочується простій вагонів під накопиченням;
оптимізацію подач і прибирання вагонів, оптимізацію черговості подачі і прибирання вагонів для кожного вантажного пункту;
раціональну послідовність, паралельність і тривалість операцій, що стосується до міжопераційних перерв і тривалість операцій;
застосування сучасних методів праці, широке використання здвоєних вантажних операцій;
механізація навантажувально-розвантажувальних операцій
оптимізація технології роботи станції і вантажних пунктів, їх технічного оснащення і режиму роботи.