- •6.Кровотеча та крововтрата. Класифікація, клініка та діагностика.
- •Глава № 2 Сучасні методи антисептики та їх характеристика
- •I етап.
- •II етап.
- •III етап.
- •1 Етап.
- •2 Етап.
- •3. Етап.
- •4 Етап.
- •Оцінка стану хворого
- •2. Різновиди за кількістю компонентів, що використовуються:
- •2. Стадія іі – збудження.
- •4. Стадія іv – пробудження.
- •2. Алергійні реакції.
- •4.2.Провідникова анестезія (блокада) міжреберних нервів:
- •4.3.Анестезія плечового сплетення за Куленкампфом:
- •4.5.Перидуральна (епідуральна) анестезія:
- •5.2. Внутрішньокісткова анестезія:
- •Глава № 6
- •2. Залежно від місця виливу крові:
- •4. Стосовно зовнішнього середовища:
- •2.2 Гемодинаміка:
- •1.Скарги:
- •2. Об’єктивні дані:
- •2.2 Гемодинаміка:
- •Глава №7
- •За допомогою простої реакції
- •Визначення групи крові за стандартними відмитими еритроцитами
- •Визначення групи крові за допомогою цоліклонів антигенів а і в
- •Резус-фактор
- •Визначення резус-фактора в чашках Петрі
- •Визначення резус-фактора за допомогою експрес-методу
- •Глава №8
- •Дія перелитої крові
- •Компоненти і препарати крові:
- •Глава № 9.
- •Реакції та ускладнення під час переливання крові
- •Глава №10
- •Глава № 11.
- •Глава №12
- •1.4. Рвана рана (vulnus laceratum):
- •1.5. Розтрощена рана (vulnus conqvassatum):
- •1.6. Рубана рана (vulnus caesum):
- •1.7. Укушена рана (vulnus morsum):
- •2 За походженням рани:
- •2.1 Операційні (хірургічні) рани:
- •2.Фаза регенерації:
- •3.Фаза утворення і реорганізація рубця:
- •3.Загоєння рани під струпом:
- •1.Які речовини викликають розширення судин, що супроводжується порушенням їх проникності, в першій фазі ранового процесу?
- •2 Головного значення в період проліферації набувають:
- •3. Основними збудниками внутрішньолікарняної інфекції є:
- •4. Прийнято вважати, що лейкоцитарний вал:
- •5. При яких ранах найчастіше спостерігаються інфекційні ускладнення?
- •6. Яка причина первинного мікробного забруднення рани?
- •7. На що повинні бути спрямовані лікувальні заходи в період біологічного очищення рани?
- •Глава №13.
- •1. Місцеве лікування:
- •2. Загальне лікування:
- •1.Які препарати використовують для лікування гнійної рани в першій фазі ранового процесу?
- •2. Подальше лікування проводиться з використанням таких методів:
- •3. Оперативні втручання в першу фазу перебігу ранового процесу опікової рани – фазу ексудації:
- •Глава № 15
- •Глава № 16
- •2.Спосіб Кохера:
- •2.Спосіб Гіппократа – Купера:
- •Глава № 17
- •Гематогенний остеомієліт
- •Глава № 19
- •2. Пальпація:
- •3. Перкусія:
- •Глава № 20
Оцінка стану хворого
Якщо хворий знаходиться в критичному стані чи є ризик його розвитку, анестезіолог повинен оглянути його якомога раніше. Основні джерела одержання інформації, що дозволяє скласти уявлення про стан хворого - це історія хвороби, бесіда з хворим або його родичами, дані фізикального, функціонального, лабораторного і спеціального досліджень.
Поряд із формуванням загального уявлення про захворювання, причини його виникнення і динаміку, анестезіолог має з'ясувати такі відомості:
вік, масу тіла, зріст, групу крові хворого;
супутні захворювання, ступінь функціональних розладів і компенсаторних можливостей на момент огляду;
склад медикаментозної терапії, що застосовувалася в останній час, тривалість прийому і дози препаратів, дату скасування;
алергологічний анамнез (наявність незвичайних реакцій на медикаментозні засоби й інші речовини);
наявність в анамнезі хірургічних втручань;
час останнього прийому рідини та їжі;
у жінок слід дізнатися дату останньої й очікуваної менструації, її звичайний характер;
наявність професійних шкідливостей і шкідливих звичок;
характерологічні та поведінкові особливості, психічний стан, переносимість болю.
Наказом МОЗ України рекомендована до використання класифікація ступеня операційного ризику за В.А. Гологорським, що крім оцінки фізичного статусу пацієнта враховує обсяг і характер хірургічного втручання:
I (1 бал) |
невеликі операції на поверхні тіла й органах черевної порожнини (видалення поверхнево розташованих і локалізованих пухлин, розкриття невеликих гнійників, ампутація пальців кистей і стіп, перев'язка і видалення гемороїдальних вузлів, неускладнені апендектомія та грижосічення); |
II (2 бали) |
операції середньої ваги (видалення поверхневе розташованих злоякісних пухлин, що вимагають розширеного втручання; розкриття гнійників, що розташовуються в порожнинах; ампутація сегментів верхніх і нижніх кінцівок; операції на периферичних судинах; ускладнені апендектомія та грижосічення, що вимагають розширеного втручання; спробні лапаротомії та торакотомії; інші аналогічні по складності й обсягу втручання; |
III (3 бали) |
великі хірургічні втручання: радикальні операції на органах черевної порожнини (крім перерахованих вище); радикальні операції на органах грудної порожнини; розширені ампутації кінцівок; операції на головному мозку; |
IV (4 бали) |
операції на серці, великих судинах і інші складні втручання, виконані в особливих умовах – штучний кровообіг, гіпотермія та інше. |
Загальна анестезія чи наркоз ( від грецького narcosis - ціпеніти ) – це гальмування ЦНС, що виникає під впливом різних анестетиків, супроводжується втратою свідомості, чутливості, рухів, умовних і деяких безумовних рефлексів і яке зникає при припиненні введення анестетиків.
Методи анестезії:
Термінальна (місцева) – блокування больових імпульсів анестетиком, що безпосередньо впливає на чутливі нервові закінчення.
Реґіонарна (або анестезія «протягом») – блокування проведення больового імпульсу на відстані від зони операції, але не на рівні ЦНС. До її різновидів належать:
провідникова (стовбурна);
анестезія нервових сплетень (паравертебральна, плексусна);
епідуральна;
спинномозкова або субарахноїдальна.
Загальна анестезія – блокада сприйняття болю на рівні ЦНС.
Різновиди за глибиною пригнічення свідомості:
Седація – контрольований рівень медикаментозної депресії свідомості, при якому збережені захисні рефлекси, що забезпечують адекватне дихання, і збережені відповіді на фізіологічні стимули або вербальні команди.
Наркоз – штучно викликаний глибокий сон із втратою свідомості та больової чутливості. Його поділяють на види:
1)за кількістю анестетиків, що використовуються: однокомпонентний та багатокомпонентний;
2) за способом введення анестетиків: інгаляційний і неінгаляційний;
3) за методом інгаляційної анестезії: масковий (орофарингеальний, назофарингеальний), за допомогою ларингомаски, ендотрахеальний (назо – або оротрахеальний), через трахеостому;
4) за способом введення неінгаляційних анестетиків: внутрішньовенний, внутрішньом’язовий, пероральний, прямокишковий, внутрішньо порожнинний.