- •6.Кровотеча та крововтрата. Класифікація, клініка та діагностика.
- •Глава № 2 Сучасні методи антисептики та їх характеристика
- •I етап.
- •II етап.
- •III етап.
- •1 Етап.
- •2 Етап.
- •3. Етап.
- •4 Етап.
- •Оцінка стану хворого
- •2. Різновиди за кількістю компонентів, що використовуються:
- •2. Стадія іі – збудження.
- •4. Стадія іv – пробудження.
- •2. Алергійні реакції.
- •4.2.Провідникова анестезія (блокада) міжреберних нервів:
- •4.3.Анестезія плечового сплетення за Куленкампфом:
- •4.5.Перидуральна (епідуральна) анестезія:
- •5.2. Внутрішньокісткова анестезія:
- •Глава № 6
- •2. Залежно від місця виливу крові:
- •4. Стосовно зовнішнього середовища:
- •2.2 Гемодинаміка:
- •1.Скарги:
- •2. Об’єктивні дані:
- •2.2 Гемодинаміка:
- •Глава №7
- •За допомогою простої реакції
- •Визначення групи крові за стандартними відмитими еритроцитами
- •Визначення групи крові за допомогою цоліклонів антигенів а і в
- •Резус-фактор
- •Визначення резус-фактора в чашках Петрі
- •Визначення резус-фактора за допомогою експрес-методу
- •Глава №8
- •Дія перелитої крові
- •Компоненти і препарати крові:
- •Глава № 9.
- •Реакції та ускладнення під час переливання крові
- •Глава №10
- •Глава № 11.
- •Глава №12
- •1.4. Рвана рана (vulnus laceratum):
- •1.5. Розтрощена рана (vulnus conqvassatum):
- •1.6. Рубана рана (vulnus caesum):
- •1.7. Укушена рана (vulnus morsum):
- •2 За походженням рани:
- •2.1 Операційні (хірургічні) рани:
- •2.Фаза регенерації:
- •3.Фаза утворення і реорганізація рубця:
- •3.Загоєння рани під струпом:
- •1.Які речовини викликають розширення судин, що супроводжується порушенням їх проникності, в першій фазі ранового процесу?
- •2 Головного значення в період проліферації набувають:
- •3. Основними збудниками внутрішньолікарняної інфекції є:
- •4. Прийнято вважати, що лейкоцитарний вал:
- •5. При яких ранах найчастіше спостерігаються інфекційні ускладнення?
- •6. Яка причина первинного мікробного забруднення рани?
- •7. На що повинні бути спрямовані лікувальні заходи в період біологічного очищення рани?
- •Глава №13.
- •1. Місцеве лікування:
- •2. Загальне лікування:
- •1.Які препарати використовують для лікування гнійної рани в першій фазі ранового процесу?
- •2. Подальше лікування проводиться з використанням таких методів:
- •3. Оперативні втручання в першу фазу перебігу ранового процесу опікової рани – фазу ексудації:
- •Глава № 15
- •Глава № 16
- •2.Спосіб Кохера:
- •2.Спосіб Гіппократа – Купера:
- •Глава № 17
- •Гематогенний остеомієліт
- •Глава № 19
- •2. Пальпація:
- •3. Перкусія:
- •Глава № 20
Глава №12
Семіотика ран (види ран та фази ранового процесу).
Шляхи загоєння ран.
Мета: знати види ран та фази ранового процесу, шляхи загоєння ран.
Рана є одним із основних проявів травматичного або хірургічного впливу на тканину та органи. Всі випадкові рани, будучи інфікованими, несуть загрозу виникнення різних ускладнень, нерідко небезпечних для життя хворого.
Рана (vulnus) – порушення цілісності шкіри або слизових оболонок із можливим ушкодженням прилеглих тканин внаслідок механічного їх ушкодження.
Класифікація ран.
За характером дії предмета, що ранить:
Різана рана (vulnus incisium):
наноситься гострим предметом (вплив на тканини відбувається по вузькій площині, характеризується високим тиском на тканини, і рана відповідає напрямку дії предмета, що ранить);
тканини, що оточують рану, ушкоджуються незначно, але, як правило, відзначається глибоке проникнення предмета, що ранить;
при різаних ранах больовий синдром слабо виражений, можлива рясна кровотеча, а зяяння рани залежить від напрямку її стосовно ліній Лангера.
Колота рана (vulnus punctum):
наноситься вузьким і гострим предметом;
характеризується глибоким проникненням у тканини і незначною площею травми;
для колотої рани характерні: слабо виражений больовий синдром, відсутність рясної кровотечі, гематоми в тканинах;
особливість колотих ран – ушкодження глибоко розташованих судин, нервів і внутрішніх органів (характерна складність діагностики).
1.3.Забита рана (vulnus contusum):
- виникає при дії тупого предмета;
- довкола рани виникає широка зона ушкодження тканин із порушенням їх життєздатності (некрозом);
- больовий синдром виражений, зовнішня кровотеча невелика (стінки судин ушкоджені та тромбуються), можуть мати місце крововиливи у тканини;
гояться вторинним натягом.
1.4. Рвана рана (vulnus laceratum):
- утворюється при впливі тупого предмета під гострим кутом до поверхні тіла;
- супроводжується значним відшаруванням або скальпуванням шкіри на великому протязі (порушується кровообіг у відшарованих тканинах).
1.5. Розтрощена рана (vulnus conqvassatum):
- механізм ушкодження аналогічний забитій і рваній рані, але ступінь ушкодження тканин більш виражений;
- значна зона ушкодження, підвищується ризик нагноєння ран.
1.6. Рубана рана (vulnus caesum):
- наноситься масивним, але досить гострим предметом (сокира, шабля);
- часто супроводжується ушкодженням внутрішніх органів;
- значна зона ушкодження тканин, що приводить до масивних некрозів;
- виражені больовий синдром і крововиливи.
1.7. Укушена рана (vulnus morsum):
-завжди інфікована рана (ротова порожнина багата на патогенні, умовно-патогенні мікроби;
- ускладнюється розвитком інфекції;
- можливе попадання токсинів і отрут (укус отруйної змії), вірусу сказу, що вимагає проведення специфічних профілактичних заходів.
1.8. Вогнепальна рана (vulnus scloptarium):
- характеризується більшою тяжкістю і гоїться набагато гірше, ніж рана, нанесена холодною зброєю;
- наноситься предметом (куля, дріб), що рухається з великою швидкістю;
- енергія предмета, який рухається, передається тканинам, що приводить до їх ушкодження;
- сучасні кулі, маючи малу силу і значну швидкість польоту, при влученні втрачають свою стабільність і, просуваючись вглиб, легко змінюють напрямок руху, ніби «перекидаючись», що ще більше травмує оточуючий рановий канал тканини;
- на відміну від звичайних ран, для яких характерні дві зони ушкодження, для вогнепальних ран характерні:
наявність трьох зон ушкодження:
1 зона – безпосередньо рановий канал (може містити кулю, сторонні предмети, обривки некротизованих тканин, вилиту кров, бактерії);
2 зона – зона прямого травматичного ушкодження (виникає під впливом кінетичної енергії. Переданої від кулі тканинам, містить нежиттєздатні тканини, просочені кров’ю);
3 зона – зона молекулярного струсу (ділянка з ушкодженими клітинними структурами і метаболізмом тканин, що при знижені перфузії та оксигенації тканин некротизується);
складний анатомічний характер ушкоджень:
внаслідок зміни напряму руху в тканинах рановий канал набуває складної конфігурації;
високий ступінь інфікування:
наявність некротичних тканин, невеликий розмір вхідного отвору і глибокий рановий канал утруднюють доступ кисню, створюють передумови для розвитку інфекції, в тому числі й анаеробної;
додаткові характеристики (за характером ранового каналу):
наскрізне поранення (має вхідний і вихідний отвори, при цьому куля не залишається в організмі);
сліпе поранення (має лише вхідний отвір, і куля залишається в тканинах потерпілого в кінці ранового каналу);
дотичне поранення (поранення поверхневих тканин, без проникнення вглиб тканин).