Методичні рекомендації

У першому питанні необхідно розглянути поняття «організаційного механізму Європейського Союзу», класифікацію органів Союзу. Звернути увагу на відмінність інститутів від інших органів Європейського Співтовариства та Союзу, розкрити принцип єдності інституційного механізму Європейського Союзу. Слід навести основні джерела, що закріплюють правовий статус інститутів та інших органів Європейського Союзу.

В рамках наступних трьох питань необхідно розглянути порядок формування та склад, внутрішню організацію, порядок роботи та прийняття рішень, а також повноваження таких інститутів ЄС як: Рада Міністрів, Європейська Комісія, Європейський парламент.

Заняття 2 (3 год.)

План

1. Статус Європейської ради. Запровадження посад Президента ЄС та Верховного представника ЄС з закордоних справ та безпеки: порядок обрання та повноваження.

2. Європейський Суд Правосуддя: склад, повноваження. Суд Першої Інстанції. Судові палати Європейського Суду Правосуддя.

Методичні рекомендації

У першому питанні слід проаналізувати положення Лісабонського договору, які передбачають статус Європейської Ради, а також запроваджують нові посади Президента ЄС та Верховного представника ЄС з закордоних справ та безпеки. Визначити порядок обрання та повноваження цих посадових осіб, спираючись на положення Лісабонського договору (Договору про реформи).

У другому питанні необхідно проаналізувати судову систему Європейського Союзу, виділити основні її елементи Розглянути порядок формування, склад та повноваження таких судових органів як: Європейський Суд Правосуддя, Суд Першої Інстанції, судові палати Європейського Суду Правосуддя.

Тема 5. Права людини та Європейський Союз (4 год.)

1. Співвідношення компетенції Ради Європи та Європейського Союзу.

2. Еволюція та місце прав людини у праві ЄС.

3. Хартія основних прав ЄС.

Джерела та література

1. Муравйов В. І. Правові засади регулювання економічних відно­син Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практи­ка). - К., 2002.

2. Ніццький договір та розширення ЄС. — К., 2001.

3. Опришко В. Ф., Омельченко А. В., Фастовець А. С. Право Європейського Союзу: Загальна частина. — К., 2002.

4. Петров Р. А., Опейда 3. Й. та ін. Вступ до права Європейського Союзу: Навч. посіб. — Донецьк, 2001.

5. Посібник з питань імплементації Угоди про партнерство і спів­робітництво між Україною та Європейським Співтовариством. — К., 1999.

6. Право ЄС: Навчальний посібник / За аг. Ред.. Р.А. Петрова. – 2-ге вид. – К.: Істина, 2009. – 376 с.

7. Татам А. Право Європейського Союзу: Підручник: Пер. з англ. — К., 1998. - 424 с.

8. Тоді Ф. Нарис історії Європейського Союзу. — К.: Аналітичний дослідний центр "АНОД"; К.І.С., 2001.

9. Дмитріев А. І., Муравйов В. І. Міжнародне публічне право. — К., 2000.

Методичні рекомендації

У першому питанні слід розкрити співвідношення компетенції Ради Європи та Європейського Союзу, оскільки право Співтовариства/ЄС, по суті, не містить переліку основних прав людини, який був би закріплений письмово, на відміну від права Ради Європи. Європей. При цьому Європейський Суд Правосуддя ніколи не визнавав Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р. як пряме джерело права ЄЄ. Тому для того, щоб розкрити питання про місце прав людини у праві ЄС, перш за все треба розмежувати компетенцію Ради Європи та Європейського Союзу.

Друге питання необхідно присвятити висвітленню еволюції та місцю прав людини у праві ЄС. Студент повинен розкрити положення Амстердамського Договору та Лісабонського Договору у сфері захисту прав людини.

У третьому питанні слід охарактеризувати основні положення Хартії основних прав ЄС. Студент повинен законспектувати даний документ.