Дитячі народні ігри

Подоляночка

Діти водять хоровод, а один,

що стоїть у колі робить рухи,

що відповідають змісту пісні

Десь там, десь там подоляночка була,

Десь там, десь там молоденька була.

Отут вона впала,

До землі припала.

Устань, устань, подоляночко,

Промий очки, як скляночки,

Та візьмися в бочки,

Та поскавчи скочки.

Скачи, скачи понад бродом,

Як рибонька попід льодом.

Візьми собі панну, которую крайню,

Візьми собі панича, котрого крайнича.

Той, що посередині, вибирає когось з кола

Замість себе, і гра продовжується.

Ой ходить Іванко

Дійові особи: Іванко, його сестричка, діти.

Діти рухаються по колу і співають пісню. У центрі кола – «городу» – стоїть сестричка. Іванко ходить поза колом то ліворуч, то праворуч, намагається пробитися до сестрички і визволити її.

Ой ходить Іванко, блукає, блукає,

Він свою сестричку шукає, шукає.

Ой пробий, Іванко, воро′та, воро′та,

Виведи сестричку з чужого горо′да.

Ой прийди, Іванку, із волі, із волі,

Виведи сестричку з неволі, з неволі.

Ой прийди, Іванку, близе′нько, близе′нько,

Поклонись сестричці низе′нько, низе′нько.

Ой пробив Іванко ворота, ворота,

Ви′зволив сестричку з чужого города.

Заклички

Сонечко, сонечко,

Визирни в віконечко!

На весняні квіточки,

На маленькі діточки.

Вийди, вийди, сонечко,

на дідове полечко,

на бабине зіллячко,

на наше подвір’ячко.

Сонечко, сонечко,

Виглянь у віконечко,

Дітки гуляють,

Тебе виглядають.

Іди, іди дощику,

Зварю тобі борщику

В зеленому горщику,

Поставлю на вербі,

Щоб випили горобці.

Я яєчком забілю,

А яєчко прісне,

А сонечко блисне.

Іди, іди дощику,

Зварю тобі борщику

В полив’янім горщику.

Іди, іди дощику,

Цебром, відром, дійницею

Над нашою пашницею.

Іди, іди дощику,

Зварю тобі борщику.

Ластівко, ластівко

Щоб позбутися веснянок,

кидають камінцями услід

за першими ластівками

й промовляють

Ластівко, ластівко!

На тобі веснянки,

Дай мені білянки!

Замовляння (Заклички)

1. Як голубу без очей, так би тобі, раба Божа Марія, за мною без ночей.

2. Щоб тебе за мною так пекло, як пече той віск! Щоб твоє серце за мною так топилося, як топиться той віск, і щоб ти мене тоді покинув, коли найдеш той віск!

3. Сонечко, ясне, красне, освіщаєш гори, долини, освіти моє личко, щоб моє личко було ясне-красне, як сонечко

4. – Позбавлю я росу, а збавлю з жінок, з панів повагу, з попів пиху, з парубків гордість, а з дівок красу.

5. На морі, на окіяні стояло дванадцять дубів, на тих дванадцяти дубах сиділо дванадцять соколів, крилами розмахали, хвостами перелоги розмітали.

6. Місяцю-Маю, чогось я тебе спитаю?

– Чи болять у мерця зуби?

• Ні, не болять, не щемлять.

– Щоб же не боліли і не щеміли у рожденного, хрещеного раба Божого Івана.

7. В неділю рано Пречиста Діва плугом небо орала, руту сіяла. Рута не зійшла, щоб кров не йшла.

8. Як ці береги не стрічаються, так щоб нарождений молитвений Іван не стрічався з хмільним вином.

9. Іди, іди, дощику, зварю тобі борщику! Чи на дощ, чи на сонечко, одчини, Боже, віконечко! Дай, Боже, дощик цебром, відром, дійницею.

10. Морозе, Морозе! Іди до нас вечеряти, та не морозь ні ягнята, ні телятка, жита і пшениці, і всякої пашниці.

11. За горами, за ріками там ми спать лягали, матір Божа в головах. Ісус Христос у ногах, ангели-хранителі по боках – хранять мою душу до самого ранку од ножа, од меча, од лихого чоловіка.

12. Смерку, смерку! Замикаєш засіки і башти, – замкни моїм ворогам роти, щоб проти мене, новорожденого, молитвеного і хрещеного раба Божого Івана, рота не роззявляли і язика не обернули, худого слова не приговорили.