Ситуаційні задачі

1. У хворого спостерігається пропасниця, збільшення розмірів селезінки і печінки, встановлено зменшення кількості еритроцитів в крові. Мікроскопування мазків пунктату грудини показало, що в клітинах кісткового мозку знаходиться велика кількість мілких одноклітинних безджутикових паразитів, в цитоплазмі розташовано одно ядро. Помітний паличкоподібний блефаропласт. При культивуванні паразита в штучному середовищі він перетворюється в джгутикову форму.

Яке захворювання можна прогнозувати в даному випадку?

2. Хвора звернулася до лікаря з симптомами запального процесу сечостатевих шляхів. У мазку, взятому з слизової оболонки піхви, виявлено великі найпростіші овально-грушоподібної форми з вістрям в кінці тіла у вигляді шила, великім ядром, ундулюючою мембраною.

Який це вид паразитуючого найпростішого? Назвіть захворювання, яке воно викликає.

3. У пацієнтки виявили піхвові трихомонади. Чи слід також дослідити чоловіка, у якого нема ніяких скарг?

4. Дитячий гінеколог дослідив дівчину 5 років із запаленням сечостатевих шляхів. У виділеннях виявлено піхвові трихомонади. Від кого і як заразилася дитина?

5. У студента, що повернувся до Києва з Туркменії, де він знаходився на практиці, на обличчі з’явилася багрова папула. Через 10 днів папула почала перетворюватися на виразку. Яке протозойне захворювання можна запідозрити у студента? Як він міг заразитися?

6. До студентської поліклініки Одеси звернувся студент із Індії. У нього було запідозрено вісцеральний лейшманіоз. Чи є він епідеміологічно небезпечним для оточуючих?

7. У зоопарк Одеси привезли антилопу. У мазках крові, взятої у неї, виявлено трипаносоми. Чи є ця антилопа епідеміологічно небезпечною?

8. У кардіологічне відділення поступив хворий з симптомами гострої недостатності серця. Виявлено, що хворий протягом року працював у одній із південноамериканських країн. Яке протозойне захворювання слід припустити в даному випадку? Чи є цей хворий небезпечним для оточуючих?

Yiii. Література.

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Биология /под ред. В.Н.Ярыгина.-М.:Медицина, 1985.- С. 433-439.

3. Биология/А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.- К.: Вища школа. Головное изд-во, 1987.- С.325-329.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник/Пер. з рос. В.О.Мотузного. К.: Вища школа, 1992. – С.312-315.

5. Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. пособие/Под ред. Ю.К.Богоявленского.- М.:Медицина, 1988.- С.122-138.

6. Биология (в 2 кн.). Кн.2: Учебник для медицинских специальностей вузов /В.Н.Ярыгин, В.И.Васильева, И.Н.Волков; под ред. В.Н.Ярыгина, 2-е изд. доп. и перераб. М.: Высшая школа, 1999.- С.230, 235-237.

Додаткова:

1. Збірник задач і вправ з біології: Навч. посібник/А.Д.Тимченко, Ю.І.Бажора, Л.Г.Кириченко та ін.- К.: Вища школа, 1992.- С.182-204.

2. Медицинская биология/ Под ред. Проф. В.К.Рыбальченко.- Луганск: ООО «Элтон-2», 1996.- С.72-83.

3. Пішак В.П. Паразитарні хвороби.- Чернівці: Прут, 1998.- 339 с.

4. Пішак В.П., Бойчук Т.М. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій.- Чернівці: Прут, 1996.- 230 с.

5. Пішак В.П., Нечитайло Ю.М. Гельмінтози у дітей.- Чернівці: вид-во БДМА, 2000.- 236 с.

6. Служинська З.О., Семків І.І., Матвієнко Я.В. та ін. Медична паразитологія: Посібник. Л.: Арсенал, 1999.- 208 с.

7. Сокол А.С., Овчаренко П.А., Галет В.Ф. Тропические паразитарне болезни человека и животных:Учеб.пособие.- Киев: Изд-во УСХА, 1992.- С.5-25, 29-41. 45-55, 59-72.

8. Трансмиссивные инфекции и их переносчики/В.М.Фролов, Б.П.Романюк.- Луганск: ЛГМУ, 1995.- С.65-142.

9. Тропические болезни: Учебник/Под ред. Е.П.Шуваловой.- М.: Медицина, 1989.- С.256-274.

10. Хаусман К. Протозоология/Пер.с нем.-М.: Мир, 1988.-С.35-63.