Головні ознаки та симптом механічної асфіксії.

Потерпілий, що знаходиться у притомному стані, як правило,  жестами показує, що він подавився. При цьому  його руки охоплюють шию, він  буде «хапати повітря ротом», в очах зявляється переляк, голос відсутній. У немовлят та у дітей молодшого віку , в яких присутня свідомість,  спостерігається відсутність плачу, крику а також неможливість здійснити продуктивний вдих.

   Якщо  постраждалий знаходиться в непритомному стані, то ознаками задухи буде  відсутність  активних рухів грудної  клітки та шуму повітря, що видихується, а при проведенні штучного дихання  відчувається  опір  проходженню повітря в легені.

Екстрена медична допомога при механічній асфіксії.

Оптимальним способом ліквідації задухи у потерпілого з неповною непрохідністю  є кашель, при якому частіше  сторонній предмет може евакуюватись самостійно. Допоміжним первинним заходом при цьому буде ревізія ротової порожнини. Встановлено, що ця методика є ефективною у кожному пятому випадку;  в противному разі варто вдатися до  виконання  декількох різких поштовхів між лопатками. Людина, яка  здатна відкашлятись і розмовляти,  отримує достатньо повітря для дихання.   Якщо кашель довго не проходить,  а  дихання повітрям відсутнє, слід діяти,  як у ситуації з повною непрохідністю дихальних шляхів.   Надання першої допомоги в таких випадках базується на виконанні прийому Геймліха.  Рятівник стає за спиною потерпілого, притискаючи стиснуті кулаки в місці дещо вище пупка і нижче  кінця грудини, роблячи при цьому 5-6 різких поштовхів у напрямку знизу-доверху та спереду дозаду. При цьому він дає команду потерпілому енергійно видихати одночасно перегинаючи його тулуб допереду та донизу.  Дана методика сприяє  створенню високого тиску у трахеї постраждалого, внаслідок чого  видихуване повітря здатне  виштовхнути стороннє тіло назовні. Особливостями здійснення прийому Геймліха  у  вагітних жінок  та у потерпілих з надмірною масою тіла є зміна місця прикладання, а саме  стиснення грудної клітки  аналогічною технікою виконання. 

Зупинка кровообігу та дихання. Серцево-легенево мозкова реанімація в світлі сучасних клінічних протоколів.

Наше сьогодення характеризується невпинним   зростанням  кількості нещасних випадків, катастроф, стихійних та екологічних бід,  гострих захворювань, що супроводжуються розвитком важких патологічних станів та нерідко закінчуються смертю. Особливо вражаючими з року в рік є зростаючі показники догоспітальної летальності, які, зокрема,  свідчать про те,  що майже 80% смертей відбувається поза межами стаціонару і  тенденції до їх зниження, на жаль, не спостерігається.  Зокрема, кожногодня на дорогах  України гине більше десятка людей і  не важко порахувати,у скільки тисяч смертей ця трагедія виливається щорічно.Це спонукає медичну спільноту до пошуків нових, прогресивних розробок та способів проведення реанімаційних заходів на всіх рівнях надання медичної допомоги,  в тому числі розробки  сучасних алгоритмів  на основі клінічних протоколів з медицини невідкладних станів. Значна роль у вирішенні цих проблемних питань належить Європейській раді реанімації, яка  з року в рік  пропонує і постійно оновлює свої рекомендації щодо кваліфікованих а, від так, ефективних  методик виконання серцево-легенево-мозкової реанімації, останні з яких датовані 2012 роком.

Закон про екстрену медичну допомогу, який вступив у дію з 01.01.2013 року. Його пріоритетними  завданням є надання своєчасної, якісної невідкладної медичної допомоги населенню, в тому числі  тій категорії, яка потребує негайних реанімаційних заходів. В Законі також передбачене навчання категорії працівників,  які найбільш тісно повязані з  населенням: (органів внутрішніх справ, надзвичайних ситуацій,  водіїв, провідників вагонів і т.д.). Подеколи,  в силу виконання своїх службових обовязків, саме вони першими зустрічаються з випадками, коли  постраждалій особі необхідно провести прості та водночас ефективні реанімаційні заходи, здатні врятувати йому життя. 

В  одному з базових положень Маніфесту Європейської Асоціації Екстреної медичної допомоги чітко прописано, що екстрена медична допомога за найвищими стандартами має бути доступною для кожної людини за необхідністю будь -де та будь -коли. Це вимагає відповідної системи заходів з медичної допомоги для всіх людей, чиє життя раптово опинилося під загрозою, концепції надання догоспітальної, госпітальної та міжгоспітальної екстреної медичної допомоги. Вчасно та добре організована медична  допомога на всіх її рівнях знижує летальність, тривалість, важкість раптових захворювань та травм, зменшує страждання пацієнтів.