25Стратегічний аналіз фінансових результатів і фінансових потреб

Проектована фінансова звітність, як правило, включає: звіт про прибутки і збитки

( звіт фінансові результати), баланс, звіт про рух грошових коштів. Для стратегічного аналізу найважливішими є дві перші форми проектованої звітності, оскільки на їх основі можна попередньо оцінити прогнозований фінансовий результат і визначити потреби у зовнішньому фінансуванні бізнесу на наступні часові періоди (квартал, рік або кілька років).

Процес підготовки проектованих фінансових звітів, складених на основі Положень

(стандартів) бухгалтерського обліку в Україні, починається з опрацювання відповідних звітів за минулий рік ( або декілька років) і поділяється на декілька загальних етапів.

Першим етапом є прогнозування такого показника як доход (виручка) від реалізації

продукції (товарів, робіт, послуг). Ця операція є ключовою і, певною мірою, визначальною для підготовки проектованих фінансових звітів у цілому – прогноз обсягу реалізації є відправною точкою для розрахунку показників звіту про фінансові результати та балансу.

Другим етапом є підготовка проектованого звіту про фінансові результати, що обумовлено необхідністю розрахунку суми нерозділеного прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства і може бути реінвестований у виробництво, тобто спрямований на покриття майбутніх фінансових потреб

Завданням стратегічного аналізу є вибір оптимального рішення щодо утворення

ДНФ(додатково необхідні фонди) за певних значень статей проектованої фінансової звітності. Прогнозування статей проектованої звітності може здійснюватися за допомогою багатьох методів, які полягають у використанні формалізованих або інтуїтивних підходів і відрізняються один від одного точністю і формою представлення результатів, трудомісткістю операцій і кількістю вхідних даних.

Для визначення потреби у фінансових ресурсах або їх надлишку потрібно спів ставити актив і пасив проектованого балансу. Ці величини майже завжди будуть відрізнятися, оскільки під час складання проектованого балансу принцип подвійного запису не застосовується.

26.Моніторинг виконання фінансових прогнозів і планів. Управління за відхиленнями в стратегічному аналізі

Виявлення відхилень фактичних даних від запланованих і управління за «відхиленнями – це і є зміст моніторингу фінансових прогнозів і планів..

Основні етапи цієї роботи такі:

1.Виявлення відхилень, які виникають

2.Класифікація їх, відсіювання незначних (визначенням критеріїв «значні – незначні відхилення» для кожного підприємства індивідуально.

3.Оцінювання відхилень, поділяючи їх на сприятливі і несприятливі;

4.Визначення як відображаються відхилення на фінансовому стані і перспективах підприємства і вирішення, чи потрібно (і які?) зміни у фінансово-господарській діяльності.

5.Вирішення за рахунок яких факторів відхилення виникли, і всюди, де можливою, дати кількісну оцінку впливу того чи іншого фактору на відхилення

6.Приймається рішення, як врахувати ті чи інші фактори, виявлені і оцінені.

Ефективність управлінських рішень залежить від правильно сформованого переліку підконтрольних показників, оцінюючих діяльність підприємства .Перелік підконтрольних показників визначається на основі поточних показників діяльності підприємства, аналізу «вузьких» місць виробництва із врахуванням специфіки та особливостей підприємства.

Основними показниками кінцевої мети підприємства є прибуток і ліквідність, котрі можуть бути подані у різній формі. Виходячи з того, можна виділити наступні групи підконтрольних показників: показники результатів господарської діяльності, фінансові показники, показники для тримачів акцій. Перелік підконтрольних показників залежить від специфіки цілей і пріоритетів розвитку конкретного підприємства, що дає можливість менеджерам самостійно сформувати необхідний обсяг показників з орієнтацією їх на певні групи показників.

“Економічний аналіз відхилень“ – це перш за все факторний аналіз. Його мета –визначення і детальна оцінка кожної причини, кожного фактору, котрі можуть призвести до виникнення відхилень. Вплив зміни різних факторів при інших як внутрішніх, так і зовнішніх умов роботи підприємства зазвичай відбуваються одночасно. У зв'язку з цим можна сформувати основні напрямки роботи підприємства, що сприятимуть підвищенню ефективності оперативного управління. До них відносяться:

виявлення причин відхилень;

визначення степені залежності відхилень від тих чи інших факторів, встановлення відповідальності;

розробки заходів з уникнення несприятливих відхилень у майбутньому.

Аналіз відхилень можна здійснювати за допомогою різних відомих методів економічного аналізу, такі як метод ланцюгових підстановок, спосіб різниць, кореляційно-регресивний метод, матричний метод та ін.