Konspekt_VPA

визначатиметься та оцінюватиметься таким чином, що його можна буде уникнути чи зменшити шляхом внесення відповідних змін до проекту.

Елементи екологічного аналізу проекту присутні на кожній стадії його життєвого циклу. На етапі ідентифікації проекту здійснюється оцінка категорії проекту та масштабів робіт з екологічного аналізу, якісного та кількісного складу команди з екологічного аналізу проекту. Залежно від ступеня негативного впливу на навколишнє середовище розрізняють: проекти, що рідко мають негативний вплив на навколишнє середовище; проекти зі значним негативним впливом на довкілля, але до яких можна швидко застосувати заходи, спрямовані на пом’якшення цього негативного впливу; проекти зі значним негативним впливом на навколишнє середовище, які потребують детальної оцінки довкілля; проекти, спрямовані на зміну навколишнього середовища.

Схема екологічного аналізу наступна: аналіз первинних екологічних умов; визначення позитивних і негативних наслідків, які матимуть місце у разі здійснення проекту; обґрунтування усунення негативних наслідків, які неможливо ліквідувати; визначення та аналіз альтернативних можливостей реалізації проекту, розробка заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу проекту на навколишнє середовище; підготовка і навчання екологічного персоналу; моніторинг стану навколишнього середовища та аналіз впливу реалізації проекту на нього.

Для визначення ступеня впливу проекту на навколишнє середовище необхідно встановити, які типи впливів супроводжуватимуть проект. Ці впливи можна класифікувати: за часом дії; за можливістю усунення; за способом впливу; за охопленням території; за походженням; за можливістю акумулювання наслідків.

Для вартісної оцінки наслідків проекту, а також порівняння впливу на навколишнє середовище кількох проектів використовують методи ранжування, бальної оцінки та інші методи експертної оцінки. Грошова оцінка впливу на довкілля проводиться для визначення фінансової та економічної привабливості проекту.

10.6. Фінансовий аналіз проекту. Фінансовий аналіз інвестиційного проекту – це сукупність прийомів і методів оцінки його ефективності (перевищення доходів над витратами) за весь термін життя проекту з взаємозв’язку з діяльністю підприємства – об’єктом інвестування.

Мета фінансового аналізу – визначення рентабельності та ефективності проекту з погляду інвесторів та організацій, що реалізує проект, а також оцінка поточного й прогнозованого фінансового стану підприємства.

131

Фінансовий аналіз здійснюється для того, щоб довести, що підприємство має стабільний фінансовий стан і фінансові результати (прибуток), збереже їх у майбутньому в перебігу реалізації проекту, а також довести, що проект буде рентабельним та ефективним.

Завдання фінансового аналізу:

-дати оцінку фінансового стану і фінансових результатів підприємства “без проекту” та “з проектом”;

-оцінити потребу у фінансуванні проекту і забезпечити координацію використання фінансових ресурсів у часі;

-визначити достатність економічних стимулів для потенційних інвесторів;

-оцінити, оптимізувати й зіставити витрати та вигоди проекту в кількісному вимірі.

Фінансовий аналіз проекту є, мабуть, найбільш фундаментальною і трудомісткою частиною проектного обґрунтування, який здійснюється для визначення фінансової життєздатності проекту як з точки зору ризику, так і очікуваного прибутку. Фінансовий аналіз має супроводжувати розробку проекту з самого початку, тому фінансовий аналітик повинен бути включений до складу проектної команди на початковому етапі підготовки проекту.

Таким чином, умовами позитивної оцінки проекту є його технічна здійснимість з фінансової точки зору, можливість реалізації проекту в даному соціально-економічному та екологічному середовищі, а також прийнятність часового періоду для осіб, які приймають рішення про інвестування.

Аналітична робота з оцінки фінансових аспектів проекту потребує встановлення найбільш привабливих з можливих альтернатив проекту в умовах невизначеності, а також розробки стратегії управління чи контролю за критичними параметрами проекту. Важливою складовою цього розділу є визначення потоків фінансових ресурсів, необхідних на етапах інвестування, пуску та експлуатації, виявлення фінансових ресурсів, доступних з точки зору вартості та часового горизонту.

Результати фінансового аналізу безпосередньо впливають на проектне рішення кожного з учасників проекту: замовників, власників, інвесторів, кредиторів, урядових установ. Приватні підприємці чи урядові установи, які інвестують проект, завдяки фінансовому аналізу отримують інформацію про можливості проекту генерувати явні та неявні вигоди. Раціональні власники капіталу при прийнятті інвестиційного рішення повинні бути впевнені у віддачі вкладених грошових коштів. Комерційні кредитні організації вивчають інформацію фінансового аналізу для визначення доцільності фінансування даного проекту, можливості отримання процентних платежів, що забезпечують прибуток, і повернення боргових зобов’язань. Вивчення руху грошових коштів

132

по роках проекту дозволяє обґрунтувати вибір типу фінансової позички та схеми повернення боргу. Організації, що забезпечують пряму та непряму підтримку проектів шляхом надання субсидій, пільгового кредитування, а також стимулюють розвиток регіонів, галузей чи окремих виробництв, використовують фінансовий аналіз для визначення економічної ефективності та привабливості проекту.

Фінансовий аналіз, як правило, передує економічній оцінці проекту, яка визначає цінність його для суспільства. Тому учасники проекту, які здійснюють його підтримку, отримують з фінансового аналізу інформацію про доцільність і необхідність стимулювання інвестиційного процесу.

Оцінка фінансової спроможності проекту базується на концепціях прийняття інвестиційних рішень, що потребують знань фінансового та податкового обліку, управлінського аналізу господарської діяльності, правового поля оподаткування та інших сфер підприємництва.

10.7. Економічний аналіз проектів. Мета економічного аналізу проекту – встановлення його національної привабливості, оцінка його економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються у проекті, і продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни.

Завдання економічного аналізу.

-розрахувати економічні вигоди від проекту, тобто визначити якого позитивного впливу надає проект на суспільство та кількісно оцінити їх за допомогою прямих та непрямих методів;

-визначити економічні витрати від проекту, тобто розрахувати які негативні наслідки для добробуту країни матиме проект;

-оцінити економічну цінність проекту як різницю між економічними вигодами від реалізації проекту та економічними витратами;

-зробити висновок про більш економічно привабливий проект використання альтернативних ресурсів.

Сучасна вітчизняна практика відбору та оцінки проектів обмежується визначенням ступеня впливу проекту на добробут його власників або інвесторів, що відображається у фінансовому аналізі проекту.

Аналіз економічних аспектів покликаний визначити, чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигід меншими витратами. Економічний аналіз має на меті оцінити відповідність проекту його економічному середовищу, що регламентує розподіл доходів, обмеження або

133

стимулювання виробництва й торгівлі тощо, і безпосередньо впливає на фінансову здійснимість проекту.

Цілі економічного аналізу вимагають абсолютно іншого аналітичного підходу.

Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка засвідчує, що, оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосування, їх вартість повинна вимірюватися з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів.

Питання для самоконтролю

1.Яка мета та завдання маркетингового аналізу?

2.Яка мета та завдання технічного аналізу?

3.Яка мета та завдання інституційного аналізу?

4.Яка мета та завдання соціального аналізу?

5.Яка мета та завдання екологічного аналізу?

6.Яка мета та завдання фінансового аналізу?

7.Яка мета та завдання економічного аналізу?

Лекція 11 Програмно-технічне забезпечення проектного аналізу

1.Автоматизація у проектному аналізі

2.Спеціалізовані програмні продукти

11.1. Автоматизація у проектному аналізі. Крок за кроком Україна просувається в напрямку цивілізованого співробітництва з іноземними інвесторами, без допомоги яких майже неможливо реформувати економіку. Серед ряду причин, що стримують активність можливих іноземних партнерів є низька якість розробки проектів, які пропонуються для інвестування. Вихід з такого становища не можливий без застосування сучасного програмного забезпечення для проведення розрахунків і впорядкування інвестиційних проектів.

В даний час український ринок програмного забезпечення є досить наповненим різноманітними пропозиціями щодо економічних, фінансових, бухгалтерських розрахунків. Існують певні напрацювання у сфері розробки, обґрунтування та управління проектами. Надзвичайно важливо серед наявних

134

вітчизняних та зарубіжних програм обрати оптимальний варіант за функціональними можливостями, вартістю, простотою, тощо.

Жодна програма не існує сама по собі. Вона функціонально й архітектурно прямо пов’язана із середовищем її використання. Тому аналіз автоматизованих систем управління проектами доцільно розпочати з розгляду характеру середовища, де вони використовуються.

В ході розробки та реалізації проекту беруть участь три групи співробітників:

1.Вище керівництво, тобто фахівці, що відповідають за постановку цілей та задач, планування й оцінку виконання цих планів.

2.Менеджери, відповідальні за розробку детальних планів досягнення цілей, поставлених вищим керівництвом; розподіл робіт по конкретних виконавцях, планування використання ресурсів, контроль за виконанням планів

іпідготовку укрупнених звітів.

3.Фахівці на місцях, відповідальні за виконання визначених робіт відповідно до графіка, надання звітів про виконання робіт, їх якість, завантаження ресурсів, тощо.

Істотні відмінності в задачах, що виконуються на цих рівнях, визначають відмінності у вимогах, що пред'являють ці групи користувачів до програмного забезпечення, покликаного підвищити ефективність їх праці. Це певним чином вплинуло на розвиток систем управління проектами, що сьогодні містять у собі такі структурні елементи:

- засоби для мережевого планування; - засоби для розв’язку часткових задач (предпроектний аналіз, розробка

бюджетів, аналіз ризиків, керування контрактами, часом тощо); - засоби для спрощеного доступу до проектних даних; - засоби для організації комунікацій;

- засоби для інтеграції з програмним забезпеченням підприємства. Основою даної системи є перші три елементи наведеного переліку. При

цьому вони використовуються на різних рівнях управління. Так, менеджери середньої ланки безпосередньо використовують засоби для мережевого (сіткового) планування та розв’язку часткових задач. Керівники вищого рівня, як і безпосередні виконавці, в своїй роботі потребують простого та надійного доступу до проектних даних. Проте ефективне функціонування цих засобів не можливе без забезпечення комунікацій між ними, які створюють умови для обміну інформацією, контролю, оперативного управління, тощо. В результаті використання програмного забезпечення управління проектами формується масив даних, який необхідно використовувати в рамках господарської діяльності підприємства, що здійснює проект. Сучасний рівень автоматизації

135

управлінських процесів вимагає швидкого й простого інтегрування даних з спеціалізованих сфер управління у загальну систему автоматизованого управління підприємством. Отже, вказані елементи є взаємодоповнюючими та в сукупності створюють ефективну систему автоматизованого управління проектами (рис. 11.1).

Засоби для організації комунікацій

Проектна інформація

Засоби для інтеграції з програмним забезпеченням підприємства

Система автоматизованого управління підприємством

Рис. 11.1. Структурні елементи системи автоматизованого управління проектами

Серед засобів, що призначенні для сіткового планування, як правило, виділяють дві групи: програмні пакети для складання розкладів та комплексні системи управління проектами.

Пакети для складання розкладів у першу чергу орієнтовані на тих керівників, яким час від часу приходиться планувати прості проекти. Принципових функціональних відмінностей між програмами даної групи не багато. Практично усі вони мають подібні функції, стандартний набір яких наступний:

-підтримка розкладу з урахуванням пріоритетів операцій;

-розрахунок критичного шляху;

-обрахунок резервів часу;

-можливість комбінування тривалості робіт у годинах, днях, чи тижнях;

-робота з календарями для операцій і ресурсів;

-підтримка усіх видів зв'язків, типів робіт та ресурсів (поновлювані, не поновлювані);

136

-здатність працювати з ієрархічною структурою робіт;

-можливість виконання вибірки, сортування, групування, сумування по кодах робіт;

-підтримка основних видів візуального представлення результатів (діаграма Ганта, PERT-діаграма, таблиця робіт чи ресурсів, сіткова діаграма).

Комплексні системи призначені для створення середовища управління складними проектами. Вони містять у собі не тільки високопрофесійні інструменти для планування, аналізу і контролю за виконанням проектів, але і всі необхідні засоби для організації ефективних комунікацій між учасниками проектних команд і інтеграції з комплексними автоматизованими системами управління.

Комплексні системи управління проектами використовуються для розв’язку таких основних задач:

-розробка розкладу виконання проекту без обліку обмеженості ресурсів;

-розробка розкладу виконання проекту з урахуванням обмеженості ресурсів;

-визначення критичного шляху і резервів часу виконання операцій проекту;

-визначення потреби проекту у фінансуванні, матеріалах і устаткуванні;

-визначення розподілу в часі завантаження поновлюваних ресурсів;

-аналіз ризиків і планування розкладу з урахуванням ризиків;

-облік виконання проекту;

-аналіз відхилень ходу робіт від запланованого і прогнозування основних параметрів проекту.

Наведений поділ програм сіткового планування є спрощеним і не враховує всього розмаїття програмних продуктів, що представлені на сучасному ринку. Постійне вдосконалення існуючих пакетів не дозволяє провести чітку межу між ними. Поділ програмного забезпечення на групи за його вартістю також не відображає реальний стан справ. В одну цінову групу попадають і програми початкового рівня, у яких основна увага спрямована на легкість застосування, і професійні системи з розширеною функціональністю.

Засоби для розв’язку часткових задач випускаються як у вигляді самостійних продуктів, так і у виді додаткових модулів до систем сіткового планування. Особливу групу складає програмне забезпечення оцінки та управління ефективністю проектів.

Системи, призначені для організації спрощеного доступу до проектної інформації й ефективних комунікацій між членами проектної команди не містять власних інструментів для сіткового планування, а інтегруються з програмним забезпеченням управління проектами. Одні з них спрямовані на

137

аналіз проектних даних, інші сконцентровані на комунікаціях і пропонують розвинуті Internet-засоби.

Ринок автоматизованих систем управління проектами постійно змінюється. Функції, що раніше були доступні тільки в професійних системах, з’являються в недорогих пакетах, а професійне програмне забезпечення, у свою чергу, стає простішим та зрозумілішим. Усі системи розрізняються як по функціональним, так і по комунікаційних і інтеграційних можливостях, тому вибір програмного забезпечення перетворюється в досить складне завдання, що вимагає виваженого підходу.

Одним з найбільш оптимальних методів вибору програмного забезпечення управління проектами є побудова матриці, рядки якої – необхідні функції і вимоги до системи, а в стовпчиках – оцінки розглянутих систем. Важливо використовувати не оцінки, взяті з рекламних буклетів і різних порівняльних таблиць, а оцінки виставлені користувачами.

Вимоги можуть бути, наприклад, такими: “обов'язково потрібний інтерфейс користувача рідною мовою”, “збереження даних проекту – у різних доступних форматах”, тощо.

Хоча вибір системи повинний бути оптимальним, не варто забувати, що програмне забезпечення – це лише могутній інструмент, що дозволяє якщо не виключити, то суттєво зменшити кількість рутинних операцій в управлінській діяльності.

11.2. Спеціалізовані програмні продукти. На вітчизняному ринку існує дуже широкий спектр спеціалізованих програмних продуктів, що можуть відповідати вимогам до інструментів автоматизованого управління проектами. Основні з них є продукцією відомих фірм Microsoft, Welcom Software

Texnologies, Primavera Systyem, Spider. Правильний вибір і ефективне використання комп'ютерних програмних продуктів дозволяють значно поліпшити якість самих проектів. Крім того, застосування авторитетних, ліцензованих систем зміцнює авторитет ініціаторів проекту і підвищує фінансово-економічну привабливість останнього.

Найбільше часто в проектному аналізі застосовуються наступні пакети прикладних програм: COMFAR (Computer model for feasіbіlіty analysіs and reportіng) і PROPSPІ (Project profіle screenіng and preappraіsal іnformatіon system), створені при UNІDO – Організації Об'єднаних Націй по промисловому розвитку; пакет “Альт-Інвест” фірми "Альт" (Санкт-Петербург) і пакет “Project expert” фірми "ПРО-ІНВЕСТ Консалтинг". Системи типу Mіcrosoft project, Tіme lіne і Prіmavera призначені тільки для розробки календарного плану робіт і

138

сіткового графіка проекту, включаючи тривалість і витрати на його стадіях, і застосовуються в основному як системи керування проектами.

Пакет прикладних програм COMFAR існує в різних версіях, значною мірою адаптованих до економіки конкретних країн, і переведений на російську мову. Перша версія пакета була створена ще в 1982р., тому, незважаючи на значні удосконалення, деякі підходи до представлення даних помітно застаріли. Однак недосконалість законодавства і недостатній розвиток цивілізованого ринку програмних продуктів привело до того, що він одержав неофіційне поширення і досить широко застосовується для оцінки інвестиційних проектів.

Пакет “Альт-Інвест” реалізований як обчислювач на електронних таблицях і має всі переваги і недоліками такого підходу. Пакет Project expert трохи відрізняється від перерахованих вище продуктів. Системність при рішенні багатьох проблем, облік специфіки національних умов, могутня рекламна кампанія роблять вагомою заявку цього програмного продукту на лідерство в даній області. Пакет рекламується як засіб підготовки бізнес-планів міжнародного зразка й, у визначеній мірі, відповідає задекларованій меті. Зазначені продукти включають досить докладний аналіз фінансового стану проекту з метою відстежити основні стадії реалізації як усього проекту, так і його основних етапів. В основі пакетів COMFAR і “Альт-Інвест” лежить методика UNІDO по підготовці техніко-економічних досліджень. Розрахунки можна проводити в будь-якій валюті, вибравши співвідношення її до карбованця. Пакет дозволяє простежити окремо іноземні і вітчизняні інвестиції, дає можливість розрахунку диверсифікованого виробництва. Існує можливість завдання рівномірної величини амортизації, лінійної (до залишкової вартості) і прискореної. При розрахунку виробничих витрат користувач задає річний темп інфляції. Таким чином, відслідковуються всі зміни щорічних потоків готівки з урахуванням сплати податків, виплати дивідендів і відсотків по позиках. Аналогічну структуру має пакет “Альт-Інвест”. Обидва пакети роблять розрахунок фінансових потоків і мають схожий перелік таких фінансових показників, що обчислюються, як чиста теперішня вартість, доход на акціонерний капітал, внутрішня норма прибутковості тощо.

Пакет “Альт-Інвест” пропонується в російському і англомовному варіантах та передбачає можливість розрахунків у двох валютах. У “Альт-Інвесті” користувач має безпосередній доступ до формул, по яких відбуваються розрахунки. До недоліків такої організації можна віднести: незручність спілкування з таблицями (у пошуках потрібних показників користувач повинний щораз розглядати всю електронну таблицю пам'ятати її координати); складність зміни формул, що вимагає від користувача не тільки глибокого розуміння їхнього змісту, але й уміння правильно програмувати формули на

139

мові даної електронної таблиці; від користувача вимагаються значні зусилля, щоб коректувати таблиці. Наявність вільного доступу до формул ускладнює можливість перевірки вірогідності виконаних розрахунків. Крім того, у пакеті також відсутні засоби для побудови сіткового графіка, а процес видачі результатів чи побудова графіків потребують від користувача спеціального навчання. Пакет “Альт-Інвест” дозволяє робити розрахунки в постійних і в поточних цінах, при цьому розрахунок у постійних цінах здійснюється з використанням реальної на кожен заданий момент ставки банківського відсотка. Пакет дозволяє оцінити реакцію основних параметрів проекту на різні сценарії інфляційних процесів, що особливо важливо для сучасної ситуації. Податковий блок пакета “Альт-Інвест” у більшій мірі адаптований до російського законодавства, у ньому закладені можливості набудовувати блоки вхідних даних на умови, що відповідають реальній ситуації (податки, інфляція тощо). Такий підхід надає користувачу широкий вибір різних форм фінансування проекту за рахунок кредитування, емісії простих і привілейованих акцій, пошуку надійних гарантів і можливих операцій з об'єктами незакінченого будівництва й інших форм фінансування і їхніх сполучень. Універсальні таблиці з розрахунку виплати по кредитах можуть бути використані для складання оптимальних графіків погашення кредитів з обліком поточного фінансового стану проекту. Пакет дозволяє змінювати стосовно до даного проекту період планування (за замовчуванням приймається 90 днів) і кількість періодів планування. Досить зручно реалізована видача вихідних форм, що дозволяє в рамках роботи із системою створювати текстовий матеріал, що пояснює, із включенням у нього табличної і графічної інформації.

Пакет COMFAR реалізований у виді трьох програмних блоків: введення даних, розрахунків та вивід результатів. Крім зазначених блоків у пакеті представлені два додаткових блоки: o графічного відображення інформації; o економічного аналізу “витрат-вигод”. Графічний блок дає можливість за допомогою засобів ділової графіки будувати діаграми, що дозволяють приймати організаційні і фінансові рішення з урахуванням аналізу чутливості таких важливих змінних величин, як ціна продажів, обсяг виробництва і реалізації, величина витрат тощо. Метою проведення економічного аналізу є також бажання знайти дійсний результат реалізації проекту в умовах конкретної національної чи регіональної економіки та прийняття оптимального інвестиційного рішення на весь період його реалізації. До переваг пакета COMFAR з погляду виконання “контрольної” функції (тобто мінімізації можливості як помилок у методиці і рахунку, так і свідомого підтасування результатів) відноситься закритість. У роботу пакета не можна втрутитися, що

140