Висновки соціологічного дослідження

Сучасна потреба соціального захисту і реабілітації людей з особливими потребами є відповіддю на загострення соціальних проблем різних категорій цих громадян у непростих умовах формування нового суспільства. Зниження соціальних гарантій, зубожіння, безробіття, дискримінація, на жаль, особливо гостро торкаються саме тих громадян, які й раніше жили важко в силу обмежень здоров’я, порушень рухових функцій, орієнтації, сприйняття та інтелектуальних здатностей. 

Багато країн успішно здолали шлях визнання прав інвалідів нарівні зі здоровими людьми. Україна також упевнено рухається в цьому напрямі. Декларуючи європейський вибір, наша країна зобов’язана розпочати створення стандартів гідного життя і для цих людей. В країні є низка громадських організацій інвалідів, які стоять на провідних в Україні позиціях у справі вироблення і впровадження європейських та світових підходів до вирішення проблем неповносправності. Але метою державного управління в цієї загальної сфері є, передусім, створення передумов для динамічного розвитку системи послуг, заходів та умов, які б гарантували людям з інвалідністю поступове просування до європейських стандартів життя.  Це може забезпечуватись шляхом реабілітації та інтеграції дітей, молоді і дорослих з особливими потребами, впровадження неінституційних форм проживання та опіки, базованих у громаді, організації прогресивних форм навчання, працевлаштування, дозвілля та спорту інвалідів, пристосування закладів, інфраструктури міст, транспорту та інформації до потреб людей з інвалідністю.

Важливою умовою досягнення в суспільстві соціальної стабільності є реформування системи соціального захисту, головною метою якого є розширення соціальної бази перетворень на основі стабілізації життєвого рівня населення, зменшення тягаря наслідків економічних реформ для найуразливіших верств населення, вжиття заходів щодо соціальної адаптації населення до цих перетворень.