Створення описів археологічних культур

проводиться студентом самостійно за наведеною вище схемою та наданим зразком (Додаток 2)

Перелік археологічних культур,

що необхідно знати по даному модулю:

• зарубинецька

• пшеворська,

• липицька,

• зубрицька,

• київська,

• черняхівська,

• празька,

• пеньківська,

• колочинська,

• лука-райковецька,

• волинцевська,

• роменська.

Модуль 5:

Східноєвропейські степ у і – на початку іі тисячоліття

(2 лекції, 1 семінар).

Форми контролю: - тестові завдання,

- робота на семінарі.

Лекції 1–2: Східноєвропейські степ у І – на початку ІІ тисячоліття.

1. Гуни.

Писемні дані про гунів. Проблема походження і ранньої історії гунських племен. Археологічні старожитності гуни на Україні. Наслідок гунської навали – початок епохи Великого переселення народів.

2. Кочовики V–VII ст. на півдні Східної Європи (самостійне вивчення).

Господарство. Поховальні споруди. Кінська упряж. Зброя, прикраси. Етнічна належність.

3. Етнополітична історія Хозарського каганату.

Перші писемні свідоцтва про хозар. створення держави. Перемога над болгарами. Опанування Кримом та Приазов’я. Хозаро-арабські війни. Хозаро-візантійські стосунки. Хозари і слов’яни. Хозарський каганат за часи своєї могутності: рівень господарства та етнічний склад. Громадянська війна в Хозарії. Конфлікт центральної влади з місцевою родоплемінною верхівкою. Занепад Хозарії угорська навала, похід Святослава, печенізьке нашестя. Спадщина та роль Хозарського каганату в історії народів Східної Європи.

4. Соціальний устрій хозарського суспільства.

Характер державної влади і спосіб управління. Організація верховної влади. Функції державних на урядових осіб. Соціальне розшарування в каганаті.

5. Салтівська археологічна культура (самостійне вивчення).

Витоки культури та її державний характер. Дві етнокультурні зони – дві моделі господарювання. Спільне і відмінне матеріальної та духовної культури мешканців степу і лісостепу Хозарії.

6. Угри, печеніги, торки, половці.

Етнополітична історія Східноєвропейського степу наприкінці І – на початку ІІ тисячоліття н.е. Господарство, матеріальна культура, обряд поховання степових племен вказаного часу.

7. Татаро-монгольська навала за літописом та археологією.

Основні етапи історії монголів. Господарство та військова справа монголів. Русь напередодні навали. Монгольська навала та створення Золотої Орди. Відмінності орди від елю. Матеріальна культура та поховальний обряд степового населення за часи панування татаро-монголів.

Семінарське заняття:Салтівська археологічна культура.

Питання:

1. Історія дослідження.

а). Початок дослідження салтівських пам’яток на початку ХХ ст.

б). Дослідження старожитностей салтівської культури у другій половині ХХ ст. (Артамонов М.І., Плетньова С.О., Міхеєв В.К., Афанасьєв Г.Є.)

в) Сучасні дослідження салтівських старожитностей

в). Види та типи пам'яток салтівської культури. Найбільш значні пам’ятки салтівських старожитностей (поселення та могильники).

2. Салтівська археологічна культура.

а). Витоки культури та її державний характер.

б). Господарчі моделі.

в). Збіжності та відмінності матеріальної і духовної культури степових та лісостепових салтівських племен.

3. Господарство салтівського населення.

а). Землеробство (знаряддя праці, агротехнічні заходи, культурні рослини).

б). Скотарство ( види худоби та засоби її утримання).

в). Ремесло та торгівля (види та напрями ремісничої діяльності).

4. Поховальний обряд.

а). Види поховальних споруд та поховального обряду на теренах

Хозарії

б). Біритуальні могильники та проблема етногенезу салтівської

археологічної культури.

Теми рефератів.

1. Зброя та військова справа населення Хозарського каганату.

2. Чорна металургія салтівських племен.

3. Ковальська справа мешканців Хозарії.

4. Салтівське керамічне виробництво.

5. Пам’ятки салтівської культури на Харківщині.

Література до семінару.

1. Археологія України. – К., 2005. – С. 412 – 418.

2. Археологія Української РСР. – К., 1971. – Т. ΙΙΙ.

3. Афанасьев Г.Е. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VΙΙΙ – Х вв. – Москва, 1987. – С. 75 – 87, 142 – 167.

4. Квітковський В.І., Пашкевич Г.О., Горбаненко С.А. Матеріали з рільництва салтівського поселення П'ятницьке I // Археологія. – 2010. – № 3. – С. 122–128.

5. Колода В.В. Салтовская культура на Харьковщине: очередной юбилей (итоги и перспективы исследования) // Салтово-маяцька культура : 110 років від початку вивчення на Харківщині. – Харків, 2011. –С. 21–31.

6. Колода В.В., Горбаненко С.А. Сельское хозяйство носителей Салтовской культуры в лесостепной зоне. – К., 2010.

7. Михеев В.К. Подонье в составе Хазарского каганата. – Харьков, 1985.

8. Плетнёва С.А. На славяно-хазарском пограничье. – Москва, 1989. – С. 268 – 283.

9. Плетнёва С.А. От кочевий к городам // Материалы и исследования по археологии СССР. – 1967. – № 142.

10. Плетнёва С.А. Хазарские проблемы в археологии // Советская археология. – 1990. - № 2. – С. 77 – 91.

11. Плетнёва С.А. Хазары. – М., 1976.

12. Степи Евразии в эпоху средневековья. – М., 1981. – С. 62 – 75.