- •К.М. Глиняна основи римського приватного права
- •Вступ до навчальної дисципліни
- •2. Практичні заняття
- •Зміст навчальної дисципліни
- •5.1. Спадкування
- •Питання до теми
- •Тема 2. Особи у римському приватному праві (2 год.) Методичні вказівки
- •Питання до теми
- •Тема 3. Речові права у римському приватному праві (8 год.) Методичні вказівки
- •Питання до теми
- •Тема 4. Зобов’язання. Контракти ( 2 год.) Методичні вказівки
- •Питання до теми
- •Тема 5. Спадкування за римським приватним правом
- •Методичні вказівки
- •Питання до теми
- •Тема 6. Захист цивільних прав
- •Методичні вказівки
- •Питання до теми
- •Тема 7. Рецепція римського приватного права
- •Методичні вказівки
- •Питання до теми
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на залік
- •Рекомендована література (До усіх тем)
- •Додаток закони хii таблиць таблиця і
- •Таблиця іі.
- •Таблиця ііі.
- •Таблиця іv.
- •Таблиця V.
- •Таблиця vі.
- •Таблиця vіі.
- •Таблиця vііі.
- •Таблиця іх.
- •Таблиця хі.
- •Таблиця хіі.
- •Гай. Інституції книга і. Про особи
- •Книга III. Про зобов’язання
- •Книга іу. Про позови
- •Дигести Юстиніана
- •§ 1. Приписи права суть такі: жити чесно, не завдавати шкоди іншому, кожному віддавати те, що йому належить.
- •§ 2. Правосуддя є пізнання божественних і людських справ, наука про справедливе та несправедливе.
- •Титул III. Про закони, сенатусконсудьти та тривалі звичаї
- •Титул V. Про становище людей
- •Титул VI. Про тих, хто є персонами свого або чужого права
- •§ 2. Але зараз нікому, хто знаходиться під римським пануванням, не дозволяється бути надто жорстоким до рабів без причини, визнаної законом.
- •Титул VII. Про всиновлення та звільнення з-під влади і про інші способи припинення влади
- •Титул XV. Про мирові угоди
- •Книга Третя Титул II. Про тих, хто оголошений непорядним
- •§4. Наклепник лише тоді оголошується непорядним, коли його було засуджено за наклеп; не досить наклепу... Титул III. Про прокураторів та захисників
- •Титул IV. Про позови від сукупності або проти неї
- •§ 1. Якщо є борг на користь сукупності, то це не є боргом окремим особам.
- •Титул V. Про ведення справ
- •Книга Четверта Титул 1. Про ресттуцію
- •Титул II. Про те, що вчинено внаслідок страху
- •Титул V. Dе саріtе mіnutis
- •Титул VIII. Про прийняття обов'язків третейского судді
- •Титул іх. Хай повернуть отримане хазяї кораблів, постоялих дворів тощо
- •Книга п'ята Титул 1. Про суди, куди подають і де відповідають за позовами
- •Титул 1. Про віндикацію речі
- •Титул 2. Про РuЬliciana in rem actione
- •Титул 1. Про узуфрукт та як він здійснюється
- •Титул 1. Про сервітути
- •Титул 2. Про сервітути міських маєтків
- •Титул 3. Про сервітути сільських маєтків
- •Титулі 4. Загальні правила маєтків, як міських, так і сільських
- •Книга Десята Титул 1. Про встановлення межі
- •Титул 3. Поділ спільного майна
- •Титул 4. Про пред'явлення
- •Титул 7. Позов про заставу
- •Титул 1. Про позов до хазяїна корабля
- •Титул 2. Родоський закон про викидання
- •Титул III. Про позов через завідування
- •Титул VI. Dе senatus соnsulto Масеdoniano
- •Титул 1. Про пекулій
- •§ 2. ...Зрозуміло, що до пекулію відносять не те, що раб буде мати без відома пана, але те, що (раб має) з відома хазяїна; інакше і те, що раб викрав у пана, увійшло б до пекулію, а це невірно.
- •Титул III. Dе іn rem verso
- •Титул IV. Що наказано
- •Титул 1. Аd senatus consultum Velleianum
- •Титул II. Про залік (компенсації)
- •Книга Двадцята Титул 1. Про пігнус та іпотеки, як вони встановлюються та припиняються
- •Титул IV. Хто має переваги відносно пігнусу та іпотеки
- •Ульпіан “Коментар до Едикту”
- •Коментар до преторського едикту
Питання до теми
Поняття та загальна характеристика речових прав. Поняття та види речей.
Поняття права власності. Характерні риси права власності.
Зміст права власності. Правомочності власника.
Набуття та припинення права власності.
Захист права власності.
Поняття посідання (possessio). Ознаки посідання. Види посідання.
Встановлення та припинення посідання.
Посесійний захист.
Просте тримання (detentio).
Поняття та види прав на чужі речі.
Сервітути.
Суперфіцій та емфітевзис.
Заставне право.
Захист прав на чужі речі.
Контрольні завдання:
Требацій, який жив на узбережжі, одного дня знайшов скриню, де були різноманітні товари. Оскільки вказівки на те, чиї це товари, не було, він забрав скриню собі. Через деякий час до нього прийшов раб Муція з листом від останнього і проханням повернути речі. Кому належать речі, які в бурю було викинуто за борт для полегшення судна?
До юриста звернулися з питанням: „Хто має бути власником речі, якщо на пергаментних паперах Тиція Мевій напише вірш, розповідь, промову? ” Дайте відповідь.
Велій є власником двох будинків, побудованих один біля одного. Одночасно він продає один будинок Петрицію, а другий – Урбану. Ділянка останнього доходить до самої стіни будинка Петриція. Але Урбан не бажає, щоб вікна (які за місцевими звичаями відкриваються назовні) й надалі виступали у повітряний простір, який належить йому, а також він не згоден, щоб з даху будинка Петриція вода стікала на його ділянку. Але Петрицій посилається на те, що у договорі купівлі-продажу є умова про те, що дім продається „в наявному видимому стані”. Як вирішити спір?
Депозитарій висловив намір придбати у власність річ, передану йому на зберігання. Депонент погодився та прийняв гроші. Чи потребує такий правочин формальної передачі речі?
Син успадкував після смерті батька серед іншого майна і землю на праві володіння. Яким є це придбання – первісним чи похідним? До настання строку набувальної давності зазначеному володінню бракує кілька місяців. Чи може син бути позбавлений володіння третьою особою? Чи буде для сина-спадкоємця зарахований строк добросовісного володіння батька або його треба починати рахувати спочатку?
Хтось замовив скульпторові портрет своєї дружини та надав для цієї мети мармур. Тим часом скульптор одержав більш вигідне замовлення – виліпити портрет імператора. Не маючи під рукою гідного матеріалу, він використав мармур першого замовника. Той, побачивши скульптуру зі свого матеріалу, зажадав її собі, заявляючи, що заплатить за неї таку ж ціну, яку обіцяв за портрет дружини. Скульптор, якому це було невигідно, заперечував, посилаючись на те, що власником виробу слід вважати майстра, який „надав безжиттєвому камінню душу”. Замовник наполягав на тому, що власність належить тому, хто надав матеріал, тому що в основі будь-якої духовної діяльності лежить „груба матерія”. Як вирішили б суперечку римські юристи?
Чи буде дійсною правочин з передачі речі, у випадку, коли відчужувач вважав, що він дає річ у борг, а отримувач думав, що він одержує річ у подарунок?
Гай передав Сею у фідуціарну заставу з метою забезпечення наданого йому останнім кредиту дорогу скриньку. Повернувши борг Сею у встановлений строк, він довідався, що той уже встиг подарувати річ Титові. Гай подав позов проти Тита з метою витребування речі. Чи є правомірним цей позов?
Тит продав Гаю ділянку землі, не справивши обряду манципації. Через рік він надав Гаю кредит строком на півтора роки, для забезпечення повернення якого на цю ділянку була встановлена іпотека на користь Тита. Коли прийшов строк платежу і борг не було повернуто, Тит подав проти Гая іпотечний позов про витребування речі з метою продажу на торгах і компенсації своїх збитків. Чи є правомірним цей позов?
Луций мав право користування будинком Тіція по праву habіtatіo. Він здав в оренду Марку дві кімнати у цьому будинку. Тіцій зажадав віддати йому гроші, отримані як орендну плату. Чи є правомірною ця вимога?
Гай придбав у Тита річ, не знаючи про те, що вона крадена. Коли проти нього був пред’явлений віндикаційний позов з боку хазяїна речі, з’ясувалося, що Гай і Тит у сукупності володіли річчю протягом строку, необхідного для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Гай, посилаючись на це, відмовився повернути річ. Яке рішення прийме суд?
Сей, передаючи Гаю будинок на виконання договору купівлі-продажу, наказав зняти дороге мармурове оздоблення підлог, мотивуючи це тим, що при укладанні договору мова йшла про продаж будинку, а стосовно оздоблення нічого не говорилося. Чи є правомірними дії Сея?
Гай знайшов на вулиці золотий ланцюжок і взяв його собі. Через півтора роки проти нього був пред’явлений віндикаційний позов Сеєм, який загубив цей ланцюжок. Що вирішить суд?
Велій Постум продав Юлію ділянку з будинком, що був об’єктом суперфіція на користь Квінта Марія. Юлій зажадав від Квінта припинення реалізації останнім суперфіція, посилаючись на те, що він суперфіцій на користь Квінта не встановлював, і зважати на нього не має наміру. Чи правомірна ця заява Юлія?
На вулиці Гай побачив людину, одягнену в дорогий плащ, вкрадений у Гая рік тому. Від спробував відібрати плащ у незнайомця. Той звернувся по допомогу до претора. Після преторского втручання Гай надав численні свідчення того, що цей плащ належав йому, але був украдений. Володілець плаща також представив свідчення того, що він півроку назад купив цей плащ у торговця на ринку. Що вирішить претор?
Першоджерела:
1. Законы XII таблиц. Институции Гая (Книга третья, тит. 88-225). Дигесты Юстиниана (Памятники Римского права). М.: Зерцало, 1997.
2. Юлий Павел. Пять книг сентенций к сину. Фрагменти Домиция Ульпиана / Пер. с латин. Е.М. Штаерман. – М.: Зерцало,1998.
3. Дигесты Юстиниана / Перевод с латин.; Отв. ред. Л.Л. Кофанов. – М.: Статут, 2002. – Т. I. – 584 с. – Кн.. 13-14; 16-22.
4. Дигесты Юстиниана: Пер. с лат. / Отв. ред. Л.Л. Кофанов. – М.: Статут, 2002. – Т. ІІ. – 622 с.
5. Дигесты Юстиниана: Пер. с латин. / Отв. ред. Л.Л. Кофанов. – М.: Статут, 2003. – Т. ІІІ. – 780 с.
6. Институции Юстиниана. / Перевод с латин. Д. Расснера; Под ред. Л.Л.Кофанова, В.А. Томсинова (Серия „Памятники римского права”. – М.: Зерцало, 1998. – 400 с.
Література:
№№: 36; 44; 45; 47; 49; 88; 91; 92; 120; 147; 199.