4.13 Роумінг у стандарті gsm

Автоматичний роумінг є помітною особливістю та важливою перевагою стандарту GSM. Тут слово "роумінг" означає можливість абонента мережі А, який перебуває в зоні обслуговування мережі В, користуватися послугами цієї мережі. Слово "автоматичний" у даному разі вказує, що абонент мережі А може користу­ватися послугами мережі В без будь-яких попередніх дій (наприклад, без зміни номера телефону, одержання спеціального номера тощо). При цьому вхідні виклики абонента А надходять за тим самим номером незалежно від його місцеперебування. Роумінг може бути національним (угоди між операторами однієї держави) та міжнародним (угоди між операторами різних держав). Національний роумінг мас сенс лише в тому разі, якщо договірні компанії не є конкурентами (тобто коли їхні зони покриття не перетинаються). Загалом же реалізація обох видів роумінгу майже аналогічна, і те, що буде сказано про міжнародний роумінг, можна застосувати й до національного. Одним із завдань, поставлених перед стандартом GSM, є реалізація автоматичного роумінгу, тому вся інфраструктура мережі GSM на це й орієнтується.

Зв'язок між вузлами мережі GSM здійснюється з використанням сигналіза­ції ЗКС-7.

Розглянемо коротко функції вузлів мережі GSM (рис. 7.26), які впливають на забезпечення роумінгу.

Шлюзовий центр комутації GMSC забезпечує якісну комутацію абонентів.

Рис. 7.26 Спрощена структура мережі GSM

(суцільні лінії - мова та дані, штрихові - сигналізація)

Регістр власних абонентів HLR є базою даних про абонентів компанії, яка містить такі відомості: номер мобільного абонента ISDN - унікальний міжна­родний номер, за яким абонент ідентифікується в глобальній мережі PSTN -ТфМЗК (він складається з коду країни, національного коду і номера абонента); міжнародний мобільний номер абонента - унікальний міжнародний номер, який ідентифікує абонента в глобальній мережі GSM і містить інформацію про мобільний код країни, національний мобільний код і номер мобільного абонента; основні надавані сервіси - мова, факс, дані тощо; додаткові надавані сервіси -конференц-зв'язок, заборона викликів, переадресація тощо; адресу VLR, у зоні дії якого перебуває мобільний абонент, та інші дані.

Центр аутентифікації AUC, не впливаючи на маршрутизацію, забезпечує у взаємодії з іншими вузлами функції аутентифікації і шифрування.

Центр комутації мобільного зв'язку MSC виконує функції, багато в чому подібні до функцій звичайного комутатора мережі PSTN, але з додатковими специфічними можливостями.

Регістр гостьових абонентів VLR є базою даних про таких абонентів. Ці дані дублюють інформацію про певного абонента з його власного регістра HLR, крім місцезнаходження.

Підсистема базових станцій BSS, до якої входять контролер базових стан­цій BSC та самі базові станції BTS, поєднує функції, що стосуються радіо-інтерфейсу, і дає змогу встановити радіоконтакт з мобільним телефоном, проте не відіграє істотної ролі в маршрутизації викликів.

Рис. 7.27 Схема взаємодії між компаніями А і В при роумінгу

Стандартний процес роумінгу відбувається так (рис. 7.27). Компанії А і В укладають міжнародну роумінгову угоду, після чого звертаються із запитом до операторів міжнародного зв'язку (ОМЗ) своїх країн про встановлення сиг­нального з'єднання між ними. Під сигнальним з'єднанням мається на увазі з'єднання між сигнальними точками компаній А і В через сигнальні точки відповідних ОМЗ мережі ЗКС-7. При цьому ОМЗ повинні підтримувати певні розширення ЗКС-7 (протокол SCCP). Отримавши підтвердження встанов­лення з'єднання, компанії А і В налагоджують внутрішні параметри своїх мереж та виконують взаємне тестування роумінгу (абонент компанії А в мережі В, і навпаки) щодо якості надаваних послуг та з питань тарифікації. Після успіш­них тестів роумінг здається в експлуатацію.

Переадресація абонентів активізується вхідним викликом мобільного або­нента за дотримання умови цього сервісу. Існують чотири види переадресації: коли абонент зайнятий; коли абонент не відповідає; коли немає зв'язку; безумовна переадресація.

Ці види переадресації поділяються на ранню і пізню. При ранній переадре­сації дзвінок може бути переадресований у власному центрі комутації, при пізній - лише в гостьовому центрі. Отже, рання переадресація є безумовною, а також такою, що здійснюється, коли немає зв'язку (телефон вимкнений у зоні покриття). До пізньої належить переадресація, коли абонент зайнятий, коли він не відповідає та коли немає зв'язку (телефон увімкнений поза зоною покриття або в зоні покриття, проте зі знятим або незарядженим елементом живлення).

Якість зв'язку та деякі послуги (насамперед пізня переадресація) чутливі до якості з'єднувальних ліній на шляху виклику.

Сьогодні можна говорити про глобальну мережу GSM, яка охоплює десятки країн світу завдяки автоматичному роумінгу. Ця мережа розширюється унас­лідок так званого SIM-роумінгу, коли основним джерелом інформації про абонента є SlM-картка, а не сам телефон. Стандарт GSM вважає термінальне устаткування лише засобом радіодоступу до мережі, а SIM-картку - джерелом даних. Подальший розвиток глобальної мережі буде пов'язаний з інтеграцією операторів незалежно від типу радіодоступу на основі загальної стандартизації SIM-інтерфейсу.