4.10 Організація системи стільникового мобільного радіозв'язку

стандарту NMT-450

Стандарт на аналогові стільникові системи мобільного радіозв'язку NMT-450 розроблений спільно Адміністраціями зв'язку Данії, Фінляндії, Нор­вегії та Швеції для організації автоматичної системи мобільного радіотеле­фонного зв'язку загального користування у Скандинавських країнах. Цей стан­дарт був одним з перших стандартів, упроваджених в Україні.

У стандарті NMT-450 рухомі станції повністю сумісні з усіма базовими станціями системи незалежно від країни, в якій вони розміщені. Всі мобільні абоненти мають можливість працювати в будь-якій з країн, що входять до системи.

Система має чотири типи абонентських рухомих станцій: звичайні, з пріори­тетом, портативні та станції-таксофони. Призначена для обслуговування на­земних мобільних абонентів, система в деяких випадках може обслуговувати також абонентів морських рухомих служб на невеликій відстані від берега.

Система стандарту NMT-450 забезпечує: входження у зв'язок і реєстрацію вартості розмови як з рухомої станції, так і в автоматичному режимі; можли­вість організації зв'язку між рухомою станцією та будь-яким абонентом стаціо­нарної телефонної мережі або з іншою рухомою станцією, яка приєднана до системи, незалежно від країни; можливість автоматичного пошуку абонента в межах об'єднаних мереж.

Приклад побудови СММР стандарту NMT-450 зображено на рис. 7.19, де показано зону обслуговування лише одного ЦКСМ, а також напрямки його зв'язку з ТфМЗК та іншими ЦКСМ. З'єднання між ЦКСМ можуть бути без­посередніми, але для СММР, створюваної в національному масштабі (на­приклад, в Україні), їх доцільно організовувати в більшості випадків за допо­могою ТфМЗК. Тому в Україні всі ЦКСМ, що встановлені в обласних цент­рах і в деяких інших великих містах, мають лінії зв'язку до зонової АМТС, через яку отримують вихід до місцевих мереж зони, міжміської та міжнарод­ної телефонних мереж і до інших ЦКСМ. Кожному ЦКСМ призначається власний код DEF, який визначає десяти-тисячну групу мобільних абонентів. У разі більшої ємності регіональної СММР її ЦКСМ отримує два коди DEF. Структура номера мобільного абонента по­винна мати такий вигляд: ABC DEF хххх, де ABC - номер телефонної зони, в якій РТС постійно перебуває; DEF хххх - номер мобільного абонента в ме­жах системи. При цьому фактично створюється єдиний план нумерації фік­сованих і мобільних абонентів, у якому має також резервуватися певна ділянка для блукаючих номерів абонентів.

На перехідному етапі в процесі створення СММР використовують номери дещо іншої структури: 5 Y₁Y₂ CDE хххх, де цифра 5 - індекс виходу в стіль­никову мережу; Y₁Y₂ - код регіональної СММР, який збігається з кодом ЦКСМ; CDE хххх - номер мобільного абонента в межах системи. Отже, зв'язок з абонентом встановлюється набором 8-5 Y₁Y₂ CDE хххх або CDE хххх, якщо його викликає абонент тієї самої зони реєстрації.

Для СММР стандарту NMT-450 допустимі розміри кластерів 7 і 21 та радіуси чарунок 0,5...20 км. Базові станції мережі можуть використовувати секторні та неспрямовані антени. Конкретний вибір провадиться на етапі частотного планування мережі, за якого визначають: розміри кластерів; кількість чарунок та їхні радіуси; потрібну кількість базових станцій, місця їх встановлення та кіль­кість секторів для кожної станції; потужність передавача та висоту антени кож­ної базової станції; залучену кількість радіоканалів та їхні номери на кожній станції.

Для частотного планування потрібні такі дані: загальна ширина радіочастот­ної смуги та смуги окремого каналу; площа, характер рельєфу та забудови території, охоплюваної мережею; прогнозована кількість мобільних абонентів та їх можливий статистичний розподіл на території СММР; очікувана середня пи­тома інтенсивність мобільних абонентів у години найбільшого навантаження; допустима ймовірність втрат через зайнятість радіоканалів; діапазон випад­кових флуктуацій рівня сигналів у місцях приймання; розподіл зовнішніх завад на території мережі.

Частотний план мережі потребує експериментальної перевірки, після чого він стає основою для проектування ліній зв'язку між базовими станціями і ЦКСМ та для визначення потрібної кількості устаткування ЦКСМ.