- •1 Вопрос: Термін та поняття "культура". Функції культури.
- •3 Вопрос: самобутні риси духовної культури українського народу
- •4 Вопрос: Ранні форми культури на українських землях (від найдавніших археологічних культур до антів)
- •5 Вопрос: Особливості культури Кукутень-Трипілля.
- •6 Вопрос: особливості скіфської культури, її вплив на культуру давніх словян.
- •7 Вопрос: Міфологія давніх словян: культи, обряди, свята.
- •8 Вопрос: Грецька колонізація північного Причорноморя та її культурно-історичне значення.
- •9 Вопрос: Культура і релігія дохристиянської Русі. Перша релігійна реформа київського князя Володимира Великого.
- •10 Вопрос: Запровадження християнства і його вплив на розвиток культури Київської Русі.
- •11 Вопрос: Візантія й Київська Русь - взаємозвязок культурних традицій.
- •12 Вопрос: Література Київської Русі.
- •13 Вопрос: Архітектура Київської Русі. Собор Святої Софії.
- •14 Вопрос: Образотворче мистецтво Київської Русі: іконопис, фреска, мозаїка.
- •15 Вопрос: Становлення освіти і наукових знань в Київській Русі. Організація книжкової справи.
- •16 Вопрос: Музична творчість Київської Русі.
- •17 Вопрос: Характеристика культурної та соціально-політичної ситуації в Галицькій і Волинській землях у XII-XIII століттях.
- •18 Вопрос: Розвиток освіти, літератури та книжкової справи в Галицько-Волинському князівстві.
- •19 Вопрос: Особливості архітектури, живопису і художніх ремесел у Галицько-Волинському князівстві.
- •20 Вопрос: Поширення католицизму на українських землях в польсько-литовську добу. Берестейська церковна унія. Полемічна література.
- •21 Вопрос: Церковні братства та їх роль в розвитку української культури.
- •22 Вопрос: Освітні процеси в Україні в польсько-литовську добу. Книгодрукування.
- •23 Вопрос: Мистецтво українського ренесансу (XV - перша половина XVII ст.).
- •24 Вопрос: Українська полемічна література XVI - першої половини XVII ст. Творчість і. Вишенського.
- •25 Вопрос: Козацтво як феномен української культури. Культура Запорозької Січі.
- •29 Вопрос: Церковна та культурно-просвітницька діяльність п. Могили.
- •30 Вопрос: Літописання й історична література часів козацької державності.
- •31 Вопрос: Києво-Могилянська академія - духовний центр східноєвропейського православного регіону.
- •34 Вопрос: Еволюція образотворчого та музичного мистецтва. А. Ведель, м.Березовський, д. Бортнянський.
- •35 Вопрос: Театральне мистецтво XVII-XVIII ст., види театральних вистав.
- •36 Вопрос: Філософська та літературна творчість г.Сковороди.
- •37 Вопрос: Становлення нової української літератури. Творчість і. Котляревського.
- •38 Вопрос: Галицьке відродження. "Руська трійця".
- •39 Вопрос: Заснування та розвиток Харківського та Київського університетів у першій половині XIX ст.
- •40 Вопрос: Особливості романтизму в українській художній культурі.
- •41 Вопрос: Тенденції розвитку української літератури у першій половині XIX ст.
- •42 Вопрос: Розвиток української літератури у другій половині XIX ст.
- •43.Український живопис другої половини хіх ст.
- •44. Тарас Шевченко як художник.
- •1832 Року пан віддав Шевченка на навчання в майстерню одного з найкращих художників в. Ширяєва, законтрактувавши його на чотири роки.
- •45.Архітектура України хіх ст.
- •46.Українська драматургія і театр в Україні хіх ст. Театр корифеїв.
- •47.Українське музичне мистецтво хіх ст.
- •48.Українська культура на початку хх ст.(1900-1920). Феномен українського авангарду.
- •49. «Розстріляне Відродження»: поезія, драматургія, проза. Провідні діячі та їхній внесок в культурне життя України 20-х – початку 30-х років хх ст.
- •50. Політика українізації і головні напрями її здійснення в Україні.
- •51. Образотворче мистецтво України у 1920 – 1980 роки.
- •52. Українська культура періоду Великої Вітчизняної війни.
- •53. Розвиток літератури в україні у другій половині хх.Ст. Рух шістдесятників.
- •54.Розвиток архітектури у другій половині хх ст.
- •55. Музична культура в Україні у хх ст.
- •56. Український театр у хх ст.
- •57. Тенденції розвитку української кінематографії у хх ст. Феномен українського поетичного кіно.
- •58.Українська література постмодерну.
- •59. Модерні та постмодерні пошуки в українському театрі та кінематографії в 90-х роках хх та на початку ххі ст.
- •60. Проблеми розвитку культури в незалежній Україні.
20 Вопрос: Поширення католицизму на українських землях в польсько-литовську добу. Берестейська церковна унія. Полемічна література.
Роз'єднаність українських земель, відсутність єдиного політичного центру, спустошливі турецько-татарські набіги, іноземний гніт спричинили складні процеси в розвитку української культури XIV—XVI ст. З 60-х років XIV ст. значна частина українських земель перебувала під владою Литви. Перші роки під владою Литви практично не внесли кардинальних змін у суспільний устрій українських земель, вони існували як окремі князівства. Але з часом політичні обставини складалися не на користь України: почав зростати авторитет Московського князівства, особливо після перемоги над татаро-монголами на Куликовому полі у 1380 р.; виникла небезпека з боку німецьких рицарів, яка викликала занепокоєння литовського князя Ягайла. Наслідком політичних побоювань Литви став договір з Польщею 1385 р. За умовами договору литовський король Ягайло мав одружитися з польською королевою Ядвігою; він зобов'язувався прийняти католицизм і зробити його державною релігією Литви; приєднати до Польщі литовські та українські землі. Так звана Кревська унія відкривала шлях до полонізації українських земель та експансії католицизму.
Вже у 1387 р. Галичина повністю перейшла під владу Польщі. Польські магнати посідали вищі посади, захопили великі земельні володіння. Дрібна шляхта одержувала землі за умови постійного проживання в Галичині. Хоча міста дістали Магдебурзьке право, але користуватись ним могли лише католики. Процес полонізації поступово поглиблювався. У 1434 р. в Галичині було введено польське врядування та суди.
Скасувати повністю незалежність Литовського князівства Польщі не вдалося. Опір цьому чинили литовські феодали й намісники, які керували Київським та Подільським князівствами. Остаточне поневолення українського народу сталося з підписанням Люблінської унії 1569 р. За умовами унії Литва об'єднувалася з Польщею в єдину державу — Річ Посполиту.
Полонізації українських земель сприяла й своя, національна шляхта, сподіваючись отримати більше прав та привілеїв після остаточного об'єднання Польщі та Литви. Частина української шляхти почала переймати польські звичаї, побут, мову і навіть католицьке віросповідання.
В українських землях поступово поширювався католицизм. У 1375 р. в Галичині засновано латинське архієпископство, котре незабаром було перетворене на латинську митрополію. До її складу ввійшли єпископства в Перемишлі, Холмі, Володимирі. Однак довгий час католицька церква існувала тут лише номінально, бо не було парафіян. Крім того, самі єпископи часто мешкали за межами своєї єпархії.
Проте католицька церква провадила активну місіонерську діяльність через різні ордени. ці ордени сприяли поширенню католицизму серед українців, їх полонізації. Складність церковного життя в Україні литовсько-польської доби пов'язана і з тим, що православна церква не мала державної підтримки, переживала глибоку кризу, значно поступалася католицькій освіченістю. Однак не лише православна, а й католицька церква в Україні не здобула авторитету і почала занепадати. Розкішне життя кардиналів та католицьких єпископів, продаж церковних кафедр та індульгенцій, негідна поведінка окремих римських пап — усе це підривало велич та могутність католицької церкви. Реакцією на ці явища став реформаційний рух у країнах Західної Європи, у тому числі й у польсько-литовській феодальній державі.
Соціально-економічні умови, історичні обставини спричинили підписання Берестейської церковної унії в жовтні 1596 р. її підписанню передувало багато подій як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. у 1595 р. прихильники унії (за підтримки королівського уряду) направили своїх посланців — єпископа Луцького Кирила Терлецького та єпископа Володямирського Іпатія Потія в Рим, де вони у присутності пали Климента VIII прийняли його зверхність від імені всього православного народу. З цього часу католицизм став активно поширюватись на теренах України.
Українська церковно-полемічна література XVI-XVII століть виникла й розвивалась як один із засобів захисту православ'я від католицизму, який прагнув підкорити українську церкву владі Папи Римського, від примусової полонізації українського народу. Особливого розвитку П. Л. набула в 16—17 ст., коли католицизм почав релігійно-ідеологічний наступ на православ'я, а також у зв'язку з Брестською церковною унією 1596 р. Поштовхом для розвитку П. Л. стала книга польського публіциста — єзуїта П. Скарги «Про єдність церкви Божої».
серед прихильників українського православ'я унія породила тривогу і спричинила цілу хвилю протестів у вигляді полемічних трактатів та памфлетів.
У відповідь з'явилися анонімні памфлети українських православних літераторів, твори видатних українських письменників-полемістів. Під полемічною літературою розуміють сукупність художньо-публіцистичних творів, які були написані у формі церковно-історичних трактатів, відкритих листів, послань, промов. Така форма літератури закликала до дискусії, суперечки протилежних сторін, тобто до полеміки. Звідси, на мою думку, і виник термін "полемічна література".
Полемічні твори досліджуваного періоду нерідко виходять за межі церковних суперечок, богословських дискусій. У них виразно проступають риси викривальні, відчувається голос полеміста на захист пригноблених верств населення, бідного і нещасного селянина.
Церковно-релігійна боротьба довкола Берестейської церковної унії, яку повели православна шляхта, братства на терені політичному в сеймі, сеймиках, а також протестами і позовами в судах, поведена була також і на літературному полі, в творах полемічних. В Польщі тих часів існувала широка свобода писаного й друкованого слова, не було попередньої цензури творів, — отже і полемічна література вже в XVI в. (найбільше поміж католиками і протестантами) була сильно розвинена. Полеміку в унійній акції розпочав єзуїт Петро Скарга в р. 1577. Досвідчені в полеміці з протестантами, єзуїти з проголошенням Берестейської унії, унійну й католицьку пропаганду широко ведуть друкованим словом у формі проповідей, публікацій, брошур, послань, цілих науково-богословських творів.