86
Рис. 1.22. Ознаки шахрайства за міжнародними стандартами аудиту [6].
Термін "шахрайство" означає навмисні дії однієї або кількох осіб з управлінського персоналу, працівників або третіх сторін, які використовують обман, щоб отримати нечесні або незаконні переваги.
87
Аудитор розглядає випадки шахрайства, що належать до двох типів навмисних викривлень: викривлення, які є результатом неправдивої фінансової звітності, та викривлення, які є результатом незаконного привласнення активів.
Незаконне привласнення активів включає крадіжку активів підприємства. Є багато способів незаконного привласнення активів, зокрема, розтрати, крадіжки майна чи нематеріальних
активів, сплата підприємством коштів за неотримані товари і послуги. Воно часто супроводжується фальшивими чи оманливими обліковими записами або документами дня приховування факту нестачі активів.
Основна відповідальність із запобігання та виявлення випадків шахрайства і помилок покладається на управлінський персонал підприємства. Управлінський персонал підприємства повинен створити умови для контролю, підгримувати відповідну політику і процедури, допомогати всіма можливими способами забезпечувати належне й ефективне ведення бізнесу суб'єктом господарювання.
Ця відповідальність охоплює впровадження і забезпечення постійного функціонування систем обліку та внутрішнього контролю, створених для виявлення шахрайства й помилок.
Аудит, здійснений згідно з міжнародними стандартами, покликаний надати обгрунтовану впевненість у тому, що фінансові звіти в цілому вільні від суттєвих викривлень, спричинених шахрайством або помилкою.
Факт здійснення аудиту може діяти як запобіжний засіб, але аудитор не несе (і не може нести) відповідальність за запобігання шахрайству або помилкам.
У ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ Д
Відповідальність за фінансову звітність підприємства, включно з відповідальністю за запобігання та виявлення фактів шахрайства та помилок, покладається на керівництво підприємства, котре постійно підтримує відповідність і ефективність системи обліку і внутрішнього контролю.
Аудитор відповідає за аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства і не може відповідати за виявлення абсолютно всіх фактів шахрайства і помилок, котрі можуть істотно вплинути на достовірність фінансової звітності підпри-
4.5. Вивчення та оцінювання системи внутрішнього контролю
Кожна процедура контролю реалізується за окремими операціями. Процедури контролю можна розподілити на кілька категорій.
Процедури контролю повноти даних розроблені для того, щоб переконатися в тому, що всі первинні документи відображені в обліку або виявити документи, які в ньому не відображені. Можуть бути два варіанти реалізації цієї процедури:
у системі комп'ютерного оброблення даних;
у системі паперової обробки даних.
У комп 'ютерному середовищі процедури контролю повноти даних розроблені задля впевненості в тому, що або всі первинні документи з господарських операцій прийняті для комп'ютерного оброблення або для виявлення документів, які не пройшли оброблення.
Початкова реєстрація первинних документів з господарських операцій часто передбачає ручне введення даних до комп'ютера.
У системі паперового оброблення даних процедури контролю розробляються для впевненості в тому, що всі первинні документи з усіх господарських операцій внесені в контрольний документ і зареєстровані або що документи загублено чи їх неправильно зареєстровано.
Процедури контролю точності необхідні для виявлення помилок, пов'язаних з тим, що дані з кожної господарської операції можуть бути внесені не в повному обсязі, не на відповідний рахунок, несвоєчасно.
Процедура контролю на дозволеність дає можливість установити той факт (або встановити його відсутність), що зареєстровані дані з господарських операцій дійсно відображають реальні економічні дії. Процедури надання дозволів передбачають:
затвердження господарських операцій посадовою особою, що має повноваження;
складання звітів за видатками;
комп'ютерне порівняння даних за фінансовим звітом господарськими операціями;
обмеження доступу до інформації.
Процедури контролю, що спрямовані на виявлення фіктивних операцій, повинні включати розподіл повноважень за оброблення даних. Процедури контролю групуються за принципом обмеження
89
доступу до активів підприємства персоналу,що не має відповідних повноважень.
Ефективність контролю залежить від правильного розподілу обов'язків між посадовими особами. Процедури контролю повинні забезпечити захист активів і облікових записів від фізичного пошкодження.
Виявивши помилки та факти шахрайства при проведенні аудиторських перевірок, аудитор повинен зробити такі повідомлення:
керівництву підприємства, навіть у тому випадку, коли він припускає, що помилки чи факти шахрайства незначні і не впливають на фінансову звітність підприємства;
користувачам аудиторського звіту аудитор повинен кваліфікувати і видати всі помилки та факти шахрайства і, відповідно до рівня істотності їх, підготувати аудиторський висновок.