101. Мінімальна заробітна плата - це:

1. встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу;

2. встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

3. встановлений трудовим договором розмір заробітної плати;

4. законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

102. Структура заробітної плати:

1. тільки основна заробітна плата та заохочувальні виплати;

2. тільки основна та додаткова заробітна плата;

3. тільки основна заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати;

4. основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

103. Організація оплати праці здійснюється на підставі:

1. тільки законодавчих та інших нормативних актів;

2. тільки генеральної, галузевих та регіональних угод та колективних договорів;

3. тільки трудових договорів;

4. всіх вказаних підстав.

104. Суб'єктами організації оплати праці є:

1. тільки власники, об'єднання власників та їх представницькі органи;

2. тільки власники і працівники;

3. тільки органи державної влади та місцевого самоврядування та професійні спілки, об’єднання профспілок або їх представницькі органи;

4. всі перераховані суб’єкти.

105. Тарифна система включає:

1. тільки тарифні сітки;

2. тільки тарифні ставки;

3. тільки схеми посадових окладів та тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники);

4. всі вказані елементи.

106. Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств:

1. тільки шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій для працівників підприємств усіх форм власності;

2. тільки шляхом встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ, організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

3. тільки шляхом формування фондів оплати праці працівників підприємств - монополістів, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

4. все разом взяте.

107. Договірне регулювання оплати праці працівників здійснюється на основі:

1. тільки генеральної угоди;

2. тільки галузевої та регіональної угоди;

3. тільки колективного договору;

4. на основі усіх вказаних угод і договорів.

108. Мінімальна заробітна плата встановлюється:

1. Міністерством праці та соціальної політики;

2. Кабінетом Міністрів України;

3. Президентом України;

4. Верховною Радою України.

109. Про нові або зміну існуючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника до їх запровадження або зміни не пізніш як за:

1. тиждень;

2. два тижні;

3. один місяць;

4. два місяці.

110. При виконанні робіт різної кваліфікації праця почасових робітників, а також службовців оплачується:

1. на умовах, передбачених трудовим договором;

2. на умовах, передбачених колективним договором;

3. на умовах, встановлених власником або уповноваженим ним органом;

4. за роботою вищої кваліфікації.

111. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених:

1. трудовим договором;

2. власником за погодженням з виборним профспілковим органом;

3. законодавством;

4. колективним договором.

112. За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в розмірі:

1. 120 відсотків годинної ставки;

2. 150 відсотків годинної ставки;

3. 180 відсотків годинної ставки;

4. в подвійному розмірі годинної ставки.

113. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата якого здійснюється за погодинною системою:

1. 20 відсотків тарифної ставки;

2. 50 відсотків тарифної ставки;

3. 80 відсотків тарифної ставки;

4. 100 відсотків тарифної ставки.

114. Працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, робота у святкові і неробочі дні оплачується у розмірі:

1. 120 відсотків годинної або денної ставки;

2. 150 відсотків годинної або денної ставки;

3. 180 відсотків годинної або денної ставки;

4. подвійної годинної або денної ставки.

115. Відрядникам робота у святковий і неробочий день оплачується у розмірі:

1. 120 відсотків відрядної розцінки;

2. 150 відсотків відрядної розцінки;

3. 180 відсотків відрядної розцінки;

4. за подвійними відрядними розцінками.

116. Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою, регіональною угодами та колективним договором, але не нижче:

1. 10 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час;

2. 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час;

3. 25 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час ;

4. 30 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

117. При кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

1. тільки загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

2. тільки розміри і підстави утримань із заробітної плати;

3. тільки сума заробітної плати, що належить до виплати;

4. всі ці дані.

118. При невиконанні норм виробітку не з вини працівника місячна заробітна плата не може бути нижчою від:

1. одної третини тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу);

2. двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу);

3. 50 відсотків тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу);

4. 90 відсотків тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

119. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче:

1. від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);

2. від одної третини тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу);

3. 50 відсотків тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу);

4. 90 відсотків тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

120. При переведенні працівника на іншу постійну нижче оплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток з дня переведення протягом:

1. двох тижнів;

2. одного тижня;

3. трьох тижнів;

4. одного місяця.

121. У тих випадках, коли в результаті переміщення працівника зменшується заробіток з незалежних від нього причин, провадиться доплата до попереднього заробітку з дня переміщення протягом:

1. двох тижнів;

2. одного місяця;

3. півтора місяця;

4. двох місяців.

122. Заробітна плата виплачується працівникові в робочі дні регулярно у строки, встановлені колективним договором, але не рідше:

1. одного разу на місяць;

2. трьох разів на місяць;

3. чотирьох разів на місяць;

4. двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

123. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується до початку відпустки не пізніше ніж за:

1. три дні;

2. одного дня;

3. двох днів;

4. п’яти днів.

124. Відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених: