4.3. Первісне визнання фінансових інструментів.

Фінансовий інструмент - це договір (контракт), згідно з яким одночасно виникає фінансовий актив в одного суб'єкта господарювання і фінансове зобов'язання або інструмент власного капіталу в іншого суб'єкта господарювання. Банк визнає фінансовий актив чи фінансове зобов’язання в бухгалтерському обліку лише в тому випадку, коли він являється стороною контракту.

Всі фінансові інструменти первісно визнаються за справедливою вартістю, включаючи витрати на операцію та інші платежі, що безпосередньо пов'язані з визнанням фінансового інструменту.

Витрати на проведення операції – це притаманні витрати, що безпосередньо пов’язані із придбанням, випуском або вибуттям фінансового інструмента. Притаманні витрати – це витрати, що не були б понесені, якби операція не здійснювалась. Витрати на проведення операціївключають виплати та комісійні, сплачені агентам (у тому числі працівникам, які виступають у якості торгових агентів), консультантам, брокерам та дилерам; збори, які сплачуються регулюючим органам та фондовим біржам, а також податки та збори, що стягуються при перереєстрації права власності. Витрати на проведення операції не включають премій або дисконтів за борговими зобов’язаннями, витрат на фінансування, внутрішніх адміністративних витрат чи витрат на зберігання.

Таким чином, справедлива вартість є ціною операції (вартістю договору) або ринковою ціною за фінансовими інструментами у таких випадках:

• залучені/отримані міжбанківські кредити/депозити;

• залучені строкові депозити суб’єктів господарювання та вклади фізичних осіб;

• надані кредити суб’єктам господарювання та фізичним особам.

За фінансовими інструментами з міжбанківських операцій не передбачені комісії, які впливають на їхню вартість при первісному визнанні, тобто справедлива вартість цих фінансових інструментів дорівнює їх балансовій вартості.

Первісне віднесення цінних паперів до того чи іншого портфеля відбувається згідно з наміром та змоги Банку на момент придбання цінних паперів щодо напрямів подальшого їх використання.

В портфелі на продаж обліковуються:

• боргові цінні папери з фіксованою датою погашення, які Банк не має наміру і/або змоги тримати до дати їх погашення або за наявності певних обмежень щодо обліку цінних паперів у портфелі до погашення;

• цінні папери, які Банк готовий продати у зв'язку із зміною ринкових відсоткових ставок, його потребами, пов'язаними з ліквідністю, а також наявністю альтернативних інвестицій;

• акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, за якими неможливо достовірно визначити

справедливу вартість; - інші цінні папери, придбані з метою утримання їх у портфелі на продаж.

У потртфелі банку на продаж обліковувались акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, що випущені небанківськими фінансовими установами.

Цінні папери з портфеля Банку на продаж у 2013 році не переводилися у портфель до погашення.

Банк визнає в бухгалтерському обліку прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю фінансового активу або фінансового зобов'язання та вартістю договору в кореспонденції з рахунками дисконту (премії), якщо під час первісного визнання він визначає вартість фінансового активу або фінансового зобов'язання за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова.

Для визначення справедливої вартості певних фінансових інструментів, щодо яких відсутня інформація про ринкові ціни із зовнішніх джерел, використовуються такі методики оцінки, як модель дисконтування грошових потоків, оціночні моделі, що базуються на даних про останні угоди, здійснені між непов’язаними сторонами, або аналіз фінансової інформації про об’єкти інвестування. Застосування методик оцінки може вимагати припущень, що не підкріплені ринковими даними. У цій фінансовій звітності інформація розкривається у тих випадках, коли заміна будь-якого такого припущення можливим альтернативним варіантом може призвести до суттєвої зміни суми прибутку, доходів, загальної суми активів чи зобов’язань.

Протягом звітного року первісне визнання фінансових інструментів відбувалось за справедливою вартістю.

Первісне визнання необоротних активів протягом звітного року відбувалось за первісною вартістю.