2 Підготовка до семінарських занять

Навчальним планом дисципліни «Безпека життєдіяльності» передбачено проведення семінарських занять. Семінарські заняття проводяться в формі усного і письмового тестового опитувань, заслуховування повідомлень і рефератів. Успішне засвоєння знань, отримання позитивних оцінок і високих балів рейтингу в значній мірі залежать від серйозної та осмисле-ної підготовки студентів до семінарських занять. Готуючись до семінарського заняття, необхідно:

1 повторити теоретичний матеріал тем по конспекту лекцій і теоретичний матеріал, винесений для самостійного опрацювання по методичному посібнику (згідно таблиці 2.1);

2 підготувати повідомлення та реферати по запрорпонованих темах.

Таблиця 2.1 - Теоретичний матеріал для виконання семінарських занять

Тема семінарського заняття	Спеціаль- ність		Теоретичний матеріал для опрацювання
	ФК, МД, ІД	ОД	по конспек-ту лекцій	по методвка- зівках для самостійної роботи
Семінарське заняття № 1 Тема 1 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек	2	2	с.	с.
Семінарське заняття № 2 Тема 2 Природні загрози, характер їхніх проявів та дії на людей, тварин, рослин, об’єкти економіки	2	2	с.	с.
Семінарське заняття № 3 Тема 3 Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Типологія аварій на потенційно-небезпечних об’єктах	2	2	с.	с.
Семінарське заняття № 4 Тема 4 Соціально-політичні небезпеки, їхні види та особливості. Соціальні і психологічні чинники ризику. Поведінкові реакції населення у НС	2	2	с.	с.
Семінарське заняття № 5 Тема 5 Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС	2	2	с.	с.
Семінарське заняття № 6 Тема 6 Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та АТО у НС Тема 7 Управління силами та засобами ОГ під час НС	2		с.	с.

3 Теми для самостійного опрацювання

3.1 Викладення теоретичного матеріалу, завдання для перевірки засвоєння нового

матеріалу

Тема 1 Категорійно-понятійний апарат з безпеки

життєдіяльності, Таксономія небезпек.

Ризик як кількісна оцінка небезпек

Самостійна робота № 1 Безпека людини, суспільства, національна безпека.

Культура безпеки як елемент загальної культури, що

реалізує захисну функцію людства. Аксіоми БЖД (1 год.)

Питання 1 Безпека людини, суспільства, національна безпека

Б. людини - комплексний стан, при якому вірогідність здійснення негативного ризику мінімальна в будь-яких умовах її діяльності. БЖД людини стала особливо актуальною в наш час, коли могутність цивілізації стала порівняною з природною. У світі нараховується більше 500 млн. інвалідів і кожний п’ятий – результат нещасного випадку на виробництві, побуті чи в природі. В середньому протягом року на Землі травмується біля 20 млн., а гине 500 тис. людей. В Україні лише в побутових умовах гине в середньому 50000 людей за рік при щорічному зростанні майже на 10 %. Світова статистика свідчить, що 60-80 % нещасних випадків - результат невміння передбачити, розпізнати приховану н., невміння оцінити ризик й узгоджувати його зі своїми можливостями, які визначаються психофізіологічними власти-востями організму і станом техніки.

З усіх найбільших промислових аварій 56 % відбулися протягом останніх десятиліть, в тому числі третина з них в останні 15 років. Одночасно збільшилися руйнівні наслідки аварій.

Б. людини - поняття, що відображає саму суть людсь­кого життя, її ментальні, соціаль-ні, духовні надбання. Б. лю­дини – невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток» – розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, сприяє гуманізації менталітету громадян і збагачен­ню позитив­ного загальнолюдського досвіду.

Б. суспільства - загальний термін на визначення зусиль, спрямованих на подолання сучасних загроз б. суспільства. Стосується спроможності суспільства продовжувати існування в його існуючому стані за мінливих умов і можливих чи реальних загроз.

Національна б. - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтере-сам. Складовими національної б. є:

- державна б.; - гуманнітарна б.;

- політична б.; - демографічна б.;

- економічна б.; - інформаційна б.;

- воєнна б.; - продовольча б.;

- технологічна б.; - енергетична б. тощо.

- екологічна б.;

Об'єктами національної б. є:

• людина і громадянин – їхні конституційні права і свободи;

• суспільство – його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні і матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище, природні ресурси;

• держава – її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторка-ність.

Суб'єктами забезпечення національної б. є: Президент України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Рада національної безпеки і оборони, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк, суди, прокуратура, місцеві держадміністрації таоргани самоврядування, Збройні Сили, Служба безпеки, військові формування, громадяни та їх об’єднання.

Питання 2 Культура безпеки як елемент загальної культури, що

реалізує захисну функцію людства

Безпека є однією з найважливіших потреб нарівні з потребою людини в їжі, одязі, помешканні, спілкуванні. Це означає, що потреба в б. виникло разом із появою людини.

Тлумачні словники трактують поняття «безпека» як стан, коли фактори та умови, які можуть нести загрозу існуванню, наприклад, окремому індивіду, сім’ї, соціальній групі, сус-пільству відсутні. Розглядається як основна передумова існування держави, суспільства й індивіда. Її наявність дозволяє зберігати й примножувати певні суспільні цінності.

Розвиток інформаційних технологій, їх проникнення у всі сфери життя суспільства відкривають якісно нові можливості впливу на формування загальносуспільних цінностей та ідеалів, нав’язування чужорідних стереотипів поведінки, впливу на свідомість людини, її психіку, який може здійснюватися в антисоціальних, антигуманних цілях.

Одним із видів б. є культурна б. Культурна б. соціуму являє собою якісну характе-ристику функціонування і розвитку суспільства, стан, за якого відсутні реальні чи потенційні загрози його духовним і культурним цінностям.

Одні культури впливають на інші. Сьогодні стає все більш очевидним руйнівний характер зарубіжного впливу на народ України з метою гальмування духовно-інтелекту-ального розвитку, розмивання національних духовно-культурних цінностей, високих мораль-них якостей, традиційної народної етнокультури, національного мистецтва і музики. Насам-перед це проявляється в протиставленні самобутній українській етнокультурі чужого їй кос-мополітизму, нігілізму, псевдокультури. В результаті зростає реальна загроза руйнування культурної б. українського суспільства. Виникає необхідність розробки і забезпечення реалі-зації загальнодержавних і регіональних програм збереження і поширення власної культурної та етнічної ідентичності.

Культурна б. соціуму нерозривно взаємопов’язана з культурною б. особистості.

Культурна б. особистості - це тенденції розвитку й умови ЖД конкретного індивіда, забезпечення його душевного і психічного благополуччя, а з іншого – це захищеність куль-турних і духовних цінностей індивіда від потенційних і реальних загроз. Її сутність та зміст спрямовані на захист життєвих потреб (інтересів) особи, її сенсу життя.

Забезпечення культурної б. особистості сприяє її повноцінному гармонійному розвит-ку, розкриттю творчих та інших здібностей, зростанню значення духовних цінностей в житті людини. В результаті особистість дістає змогу повніше розкрити свої потенційні можливості, збагатитись матеріально та духовно, удосконалити свою діяльність.

Висновки: В умовах становлення інформаційного суспільства актуального значення набуває проблема забезпечення культурної б. соціуму та індивіда. Формування і забезпе-чення культурної б. особистості повинно стати основною метою, стержнем культурної політики держави.

Питання 3 Аксіоми БЖД

Аксіома 1 – Техногенні н. існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії та інформації в техносфері перевищують порогові значення.

Порогові чи гранично допустимі значення (ГДЗ) н. встановлюються, виходячи з умов зберігання функціональної і структурної цілісності людини і природного середовища. Дотри-мання ГДЗ потоків створює безпечні умови ЖД в життєвому просторі і виключає нега-тивний вплив техносфери на природне середовище.

Аксіома 2 – Джерелами техногенних н. є елементи техносфери.

Аксіома 3 – Техногенні н. діють в просторі і в часі.

Аксіома 4 – Техногенні н. негативно впливають на людину, природне середовище й елементи техносфери одночасно.

Аксіома 5 - Техногенні н. погіршують стан здоров’я людей, призводять до травм, мате-ріальних витрат і до деградації природного середовища.

Аксіома 6 – Захист від техногенних н. досягається вдосконаленням джерел н., збіль-шенням відстані між джерелом н. та об’єктом захисту за рахунок використання захисних заходів.

Аксіома 7 – Компетентність людей щодо н. і здатність захиститися від них – необхідні умови досягнення БЖД.

Потенційна н. – це така н., яка має явний або прихований характер і може перетворитися в реальну за наявності трьох умов:

1. н. реально існує і діє; 2) людина перебуває в зоні дії н.;

2. людина не має ефективних засобів захисту.

Аксіома 8 про потенційну н. говорить, що в жодному виді діяльності не можна досягти абсолютної б., тобто будь-яка діяльність людини потенційно небезпечна. Згідно з цією аксіо-мою всі дії людей, всі компоненти життєвого середовища, крім позитивних властивостей і наслідків, мають здатність створювати н. При цьому будь-яка нова позитивна дія неминуче супроводжується виникненням нової потенційної н. чи групи н. (мобільний і стільниковий зв’язок, комп’ютер тощо). Навіть при найвищому рівні розвитку техніки абсолютне усунення джерел н. неможливе. Завдання полягає в тому, щоб звести цю н. до мінімуму.

Діяльність людини потенційно небезпечна, оскільки неминуче пов’язана з викорис-танням (виробництво, збереження і перетворення) хімічної, електричної та інших видів енергії, речовин та інформації.

Для перевірки засвоєння матеріалу самостійної роботи № 1 необхідно усно відповісти на питання:

1 Як Ви розумієте поняття «безпека людини»? Чому дане поняття є актуальним у сучасному

світі?

2 Поясніть поняття «безпека суспільства» і «національна безпека».

3 Доведіть, що проблема забезпечення культурної безпеки соціуму та індивіду в Україні є

основною метою політики держави.

4 Сформулюйте аксіоми БЖД.

5 Яку небезпеку називають потенційною? Про що говорить аксіома про потенційну небезпе-

ку будь-якого виду людської діяльності?

Термін виконання – 1 тиждень.

Самостійна робота № 2 Системно-структурний підхід і системний аналіз

у БЖД. Система ЖД (1 год.)

Питання 1 Системно-структурний підхід і системний аналіз у БЖД

Основним методологічним принципом БЖД людини є системно-структурний підхід, а методом, який використовують у ній, - системний аналіз.

Мета системного аналізу б. полягає в виявленні причин, що впливають на появу неба-жаних подій (аварій, катастроф, пожеж, травм тощо), і розробленні попереджувальних захо-дів, що зменшують імовірність їх появи.

Системний аналіз н. (САН) - сукупність методологічних засобів, що використову-ються для підготовки та обгрунтування рішень із складних питань, що існують або виника-ють в системах. Під системою розуміють сукупність взаємопов’язаних елементів, які взаємо-діють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета), а під елементами (складовими частинами) системи - не лише матеріальні об’єкти, а й стосунки і зв’язки між цими об’єктами. Будь-який пристрій – це технічна система; рослина, тварина, людина – біологічна система; будь-які групи людей, колективи, спільноти – соціальні системи. Відомі також системи «людина-природне середовище», «людина-машина», «людина-машина-навко-лишнє середовище» тощо.

Кожний предмет розглядають як систему. Системи мають властивості, які не прита-манні компонентам (її складовим). Ця найважливіша властивість систем, що іменується емерджентністю, лежить в основі системного аналізу взагалі і проблем б. у цілому.

Принцип системності розглядає явища в їх взаємному зв’язку як цілісний набір або комплекс. Мету або результат, який дає система, називають елементом, що утворює систему. Наприклад, таке системне явище, як горіння (пожежа) можливе за наявності наступних компонентів: горюча речовина, окисник, джерело запалювання. Вилучаючи хоча б один із названих компонентів, буде зруйнована система.

У сфері наук про б. системою є сукупність взаємопов’язаних людей, процесів, буді-вель, обладнання, устаткування, природних об’єктів тощо, які функціонують в певному середовищі для забезпечення б.

Питання 2 Система ЖД

Системою, яку вивчає дисципліна «БЖД», є система «людина-життєве середовище». Розглянемо характеристики компонентів цієї системи.

Будь-який живий об’єкт (організм, клітина) є відкритою системою, яка постійно обмінюється речовинами, енергією, інформацією з оточуючим середовищем. Сутність обміну в живих тілах складається з поглинання речовин ззовні і засвоєння їх (асиміляція) та розпаду складних речовин живого тіла, який супроводжується виділенням енергії і продуктів розпаду (дисиміляція).

Живі тіла є відкритими системами, які мають властивість черпати енергію зовні і залучати її в процеси своєї ЖД, що забезпечує можливість життя.

Життєве чи навколишнє середовище (довкілля) – це все, що оточує людину упродовж її життя. Воно є складною системою, компонентами якої є природне і штучне середовище.

Природне середовище – частина Землі й оточуючого простору, де зосереджене все живе. Є джерелом природних ресурсів для ЖД людини. Люди використовують воду, ліс, корисні копалини, грунт та інші багатства природи.

Штучне середовище – складова довкілля, яка створена людством за багато років його існування. Це середовище дає змогу задовольнити людські потреби в харчуванні, одязі, комфорті, культурному відпочинку, творчій діяльності тощо. Його умовно можна поділити на соціально-політичне і техногенне. Соціально-політичне середовище - форми спільної діяльності людей, єдність способу життя, комунікативної дії. Техногенне середовище – промислові, енергетичні об’єкти, установи, навчальні, лікувальні заклади, житло, транспорт, знаряддя праці, зброя, домашнє господарство тощо.

Техногенне середовище формувалося і формується в процесі трудової діяльності. Його поділяють на виробниче і побутове. Виробничим є середовище, де людина реалізує свою трудову діяльність (підприємства); до побутового можна віднести власний дім чи квартиру, сукупніть житлових будинків, комунально-побутових об’єктів, місця відпочинку та ін.

ЖД людства не може бути спокійною, на неї завжди впливають різні негативні чинни-ки, які виникають внаслідок діяльності людей і природного середовища. Аварії, стихійні лиха, збройні конфлікти порушують нормальну ЖД людей. Захист людей і природи є специ-фічним видом діяльності, і як правило покладається на державу і створені нею органи (армію, міліцію, війська, формування МНС).

Загалом під «системою ЖД» розуміють життя і діяльність людства на планеті Земля. Саму людину можна розглядати як систему ЖД, що складається з взаємодіючих органів єдиного організму.

ЖД окремої людини є часткою ЖД людства в межах якоїсь формації. Тому тут є багато спільного. Але ЖД окремої людини може відрізнятись від загальноприйнятих норм і традицій. У цьому і полягає унакільність кожної людської особи.

Питання 3 Системний аналіз БЖД

У процесі діяльності можна виділити з одного боку працюючу людину, а з іншого – виробництво, де знаходяться предмети, знаряддя і навколишнє середовище і де виникає н.

Система б. діяльності складається з таких підпорядкованих структур (рисунок 3.1): людина, діяльність, система охорони праці, ергономіка, охорона здоров’я, гігієна.

Рівень індивідуальної захищеності людини від н. є результатом дії складної системи саморегуляції, яка ґрунтується на 4 чинниках:

- безумовні рефлекси самозбереження, захисні реакції людини і дублювання функцій окре-

мих органів;

- психологічні якості і стани довкілля;

- досвід, професійні навики і вміння;

- ступінь мотивації матеріально-практичної діяльності і б.

Підструктуру діяльність розглянемо як головне джерело н. Так, матеріально-практичну діяльність в вузькому значенні можна розглядати як виробництво. При цьому виділяють роботи з високою і невисокою категоріями н. Нещасні випадки частіше стаються під час виконання робіт із невисокою н. внаслідок того, що:

• до робіт із підвищеною н. допускають осіб, які прйшли спеціальну додаткову підго-товку з ТБ;

• на таких роботах використовують більш досконалу ТБ;

• небезпечних робіт значно менше ніж звичайних;

• висока оцінка помилки на роботі з підвищеною н. зумовлює серйозніше ставлення робітника до її виконання.

Духовно-практичну діяльність можна уявити як інтелектуальну, в якій основними н. є інформаційно-психологічні і духовні.

Підструктура «Система охорони праці» слугує розв’язанню 2 головних завдань: знижувати рівень виробничої н. і сприяти підвищенню захищеності життя і здоров’я людини.

Рисунок 3.1 – Структура системи безпеки діяльності

Для перевірки засвоєння матеріалу самостійної роботи № 2 необхідно усно відповісти на питання:

1 В чому полягає мета системного аналізу безпеки?

2 Доведіть, що все в навколишньому світі є прикладами різних систем.

3 Що означає принцип системності в БЖД?

4 Яку систему вивчає дисципліна «БЖД»?

5 Навколишнє середовище (довкілля) як складна система, що включає в себе різні середо-

вища.

6 Опишіть структуру системи безпеки діяльності.

Термін виконання – 1 тиждень.