Питання 1

Для перевірки засвоєння матеріалу самостійної роботи № 11 необхідно усно відповіс-ти на питання:

1

Термін виконання – 1 тиждень.

Самостійна робота № 12 Карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи.

Технічні засоби і способи проведення (2 год.)

Питання 1 Карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи

Катастрофи як наслідки НС природного чи техногенного характеру завдають сус-пільству значні людські жертви, серед яких масові інфекційні захворювання й ураження людей. Вони зумовлюють важливу санітарно-епідеміологічну і медико-соціальну проблему, висувають перед місцевою системою охорони здоров’я задачу по наданню екстренної медич-ної допомоги та санітарно-епідеміологічного забезпечення населення в осередку лиха. Пове-ні, землетруси та інші природні катаклізми створюють сприятливі передумови для поширен-ня інфекційних хвороб, що зумовлює розширення меж епідеміологічного осередку.

Наслідки катастроф бувають різними з питань організації медико-санітарної допомоги постраждалому населенню в залежності від сформованого санітарно-епідемічного стану. Так, наприклад, для повеней характерна поява з перших годин інфекційних захворювань, а для землетрусу – чисельні травми, тому санітарно-епідеміологічна допомога може бути відстро-чена.

Погроза виникнення епідемічних вогнищ у районах стихійних лих і великих катастроф залежить від таких причин: руйнування комунальних об’єктів (систем водопостачання, кана-лізації тощо); різкого погіршення санітарно-гігієнічного стану через руйнування хімічних, нафтопереробних та інших промпідприємств; наявності трупів людей і тварин; масове роз-множення гризунів і поява епізоотії серед них; інтенсивні міграції людей; підвищення сприй-нятливості людей до інфекцій; порушення роботи мережі санітарно-епідеміологічних і ліку-вально-профілактичних установ та ін.

Епідемія характеризується значним підвищенням рівня захворюваності у порівнянні з нормальною (в 3-10 і більше разів). Пандемія – масове розповсюдження інфекційної хвороби, яка значно перевищує інтенсивність епідемій, що спостерігались при конкретній хворобі в історичних умовах.

Щоб розірвати механізм передачі інфекції в природних умовах, основні зусилля спря-мовують на знешкодження факторів довкілля, через які розповсюджується інфекція. Для цього застосовують дезінфекцію, дезінсекцію та дератизацію.

Дезінфекція - комплекс заходів, спрямованих на знищення або видалення з об'єктів патогенних мікроорганізмів (бактерій, їх токсинів, вірусів, рикетсій, найпростіших, грибів тощо). Цим «дезінфекція» відрізняється від терміну «стерилізація», під яким розуміють зни-щення усіх видів мікроорганізмів, у тому числі непатогенних. Розрізняють 2 види дезінфекції - осередкову і профілактичну. Осередкову дезінфекцію здійснюють у безпосередньому ото-ченні хворого, або заразоносія, з метою запобігання розповсюдження збудників інфекцій-них хвороб у довкіллі, а профілактичну виконують з метою знищення збудників на тих об'єк-тах довкілля, на яких вони можуть з'явитись і призвести до зараження людей.

Для дезінфекції використовують фізичні і хімічні методи знезараження. До фізичних методів належать:

- механічні засоби - це чищення, вологе прибирання, прання, витрушування та ін. для звіль-

нення речей і поверхонь від пилу, бруду, а відтак - від значної кількості мікроорганізмів;

- термічні і променеві дезінфікуючі засоби - використання високої або низької температури,

висушування, ультразвуку, променевого опромінення, освітлення ультрафіолетовими лам-

пами, що мають бактерицидну дію.

Хімічний метод дезінфекції базується на використанні хімічних речовин або їх поєд-нання з мийними засобами. Засіб повинен бути ефективним у якомога менших концентраціях і швидко вбивати мікроорганізми, забезпечувати знезаражувальну дію навіть при наявності органічних речовин, бути достатньо стійким при збереженні і нетоксичним для людей.

Стерилізація - це знищення усіх видів мікроорганізмів за допомогою фізичних і хіміч-них чинників. Паровим методом здійснюють у парових стерилізаторах (автоклавах). Повітря-ну стерилізацію проводять у повітряних (сухожарових) шафах для оброблення виробів зі скла, фарфору (шприці, посуд), металу (хірургічні, гінекологічні, стоматологічні інструмент-ти) та ін. Променева стерилізація базується на використанні іонізуючих променів великої енергетичної сили лише у промислових умовах, де їх герметично запаковують у поліетилено-ві пакети і вони зберігають стерильність декілька років. Газовий метод застосовують для сте-рилізації об'єктів, які не можна піддавати термічній обробці (катетери, зонди із штучних матеріалів, протези, ендоскопи, кардіостимулятори, наркозну та дихальну апаратуру, оптичні прилади тощо). До стерилізації хімічними розчинами часто вдаються для знищення поверх-невої мікрофлори на термонестійких предметах (полімерні матеріали, гумові рукавички).

Дезінсекція - це комплекс заходів, засобів і способів боротьби з комахами, серед яких є і переносники інфекційних хвороб. Дезінсекційні заходи поділяються на:

- запобіжні (профілактичні) для перешкоджання розмноженню, проникненню і розселенню

комах у природі, помешканнях, на тілі чи одязі людини, в продуктах харчування;

- винищувальні для знищення членистоногих на всіх стадіях розвитку, у всіх місцях їх існу-

вання.

Способи боротьби з комахами поділяються на механічні (мухоловки, липкий папір, хлопавки та ін.), фізичні (вогонь, гаряче повітря, водяна пара, окріп), хімічні (застосування отруй-их для комах хімічних речовин) й біологічні (використання хижаків, патогенних мікро-організмів, найпростіших та інших паразитів, що знищують комах у природних умовах).

Дератизація - комплекс заходів, спрямованих на знищення шкідливих гризунів, які можуть бути джерелом або переносником інфекційних агентів. Профілактичні дератизаційні заходи спрямовані на створення умов, що перешкоджають проникненню, поселенню і роз-множенню пацюків й мишей у будівлях та на прилеглій території (своєчасне видалення сміття, зберігання продуктів харчування у недоступних для гризунів місцях, дотримання будівельних норм і правил із забезпеченням неможливості проникнення гризунів всередину споруд, ретельне збирання врожаю, захист від гризунів фуражу тощо). Винищувальні заходи поділяються на механічні (вилов гризунів за допомогою спеціальних пристосувань - капканів, липких мас та ін.) й хімічні (отруєння гризунів токсичними для них речовинами) методи.

РЕЖИМНО-ОБМЕЖУВАЛЬНІ ЗАХОДИ У ЕПІДЕМІЧНИХ ВОГНИЩАХ

При виникненні епідемічних вогнищ з метою попередження занесення інфекційних захворювань та їх розповсюдження проводяться режимно-обмежувальні заходи, до яких від-носяться карантин та обсервація. Під цими термінами слід розуміти систему державних заходів, яка включає режимні, адміністративно-господарські, протиепідемічні, санітарні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на локалізацію і ліквідацію епідемічних вог-нищ.

Карантин запроваджується у разі виникнення захворювань на «карантинні» інфекції (чума, холера, жовта гарячка) або у разі появи масових захворювань на інші ОНІ (меліоїдоз, сап, сибірка, висипний тиф, орнітоз, туляремія, більшість геморагічних гарячок т. ін.). Супро-воджується введенням режиму обсервації на всіх суміжних із зоною карантину адмініст-ративних територіях.

Введення карантину передбачає:

- озброєну охорону (оточення) всієї зони карантину;

- суворий контроль за в'їздом й виїздом населення та вивезенням майна із зони карантину;

- заборону проїзду через зону карантину автотранспорту і зупинок залізничного, водного

транспорту поза спеціально визначених місць;

- обмеження спілкування між окремими групами населення;

- встановлення протиепідемічного режиму для населення, роботи міського транспорту, торго-

вельної мережі, підприємств громадського харчування та об'єктів залежно від епідеміологіч-

ного стану;

- забезпечення населення продуктами харчування і промисловими товарами першої не обхід-

ності (з дотриманням вимог протиепідемічного режиму);

- встановлення суворого протиепідемічного режиму роботи медичних закладів;

- виконання заходів знезаражування навколишнього середовища;

- переведення об'єктів харчової промисловості на спецтехнологічний режим роботи, який

гарантує нешкідливість виробленої продукції;

- проведення екстренної та специфічної профілактики;

- активне виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція та лікування;

- проведення санітарно-просвітницької роботи;

- контроль за суворим виконанням правил карантину.

У разі запровадження обсервації передбачається:

- обмеження в'їзду, виїзду та транзитного проїзду всіх видів транспорту через територію, на

якій впроваджено обсервацію;

- проведення знезаражування об'єктів навколишнього середовища;

- якнайактивніше раннє виявлення інфекційних хворих, їх ізоляція і лікування;

- проведення екстренної та специфічної профілактики;

- проведення, за показниками, санітарної обробки ураженого населення;

- посилення контролю за проведенням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;

- посилення ветеринарно - бактеріологічного контролю за зараженістю тварин;

- введення протиепідемічного режиму роботи в медичних закладах.

Для контролю за в’їздом людей та транспорту в карантинну зону та їх виїздом на дорогах розгортаються контрольно-пропускні пункти (КПП).

Питання 2 Технічні засоби і способи проведення дезактивації, дегазації і дезінфекції. Дезактивуючі, дегазуючі і дезінфікуючі розчини

Дезактивація - видалення (змивання, змітання) радіоактивних речовин із заражених ділянок місцевості, споруд, техніки, різних предметів. Залежно від обстановки може проводи-тися частково або в повному обсязі. При частковій дезактивації знезаражуються тільки деякі ділянки місцевості, основні деталі обладнання, одяг, взуття, засоби індивідуального захисту, тобто все, із чим безпосередньо стикаються люди. Звичайний і захисний одяг і взуття обміта-ють, витрушують, вибивають і чистять, протирають клоччям, змоченим водою або дезакти-вувальними розчинами, миють щітками під сильним струменем води. До дезактивувальних речовин належать усі пральні порошки і пасти (ОП-7, ОП-10), що застосовуються у вигляді водних розчинів. Якщо їх немає, можна користуватися господарським милом. Досвід Чорнобиля показав, що знезараження будівель, споруд і місцевості - дуже важкий і тривалий процес. Наприклад, для дезактивації дахів і стін будинків довелося прово-дити багаторазову обробку із застосуванням порошку СФ-2У. Для боротьби з розповсюджен-ням радіоактивного пилу проводили зволоження, розбризкували з вертольотів латекс (дис-персний каучук у воді), внаслідок чого утворювалася дуже тонка плівка, яка перешкоджала перенесенню радіоактивних речовин. Дегазація - руйнування (нейтралізація) або видалення отруйних речовин (ОР) з різних предметів, техніки, споруд і місцевості. Дегазація як часткова, так і повна здійснюється 3 спо-собами: хімічним, фізико-хімічним, механічним. Хімічний спосіб полягає у дії на ОР дегазу-вальної речовини, внаслідок чого утворюються нетоксичні сполуки. При фізико-хімічному способі ОР видаляють із заражених об'єктів, розчиняючи, випарюючи або поглинаючи їх. Механічний спосіб - видалення ОР, що знаходиться на поверхні (наприклад, знімають зара-жений шар ґрунту або засипають його ґрунтом, шлаком). Основні способи дегазації одягу і взуття - провітрювання, вимочування у воді, кип'я-тіння, прання, обробка пароповітряно-аміачною сумішшю. Бавовняні і гумові вироби кип'я-тять і перуть. Якщо в воду додати соду, пральний порошок або мило, руйнування ОР прохо-дить значно швидше. Обробку пароповітряно-аміачною сумішшю застосовують для всіх видів одягу, взуття, хутряних виробів і засобів захисту шкіри. Для дезінфекції території, різних об'єктів, предметів домашнього вжитку використову-ють хлорне вапно, монохлораміни, дихлораміни, їдкий натр у розчинах від 0,2 до 10 %. При-міщення, меблі і речі обробляють 3-5 % розчином фенолу (карболовою кислотою). 1-10 % водним розчином формаліну або його парами дезінфікують приміщення, одяг, м'які речі; роз-чином лізолу - взуття, гумові і шкіряні вироби; розчином гашеного вапна - будинки, склади, транспорт, туалети, дороги, подвір'я та інші території. Одяг і взуття кладуть у камери, куди подаються гаряче повітря, пароповітряна і пароформалінова суміші. Профілактичну дезінфекцію здійснюють систематично в місцях ймовірно присутності патогенних мікроорганізмів (громадські туалети, вокзал, школи, спортзали). Для дезінфекції використовуються фізичні та хімічні методи. До фізичних методів належить механічне усу-нення збудника (миття, чищення щіткою, витрушування, фільтрація), спалювання, кип’ятін-ня, обробка в пароповітряній камері. Спалюванню підлягають речі, що не мають цінності. Кип’ятіння широко використовується для дезінфекції медичних інструментів та посуду. Хі-мічну дезинфекцію здійснюють за допомогою різних речовин, що згубно діють на збудника. До них належать: хлорвмісні засоби (хлорне вапно, хлорамін, гіпохлорид натрію, дезол та інші); йод, бром та їх сполуки (наприклад, дибромантин, йодором); похідні фенолу (мильне) – фенолова суміш; альдегіди (формальдегід); окисники (перекис водню, дехоксон); луги; спирти.

Широкого вжитку набули імпортні дезінфекційні препарати. Найчастіше вдаються до вологого методу дезінфекції з використанням дезінфекційних розчинів або аерозолів. Зануренням у дезрозчини обробляють білизну, посуд, іграшки, зро-шенням – підлогу панелі, меблі, протиранням – картини, поліровані речі. У домашніх умовах можна застосовувати мийні засоби “Саніта”, “Посудомий”, “Гексахлор”, що поступають у продаж. Перш ніж вдатись до хімічної дезінфекції, треба ознайомитись з інструкцією, звернути особливу увагу на показання до застосування засобу, спосіб його вживання та заходи безпе-ки. В профілактичній дезінфекції важливе значення має санітарно-освітня робота серед насе-лення. Дотримання санітарно-гігієнічного режиму на харчових підприємствах, у магазинах і на ринках, епіднагляду за водопостачанням населення, очищенню населених пунктів від сміт-тя, в боротьбі з мухами та їх виплодом. Патогенні мікроорганізми, що потрапили в повітря, можна знищити провітрюванням приміщення та опроміненням ультрафіолетовим промінням (квартуванням). У сонячні дні використовують прямі сонячні промені через відчинені вікна для дезінфекції кімнат і по-верхні різних предметів, вивішують білизну на вулиці. Мікроби, що осіли на меблі і підлогу, знищують шляхом вологого прибирання дезінфекційними розчинами. У медичних установах серед потенційних факторів перенесення збудників інфекційних хвороб особливої уваги потребують руки медичного персоналу. На руки медичної сестри та інших працівників можуть потрапити золотистий стафілокок, стрептокок групи А, сальмоне-ла, вірус гепатиту А та багато інших патогенних мікроорганізмів. У зв’язку з цим, дуже важ-ливо зрозуміти, що належний захист і профілактична дезінфекція – необхідний захід профі-лактики внутрішньо-лікарняних інфекцій. Ось чому під час контакту з кров’ю, матеріалом, який забруднений патогенними мікроорганізмами, треба користуватись гумовими рукавич-ками, а відразу після закінчення роботи їх зняти, та якісно вимити руки.

Для перевірки засвоєння матеріалу самостійної роботи № 12 необхідно усно відповіс-ти на питання:

1 Що називають епідемічним вогнищем? Від яких причин залежить погроза його виникнен-

ня?

2 Чим пандемія відрізняється від епідемії?

3 Дайте визначення дезінфекції. Назвіть її відмінність від стерилізації. Які 2 види дезінфек-

ції Ви знаєте?

4 Охарактеризуйте фізичні і хімічні методи дезінфекції.

5 Перерахуйте види стерилізації і застосовуване обладнання для них.

6 Дезинсекція і дезінсекційні заходи.

7 Як проводиться дератизація?

8 Карантин. В чому полягає введення карантинних заходів?

9 Для чого проводиться дезактивація? Вкажіть її види.

10 Дегазація. Назвіть види і способи.

11 Перерахуйте дезінфекційні засоби.

Термін виконання – 1 тиждень.