Анемія (малокрів'я) Anaemia

Анемія (від грец. а – заперечення, haima – кров) – це стан недостатньої кількості крові в організмі, органі чи тканині, який виникає внаслідок недостатнього притоку крові по артеріям при нормальному її відтоку по венам. Ішемія – повне знекровлення ділянки органу чи тканини.

Анемії за охопленням бувають загальними і місцевими.

Загальні анемії.

1. Постгеморагічна анемія розвивається внаслідок втрати крові. Вона може бути гострою та хронічною Гостра постгеморагічна анемія виникає після масивних кровотеч (розриви крупних судин, дуги аорти). При ній може швидко наставати смерть (при втраті 20 – 30% крові) внаслідок різкого падіння артеріального тиску та дефіциту наповнення порожнин серця. При розриві менших артерій смерть може настати при втраті приблизно 50% крові. Хронічна постгеморагічна анемія розвивається внаслідок повільної, але тривалої втрати крові (виразки шлунку, із порожнин матки і т.д.). При цьому виді анемій шкіра та органи будуть блідими, при хронічній формі анемії виникають вогнища екстрамедулярного (поза кістковим мозком) кровотворення в селезінці, лімфовузлах, тимусі, нирках та ін.; метаплазія (перетворення) жирового кісткового мозку трубчатих кісток в активний (червоний).

2. Гемолітична анемія – це патологічний стан організму, коли процеси руйнування клітин крові (особливо еритроцитів) переважають над процесами їх утворення. При цьому відмічають загальний гемосидероз і гемолітичну жовтяницю. Також виникають ділянки екстрамедулярного кровотворення і метаплазія жовтого (жирового) кісткового мозку в червоний.

3. Апластична анемія розвивається внаслідок глибокого пригнічення кровотворення. Причинами такої анемії можуть бути спадкові фактори, дія на організм різних токсичних речовин, променевої енергії, деяких лікарських засобів (барбітурати, амідопірін та ін.), лейкози та інші.

4. Аліментарна анемія виникає в результаті недостатнього надходження в організм з кормом речовин, необхідних для кровотворення (сполук заліза, вітаміну В₁₂, фолієвої кислоти, аскорбінової кислоти, білків і т.д.).

5. Анемії, які розвиваються при хронічних захворюваннях.

Місцеві анемії

В залежності від причин, умов та механізмів розвитку розрізняють наступні види місцевих анемій: ангіоспастичну, компресійну, обтураційну, анемію внаслідок перерозподілу крові (коллатеральну).

Ангіоспастична анемія виникає внаслідок спазматичного скорочення артеріальних судин при подразненні вазоконстрикторів. Вона може розвиватися при безпосередній дії патогенних факторів на рецептори судин (холод, адреналін та ін.) або така анемія виникає рефлекторно при сильних збудженнях (переляк ...), при травмах в результаті больової реакції та ін.

Компресійна анемія спостерігається при зовнішньому здавлюванні артерій джгутом, пухлинами, накопиченим ексудатом, розростаючою в навколишніх тканинах сполучною тканиною та ін.

Обтураційна анемія розвивається внаслідок закупорювання просвіту артерій тромбом, емболом, атеросклеротичною бляшкою, розростаючою в стінці судини сполучною тканиною і т.д.

Анемія внаслідок перерозподілу крові (або її ще називають коллатеральною анемією) виникає при сильному відтоці крові від головного мозку та інших органів до органів черевної порожнини при швидкому випусканні газів при тимпанії у жуйних тварин, в разі видалення рідини з черевної порожнини, тобто така анемія виникає при артеріальній гіперемії після анемії (див. артеріальну гіперемію).

При анемії макроскопічно відмічають блідість, деяке зменшення органів в об’ємі, незначне зморщення капсули, консистенція ущільнена, малюнок на розрізі зберігається або злегка згладжується, з поверхні розрізу стікає мало крові чи вона відсутня. При гострих анеміях, як правило, виникають дистрофічні і некробіотичні зміни, тобто гостру анемію розглядають як переднекротичний (предінфарктний) стан. При тривалих анеміях розвивається атрофія паренхіматозних елементів та склероз внаслідок підвищення колагенсинтезуючої активності фібробластів.

Значення і наслідки анемій різні і залежать від особливостей причини та тривалості її дії. Так, анемія внаслідок спазму артерій частіше нетривала і не викликає особливих розладів. Однак при тривалих спазмах можливий розвиток дистрофічних змін і навіть ішемічного некрозу (інфаркту). Гостра обтураційна анемія особливо небезпечна, тому що часто приводить до інфарктів. Якщо закриття просвіту відбувається повільно, то кровообіг може відновлюватись за допомогою коллатералів і наслідки такий анемій можуть бути незначними. Однак довгостроково перебігаюча анемія рано чи пізно призводить до атрофії і склерозу.

Найбільш чутливі до анемії: головний мозок (5 хвилин); міокард, нирки (1,5-2 години), скелетні м'язи (3-4 години), довше всіх тканин безкисневий стан витримує сполучна тканина. Наслідки анемії обумовлені в значній мірі станом діяльності серця. При ослабленні його роботи наслідки анемії більш тяжкі.