- •М.В. Корнієнко основи і фундаменти
- •Передмова
- •Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Завдання на виконання курсового проекту
- •1.3. Література, що рекомендується для використання при розробці проекту
- •1.4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1.5. Склад креслень фундаментів
- •Розділ 2. Ґрунтові умови майданчика та призначення типу фундаментів будівлі
- •2.1. Коротка характеристика будівлі, майданчика та його геологічної будови
- •Основні дані про ґрунти майданчика
- •Гранулометричний склад пісків
- •2.2. Оцінка ґрунтових умов будівельного майданчика
- •Оцінка гранулометричного складу пісків
- •Різновид піщаних ґрунтів за гранулометричним складом
- •Назва пісків за щільністю будови
- •17.5 КН/м3. Точність визначення – 0.1 кН/м3.
- •Класифікація пісків за ступенем водонасичення
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, кута внутрішнього тертя n, град., модуля деформації е, мПа, пісків кварцевих четвертинного віку
- •Розрахунковий опір r0, кПа, піщаних ґрунтів
- •Назва різновидів глинистого ґрунту за величиною числа пластичності
- •Додаткова назва глинистих ґрунтів із урахуванням їх гранулометричного складу
- •Додаткова назва різновидів глинистих ґрунтів із урахуванням їх консистенції
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, та кута внутрішнього тертя n, град, глинистих непросідаючих нелесових четвертинних ґрунтів
- •Нормативні величини модуля деформації, е, мПа, четвертинних глинистих нелесових ґрунтів
- •Розрахунковий опір r0, кПа, глинистих непросідаючих ґрунтів
- •Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників ґрунтів будівельного майданчика
- •Величини розрахункових показників окремих іге будівельного майданчика
- •2.3. Вибір типу фундаментів
- •Попередня оцінка типів фундаментів
- •Розділ 3. Розрахунок збірних фундаментів неглибокого закладання (малозаглиблених та мілкого закладання за класифікацією норм [2])
- •3.1. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
- •Величина коефіцієнта Kh, що враховує тепловий режим будівлі (споруди)
- •Глибина закладання фундаментів залежно від глибини промерзання df та глибини до рівня підземних вод dw
- •До визначення глибини закладання фундаменту
- •3.2. Загальні положення та порядок розрахунку стрічкових і стовпчастих фундаментів
- •3.3. Призначення проектної глибини закладання стрічкових та стовпчастих фундаментів
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Підготовчі роботи до прив’язки будівлі на стрічкових фундаментах
- •3.3.3. Призначення позначки 0.000 м
- •3.3.4. Призначення позначки верху фундаментів
- •3.3.5. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.6. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.7. Призначення глибини закладання фундаментів будівлі на майданчику,
- •3.4. Визначення співвідношення товщини стін будинку та фундаментної стінки стрічкових фундаментів
- •3.5. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для безпідвальної частини будинку
- •Значення коефіцієнтів с1 , с2
- •Коефіцієнти м, Мg, Мс, для визначення розрахункового опору ґрунту основи
- •Розрахунок до визначення навантажень
- •Збір навантажень після збільшення ширини фундаментної плити
- •Найбільший допустимий тиск, , кПа, на підошві фундаментних плит за умовами їх армування
- •Класи важкого бетону залізобетонних плит серії фл згідно з гост 13580-85
- •3.6. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для підвальної частини будинку
- •Збір вертикальних навантажень для перерізу фундаменту в підвальній частині
- •Розділ 4. Особливості розрахунку стрічкових монолітних фундаментів неглибокого закладання
- •Граничні значення , що приймаються при конструюванні жорстких фундаментів
- •4.1. Розрахунок жорсткого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний на рівні верхнього обрізу плитної частини фундаменту
- •4.2. Розрахунок гнучкого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на рівні підошви фундаменту
- •Розрахунковий опір арматури для розрахунків за і-м граничним станом
- •Розділ 5. Розрахунок стовпчастих залізобетонних фундаментів неглибокого закладання
- •5.1. Загальна характеристика стовпчастих фундаментів
- •5.2. Визначення основних розмірів стовпчастих фундаментів
- •5.3. Розрахунок монолітного стовпчастого фундаменту під збірну колону
- •Збір вертикальних навантажень в рівні підошви стовпчастого фундаменту
- •Розміри підколонників фундаментів під колони для одноповерхових виробничих будівель за серією 1.412-1/77
- •Розділ 6. Розрахунок пальових фундаментів
- •6.1. Загальні вимоги до розрахунку пальових фундаментів
- •6.2. Порядок розрахунку пальових фундаментів
- •6.3. Глибина закладання підошви ростверку
- •6.4. Дослідження зміни несучої здатності паль в залежності від їх параметрів
- •6.4.1. Загальні дані
- •6.4.2. Вихідні дані та розрахункова схема для визначення
- •6.4.3. Вибір типу та розмірів паль
- •Характеристика забивних паль суцільного перерізу
- •Характеристика бурових (буронабивних) паль
- •6.4.4. Розрахунок несучої здатності одиночної палі по ґрунту основи
- •Коефіцієнти умов роботи cR і cf для забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів по бічній поверхні паль
- •Коефіцієнт умов роботи сf для буронабивних і буроін’єкційних паль
- •Розрахунковий опір глинистих ґрунтів під нижнім кінцем буронабивних, буроін’єкційних та паль–оболонок
- •Величини коефіцієнтів до визначення розрахункового опору піщаних ґрунтів для бурових паль
- •6.4.5. Дослідження зміни несучої здатності паль залежно від глибини
- •Розрахунок несучої здатності палі з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 300х300 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 350х350 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •6.4.6. Висновки та рекомендації по вибору раціональних параметрів паль
- •6.5. Розрахунок стрічкових пальових фундаментів
- •6.5.1. Розрахунок несучої здатності палі за ґрунтом та матеріалом
- •Коефіцієнт пропорційності для розрахунку паль
- •Величини коефіцієнта φ
- •6.5.2. Визначення необхідної кількості паль у пальовому фундаменті
- •Збір навантажень на 1 пог. М стрічкового фундаменту
- •6.6. Розрахунок стовпчастих пальових фундаментів
- •Збір навантажень на рівні підошви ростверку
- •Розріз 1-1
- •Розділ 7. Розрахунок осідання основи
- •7.1. Загальні умови розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.2. Порядок розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.3. Розрахунок осідання основи стрічкового фундаменту
- •Характеристики ґрунтів майданчика
- •Розрахунок осідання основи фундаменту
- •7.4. Особливості розрахунку осідання основи пальового фундаменту
- •7.5. Розрахунок осідання основи при підвищенні рівня ґрунтових вод (підтопленні основи)
- •Розрахунок осідання основи фундаменту за умови підтоплення
- •Післямова
- •Список літератури
- •Блоки бетонні для стін підвалів за гост 13579-78
- •Плити залізобетонні стрічкових фундаментів за гост 13580-85
- •Залізобетонні забивні палі суцільного квадратного перерізу із звичайною поздовжньою арматурою за гост 19804.1-79*
- •Значення коефіцієнтів
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Основи і фундаменти
Збір навантажень на рівні підошви ростверку
Номер п/п |
Вид навантажень |
Формула визначення і розрахункові величини для визначення навантаження на 1 м погонний |
Ni I , кН/м | |
1. |
Навантаження на верх-ньому обрізі фундаменту |
NI |
(по завданню) |
2135.0 |
2. |
Від підколонника |
NпідІ |
Aпід hпід γb γf = 1.01.00.9251.1 = |
24.75 |
3. |
Від плитної частини ростверку |
NпІ |
Aп hп γb γf = (1.81.80.45)251.1 = |
40.10 |
4. |
Від ґрунту засипки на уступах ростверку |
Nз.І |
(Aп -Aпід )(hпід+0.15) γs γf = [(1.81.8)- -(1.01.0)](0.90+0.15)17.01.1 = |
44.00 |
Всього: |
NI |
2135.0 + 24.75 + 40.1 + 44.0 = |
2243.85 |
На рівні підошви фундаменту також діють:
а) момент: МІ = МІ +QІ hf = 192 + 121(0.9+0.45) = 355.35 кНм;
б) поперечна сила: QІ = QІ = 121 кН.
Середнє навантаження, що передається на одну палю:
448.77 кН < Np = 522.9 кН.
Навантаження на крайні палі в фундаменті:
кН.
Перевіряємо допустимість передачі максимального навантаження на крайню палю: Nmax = 448.77 + 136.67 = 585.44 кН < 1.2522.9 = 627.48 кН. Умова Nmax < 1.2Np виконується.
Оцінюємо величину найменшого навантаження на палю крайнього ряду:
Nmin = 448.77 - 136.67 = 312.10 кН > 0. Умова Nmin > 0 виконується. В пальовому фундаменті відсутні палі, що працюють на висмикування.
Примітки:
При виконанні умови Nmt < Np, але невиконанні умови Nmах < 1.2Np, потрібно внести зміну в планове положення паль. Для цього рекомендується збільшити відстань від паль до осі фундаменту в напрямку дії моменту. Якщо ж така дія не приводить до потрібного результату, то кількість паль необхідно збільшити.
Оцінку необхідності зменшення кількості паль в стовпчастому фундаменті звичайно робимо наближено, без повторних розрахунків. Для розглянутого прикладу: при np = 4 маємо наближене середнє навантаження Nmt = 2243.85 / 4 = 560.96 кН > 522.9 кН. Тому зменшувати кількість паль не можна.
Якщо ж буде встановлено, що кількість паль у фундаменті проти розрахунку можна зменшити на одну, то на практиці враховують допустимість симетричного розміщення паль в плані при зменшенні їх кількості (при цьому втрати бетону на влаштування ростверку можуть бути не оптимальними або в умовах перемінної дії моменту таке рішення не буде раціональним).
Остаточно складаємо ескіз стовпчастого пальового фундаменту (рис. 40).
Розріз 1-1
Рис. 40. Креслення прийнятого варіанту фундаменту
Розрахунок за міцністю матеріалу ростверку виконують як і для стовпчастого фундаменту (див. п.5 посібника). При цьому необхідно враховувати, що при розрахунку на продавлювання колоною, призма продавлювання в разі попадання паль до її пограничної частини в основі може проводитись до рівня бічної поверхні паль під кутом, більшим ніж 450 так, щоб ці палі були за межами призми продавлювання. Продавлююче зусилля визначається з урахуванням навантаження на палі, що розташовані за межами призми продавлювання. Окрім того, плитна частина ростверку перевіряється на продавлювання кутовою палею. Це дає змогу уточнити прийняту конструктивну товщину плитної частини ростверку.
Розрахунок армування плитної частини ростверку виконується з урахуванням завантаження консольних частин зосередженим навантаженням її від паль. Підколонник фундаменту конструюють та армують як і для стовпчастого фундаменту неглибокого закладання.
В цілому, при необхідності розрахунку стовпчастих фундаментів за матеріалом, рекомендується скористатись довідковою літературою [32, 37].