- •М.В. Корнієнко основи і фундаменти
- •Передмова
- •Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Завдання на виконання курсового проекту
- •1.3. Література, що рекомендується для використання при розробці проекту
- •1.4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1.5. Склад креслень фундаментів
- •Розділ 2. Ґрунтові умови майданчика та призначення типу фундаментів будівлі
- •2.1. Коротка характеристика будівлі, майданчика та його геологічної будови
- •Основні дані про ґрунти майданчика
- •Гранулометричний склад пісків
- •2.2. Оцінка ґрунтових умов будівельного майданчика
- •Оцінка гранулометричного складу пісків
- •Різновид піщаних ґрунтів за гранулометричним складом
- •Назва пісків за щільністю будови
- •17.5 КН/м3. Точність визначення – 0.1 кН/м3.
- •Класифікація пісків за ступенем водонасичення
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, кута внутрішнього тертя n, град., модуля деформації е, мПа, пісків кварцевих четвертинного віку
- •Розрахунковий опір r0, кПа, піщаних ґрунтів
- •Назва різновидів глинистого ґрунту за величиною числа пластичності
- •Додаткова назва глинистих ґрунтів із урахуванням їх гранулометричного складу
- •Додаткова назва різновидів глинистих ґрунтів із урахуванням їх консистенції
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, та кута внутрішнього тертя n, град, глинистих непросідаючих нелесових четвертинних ґрунтів
- •Нормативні величини модуля деформації, е, мПа, четвертинних глинистих нелесових ґрунтів
- •Розрахунковий опір r0, кПа, глинистих непросідаючих ґрунтів
- •Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників ґрунтів будівельного майданчика
- •Величини розрахункових показників окремих іге будівельного майданчика
- •2.3. Вибір типу фундаментів
- •Попередня оцінка типів фундаментів
- •Розділ 3. Розрахунок збірних фундаментів неглибокого закладання (малозаглиблених та мілкого закладання за класифікацією норм [2])
- •3.1. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
- •Величина коефіцієнта Kh, що враховує тепловий режим будівлі (споруди)
- •Глибина закладання фундаментів залежно від глибини промерзання df та глибини до рівня підземних вод dw
- •До визначення глибини закладання фундаменту
- •3.2. Загальні положення та порядок розрахунку стрічкових і стовпчастих фундаментів
- •3.3. Призначення проектної глибини закладання стрічкових та стовпчастих фундаментів
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Підготовчі роботи до прив’язки будівлі на стрічкових фундаментах
- •3.3.3. Призначення позначки 0.000 м
- •3.3.4. Призначення позначки верху фундаментів
- •3.3.5. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.6. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.7. Призначення глибини закладання фундаментів будівлі на майданчику,
- •3.4. Визначення співвідношення товщини стін будинку та фундаментної стінки стрічкових фундаментів
- •3.5. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для безпідвальної частини будинку
- •Значення коефіцієнтів с1 , с2
- •Коефіцієнти м, Мg, Мс, для визначення розрахункового опору ґрунту основи
- •Розрахунок до визначення навантажень
- •Збір навантажень після збільшення ширини фундаментної плити
- •Найбільший допустимий тиск, , кПа, на підошві фундаментних плит за умовами їх армування
- •Класи важкого бетону залізобетонних плит серії фл згідно з гост 13580-85
- •3.6. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для підвальної частини будинку
- •Збір вертикальних навантажень для перерізу фундаменту в підвальній частині
- •Розділ 4. Особливості розрахунку стрічкових монолітних фундаментів неглибокого закладання
- •Граничні значення , що приймаються при конструюванні жорстких фундаментів
- •4.1. Розрахунок жорсткого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний на рівні верхнього обрізу плитної частини фундаменту
- •4.2. Розрахунок гнучкого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на рівні підошви фундаменту
- •Розрахунковий опір арматури для розрахунків за і-м граничним станом
- •Розділ 5. Розрахунок стовпчастих залізобетонних фундаментів неглибокого закладання
- •5.1. Загальна характеристика стовпчастих фундаментів
- •5.2. Визначення основних розмірів стовпчастих фундаментів
- •5.3. Розрахунок монолітного стовпчастого фундаменту під збірну колону
- •Збір вертикальних навантажень в рівні підошви стовпчастого фундаменту
- •Розміри підколонників фундаментів під колони для одноповерхових виробничих будівель за серією 1.412-1/77
- •Розділ 6. Розрахунок пальових фундаментів
- •6.1. Загальні вимоги до розрахунку пальових фундаментів
- •6.2. Порядок розрахунку пальових фундаментів
- •6.3. Глибина закладання підошви ростверку
- •6.4. Дослідження зміни несучої здатності паль в залежності від їх параметрів
- •6.4.1. Загальні дані
- •6.4.2. Вихідні дані та розрахункова схема для визначення
- •6.4.3. Вибір типу та розмірів паль
- •Характеристика забивних паль суцільного перерізу
- •Характеристика бурових (буронабивних) паль
- •6.4.4. Розрахунок несучої здатності одиночної палі по ґрунту основи
- •Коефіцієнти умов роботи cR і cf для забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів по бічній поверхні паль
- •Коефіцієнт умов роботи сf для буронабивних і буроін’єкційних паль
- •Розрахунковий опір глинистих ґрунтів під нижнім кінцем буронабивних, буроін’єкційних та паль–оболонок
- •Величини коефіцієнтів до визначення розрахункового опору піщаних ґрунтів для бурових паль
- •6.4.5. Дослідження зміни несучої здатності паль залежно від глибини
- •Розрахунок несучої здатності палі з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 300х300 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 350х350 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •6.4.6. Висновки та рекомендації по вибору раціональних параметрів паль
- •6.5. Розрахунок стрічкових пальових фундаментів
- •6.5.1. Розрахунок несучої здатності палі за ґрунтом та матеріалом
- •Коефіцієнт пропорційності для розрахунку паль
- •Величини коефіцієнта φ
- •6.5.2. Визначення необхідної кількості паль у пальовому фундаменті
- •Збір навантажень на 1 пог. М стрічкового фундаменту
- •6.6. Розрахунок стовпчастих пальових фундаментів
- •Збір навантажень на рівні підошви ростверку
- •Розріз 1-1
- •Розділ 7. Розрахунок осідання основи
- •7.1. Загальні умови розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.2. Порядок розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.3. Розрахунок осідання основи стрічкового фундаменту
- •Характеристики ґрунтів майданчика
- •Розрахунок осідання основи фундаменту
- •7.4. Особливості розрахунку осідання основи пальового фундаменту
- •7.5. Розрахунок осідання основи при підвищенні рівня ґрунтових вод (підтопленні основи)
- •Розрахунок осідання основи фундаменту за умови підтоплення
- •Післямова
- •Список літератури
- •Блоки бетонні для стін підвалів за гост 13579-78
- •Плити залізобетонні стрічкових фундаментів за гост 13580-85
- •Залізобетонні забивні палі суцільного квадратного перерізу із звичайною поздовжньою арматурою за гост 19804.1-79*
- •Значення коефіцієнтів
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Основи і фундаменти
Розрахунковий опір ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль
Глибина занурення нижнього кінця паль, м |
Розрахунковий опір R ґрунту під нижнім кінцем забивних паль і паль-оболонок, що влаштовуються без виймання ґрунту, кПа | ||||||
для піщаних ґрунтів середньої щільності | |||||||
гравелисті |
крупні |
- |
середн. крупності |
дрібні |
пилуваті |
| |
для глинистих ґрунтів при показнику текучості ІL, рівному | |||||||
0 |
0.1 |
0.2 |
0.3 |
0.4 |
0.5 |
0.6 | |
3 |
7500 |
6600 4000 |
3000 |
3100 2000 |
2000 1200 |
1100 |
600 |
4 |
8300 |
6800 5100 |
3800 |
3200 2500 |
2100 1600 |
1250 |
700 |
5 |
8800 |
7000 6200 |
4000 |
3400 2800 |
2200 2000 |
1300 |
800 |
7 |
9700 |
7300 6900 |
4300 |
3700 3300 |
2400 2200 |
1400 |
850 |
10 |
10500 |
7700 7300 |
5000 |
4000 3500 |
2600 2400 |
1500 |
900 |
15 |
11700 |
8200 7500 |
5600 |
4400 4000 |
2900 |
1650 |
1000 |
20 |
12600 |
8500 |
6200 |
4800 4500 |
3200 |
1800 |
1100 |
25 |
13400 |
9000 |
6800 |
5200 |
3500 |
1950 |
1200 |
30 |
14200 |
9500 |
7400 |
5600 |
3800 |
2100 |
1300 |
35 |
15000 |
10000 |
8000 |
6000 |
4100 |
2250 |
1400 |
Примітка: в чисельнику значення R для піщаних ґрунтів, в знаменнику для глинистих.
Зауваження. При користуванні табл. 39 і 40 необхідно враховувати, що:
глибину розміщення вістря палі і середню глибину залягання шару ґрунту при плануванні території майданчика зрізанням чи підсипанням до 3.0 м необхідно брати від рівня природного рельєфу, а при зрізанні або підсипанні шару товщиною 3.0...10.0 м в розрахунках приймають поверхню, що на 3.0 м вище зрізання або менше підсипання;
для значень глибини і показника текучості ІL, не вказаних у таблицях, значення R i f визначаються інтерполяцією;
для щільних пісків величини R i f збільшують відповідно на 60 і 30 % (при визначенні щільності пісків за даними статичного зондування, величину R потрібно збільшувати на 100%);
для супісків при Ір < 0,04 і е < 0,8 розрахунковий опір Rі та fі приймають за таблицями, як для пилуватих пісків;
для супісків і суглинків при е < 0,5 і глин при е < 0,6 розрахунковий опір fі слід збільшити на 15 %;
при визначенні розрахункового опору ґрунту та тертя по бічній поверхні паль шари ґрунту ділять на однорідні шари товщиною не більше 2 м;
несучу здатність визначають для паль, що заглиблені в ґрунт не менше, ніж на 3.0 м.
Таблиця 40 (2 [5])
Розрахунковий опір ґрунтів по бічній поверхні паль
Середня глибина розташу-вання шару ґрунту, м |
Розрахунковий опір fi на бічній поверхні паль всіх видів, кПа | ||||||||
для піщаних ґрунтів середньої щільності | |||||||||
крупних і середньої крупності |
дріб-них |
пилу-ватих |
- | ||||||
для глинистих ґрунтів при показнику текучості ІL, що дорівнює | |||||||||
0.2 |
0.3 |
0.4 |
0.5 |
0.6 |
0.7 |
0.8 |
0.9 |
1.0 | |
1 |
35 |
23 |
15 |
12 |
8 |
4 |
4 |
3 |
2 |
2 |
42 |
30 |
21 |
17 |
12 |
7 |
5 |
4 |
4 |
3 |
48 |
35 |
25 |
20 |
14 |
8 |
7 |
6 |
5 |
4 |
53 |
38 |
27 |
22 |
16 |
9 |
8 |
7 |
5 |
5 |
56 |
40 |
29 |
24 |
17 |
10 |
8 |
7 |
6 |
6 |
58 |
42 |
31 |
25 |
18 |
10 |
8 |
7 |
6 |
8 |
62 |
44 |
33 |
26 |
19 |
10 |
8 |
7 |
6 |
10 |
65 |
46 |
34 |
27 |
19 |
10 |
8 |
7 |
6 |
15 |
72 |
51 |
38 |
28 |
20 |
11 |
8 |
7 |
6 |
20 |
79 |
56 |
41 |
30 |
20 |
12 |
8 |
7 |
6 |
25 |
86 |
61 |
44 |
32 |
20 |
12 |
8 |
7 |
6 |
30 |
93 |
66 |
47 |
34 |
21 |
12 |
9 |
8 |
7 |
35 |
100 |
70 |
50 |
36 |
22 |
13 |
9 |
8 |
7 |
Примітка. Див. примітки до табл.39.
б) для буронабивних і буроін’єкційних висячих паль за формулою (11) норм [5]:
.
За своєю будовою дана формула відповідає формулі, що наведена вище в п. а). Різниця полягає у величинах коефіцієнтів та величин R i f, що до неї входять.
Геометричні розміри поперечного перерізу палі визначають: (тутd – діаметр круглого перерізу палі, м); c, cR, cf приймають за рекомендаціями п. 4.6 і табл. 5 норм [5] відповідно. Для паль без підширення cR = 1.0; з підширенням cR = 0.9; з камуфлетним підширенням cR = 1.3. Якщо палі спираються на водонасиченні лесові ґрунти c = 0.8, а в інших випадках – c = 1.0. Величина cf залежить від способу влаштування паль і змінюється в межах cf = 0.6…1.0 (див. п.4.6, табл.5 [5] та табл. 41); fi – мають такі ж значення, як і для забивних паль (див. табл. 40); R для глинистих ґрунтів приймають за табл. 7 норм [5] (див. табл. 42),
Таблиця 41 (5 [5])