3. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечними діями, наслідками у вигляді знищення або пошкодження військового майна і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

За конструкцією диспозиції ч, 1 ст411 виділяється одна форма злочину: знищення або пошкодження військового майна, вчинене будь-яким способом (крім загальнонебезпечного). Таким чином, спосіб вчинення злочину (підпал або інший загальнонебезпечний

спосіб), а також тяжкі наслідки є кваліфікуючими ознаками складу цього злочину (ч2 ст411).

Словосполучення "знищення або пошкодження" слід розглядати насамперед як таке, що стосується суспільне небезпечних наслідків. Із ознак об'єктивної сторони цього злочину саме наслідки мають головне значення, оскільки склад злочину сформульований

як матеріальний. Про поняття знищення та пошкодження майна див, коментар до ст194.

Кваліфікація за сукупністю злочинів, що полягають у викраденні військового майна, і злочинів, що полягають у його знищенні або пошкодженні, можлива лише в разі реальної сукупності. Це характерно, наприклад, для випадків, коли майно знищується з метою знешкодити докази вчиненого викрадення для утруднення розкриття злочину (скажімо, особа підпалює горище казарми, де вона заховала викрадене нею майно), коли знищення одного майна є способом готування для викрадення іншого (особа пошкоджує систему сигналізації з метою безперешкодного проникнення до сховища),

або коли викрадення певного майна неможливе без пошкодження іншого, частиною якого є викрадене майно.

Якщо ж військовослужбовець знищує раніше викрадене ним майно як непотрібне йому, 'ці дії кваліфікуються тільки як викрадення, оскільки на момент знищення такого майна він, хоча й незаконно, але вже здійснює володіння ним.

Знищення або пошкодження військовослужбовцем військового майна, яке він зобов'язаний охороняти під час несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. сг. 411 і 418 або 421.

4. Суб'єкт злочину - будь-який військовослужбовець, а так само військовозобов'язаний під час проходження ним відповідних зборів.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у фор мі'умислу (прямого чи непрямого). Проте, як умисним, так і необережним може бути ставлення винного до наслідків у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 411). При цьому в разі умисного ставлення особи до наслідків у вигляді загибелі людей вчинене потребує додаткової кваліфікації за статтею КК, .яка передбачає умисне вбивство, а у вигляді умисного тяжкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження, - відповідно, за ст. ст. 121 чи 122.

Якщо військовослужбовець вважає, що ним знищується (пошкоджується) військове майно, а насправді воно таким не є, відповідальність настає за замах на знищення (пошкодження) військового майна. Навпаки, як замах на знищення Іншого чужого майна (крім окремих його видів, про що йшлося вище) за ст. ст. 15 і 194 кваліфікується знищення (пошкодження) військового майна, якщо винний вважав, що воно не є військовим.

в. Мета і мотиви не'є обов'язковими ознаками цього злочину, але наявність їх може свідчити про необхідність кваліфікувати знищен-

ня або пошкодження державного чи колективного майна за іншими статтями КК (наприклад, за ст. 113).

6. Кваліфікованими видами злочину є знищення або пошкодження військового майна: 1) вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом; 2) які спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 411), а особливо кваліфікованими - вчинення дій, передбачених ч. 2 ст. 411, в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (ч. З ст. 411). Умисне знищення або пошкодження військового майна, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці не загальнонебезпечним способом і якщо вони не спричинили тяжких наслідків, кваліфікуються за ч. 1 сг. 4ІІ.

Підпал - це свідоме викликання пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об'єктів. Під знищенням або пошкодженням майна шляхом підпалу у цій статті розуміється знищення або пошкодження цього майна вогнем у випадках, коли такий підпал є загальнонебезпечним, тобто він створює загрозу життю та здоров'ю людей або заподіяння значних матеріальних збитків. Тому умисне знищення або пошкодження майна вогнем, котре не створювало такої загрози (наприклад, спалення речі у багатті) слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 411.

До інших загальнонебєзпечних способів знищення або пошкодження майна можна віднести, скажімо, вчинення вибуху, затоплення чи організація катастрофи, застосування отрути для отруєння собак, коней, інших тварин, що використовуються

військовими формуваннями, забруднення приміщень небезпечними відходами тощо.

Поняття загибель людей передбачає загибель однієї або кількох осіб. Питання про те, що слід розуміти під іншими тяжкими

наслідками, має вирішуватися судом у кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обставин справи. До них може належати, наприклад, виведення з ладу повністю або на тривалий час військової чи спеціальної техніки, важливих споруд (аеродрому, систем водота енергопостачання, зв'язку тощо), невиконання бойового завдання, заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень кільком особам або тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі, завдання великої матеріальної шкоди кільком юридичним чи фізичним особам, залишення людей без житла або засобів до існування і т. ін.

7. Умисне знищення або пошкодження військового майна в деяких, випадках не може розглядатися як суспільне небезпечне діяння. Насамперед це стосується випадків, коли воно вчинене у стані крайньої необхідності (ст. 39) або в умовах виправданого ризику (ст. 42),

Постанова KM "Про Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях № 923 в редакції від 17 червня 1998р.

Положення про розслідування та облік аварій на об'єктах Служби безпеки України. Затверджене наказом СБ № 212 від 5 жовтня 1999 р

Постанова ПВС від 2 липня 1976 р. № 4 "Про питання, що виникли в судовій практиці в справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежноі безпеки" (п. п. 2, 3).