3. Об'єктивна сторона пошкодження магістральних нафтогазота нафтопродуктопроводів як обов'язкові ознаки включає: 1) діяння, 2) наслідки та 3) причинний зв'язок між ними.

Діяння може виконуватися шляхом дії або бездіяльності і полягає у пошкодженні або руйнуванні предметів, описаних вище. Про поняття пошкодження, руйнування див. коментар до ст. ст. 113, 194, 263.

Наслідки як обов'язкова ознака об'єктивної сторони цього злочину полягають у порушенні нормальної роботи зазначених трубопроводів або спричиненні небезпеки для життя людей. За юридичною природою вони споріднені з наслідками, характерними для злочину, передбаченого ст. 277 (див. коментар до цієї статті).

Порушення нормальної роботи трубопроводів означає як повне припинення подачі через них продукту, який транспортується, так і зниження потужності, аварійні зупинки, необхідність застосовувати резервне обладнання тощо.

Спричинення небезпеки для життя людей або інших тяжких наслідків - це створення реальної загрози загибелі однієї чи кількох осіб, заподіяння тілесних ушкоджень, великої матеріальної шкоди, значної перерви в роботі трубопроводу.

Причинний зв'язок у цьому злочині має специфіку, обумовлену характером наслідків, і складається з двох ланок (ланцюгів) причинності. Такий зв'язок потрібно встановити: а) між діянням суб'єкта і змінами в об'єктах трубопроводу, тобто довести, що саме поведінка особи потягла за собою їх руйнування, пошкодження; б) між руйнуванням, пошкодженням об'єктів трубопроводу і наслідками, вказаними в диспозиції відповідної частини ст. 292.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується різним ставленням особи до проміжних і остаточних наслідків свого діяння. До руйнування, пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газота нафтопродуктопроводів винний ставиться завжди з прямим чи непрямими умислом. Що ж до остаточних наслідків, то вина може виражатися тільки в необережності.

Якщо пошкодження об'єктів магістральних нафто-, газота нафтопродуктопроводів умисно вчиняється з метою ослаблення держави і спрямоване на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, то вчинене, за наявності підстав, повинно кваліфікуватися за ст, 113.

Пошкодження магістральних трубопроводів, яке вчиняється з метою викрадення нафти, газу, нафтопродуктів, кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ст. 292 і відповідною статтею розділу VI Особливої частини КК.

6. Кваліфікованими видами злочину закон визначає вчинення Його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст. 292).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб - ст. 28 і коментар до неї, про поняття загальнонебезпечного способу- коментар до ст. ст. 67, 194.

Особливо кваліфіковані види злочину мають місце, якщо дії, передбачені ч. ч. 1 або 2 ст. 292, спричинили: 1) загибель людей; 2) інші нещасні випадки з людьми; 3) аварію, пожежу чи значне забруднення довкілля; 4) інші тяжкі наслідки або 5) були вчинені організованою групою (ч. З ст. 292).

Про загибель людей див. коментар до ст. 276. Інші нещасні випадки з людьми охоплюють заподіяння потерпілому середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження.

Аварія - це руйнування або пошкодження об'єктів трубопровідного транспорту в процесі їх роботи, яке призвело до його зупинки (зупинки ділянки) упродовж 8 і більше годин. Пожежа - це неконтрольоване горіння за межами спеціального вогнища, викликане руйнуванням або пошкодженням об'єктів магістральних трубопроводів. Під значним забрудненням довкілля розуміються шкідливі зміни в стані водойм, атмосфери, землі, викликані попаданням у них продуктів, які транспортуються зруйнованим чи пошкодженим трубопроводом. Питання про те, чи є забруднення довкілля значним, вирішується з урахуванням кількості нафти, газу, нафтопродуктів, які викинуті в навколишнє середовище, ступеня їх шкідливості, площі забруднення тощо.

Інші тяжкі наслідки - це будь-яка інша значна шкода, викликана зруйнуванням чи пошкодженням трубопроводу. Вони можуть. полягати в припиненні постачання споживачів нафтою, газом чи нафтопродуктами, необхідністю великих матеріальних затрат на ремонт магістрального трубопроводу та відновлення його роботи тощо. Тяжкість наслідків визначається з урахуванням розміру матеріальних збитків, часу, на який перервана робота об'єктів трубопроводу. інших обставин справи.

Закон України "Про транспорт" від 10 листопада 1994р. Закон України "Про трубопровідний транспорт" від 15 травня 1996р.