2. Принципи організації фінансів суб’єктів господарювання

Перехід до ринкової економіки, який здійснюється в процесі роздержавлення, передбачає наявність багатьох суб'єктів господарювання різних форм власності: державної, комунальної, кооперативної, орендної, акціо­нерної, приватної, змішаної. (схема 6)

Схема 6: Класифікація підприємств залежно від способу утворення і форми власності.

Класифікація підприємств залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду :

1. Унітарні

2. Корпоративні

Класифікація підприємств залежно від форми власності :

1. Державні :

1. Державні комерційні підприємства

2. Казенні підприємства

2. Комунальні

3. Приватні (фермерські) (селянські) господарства

4. Підприємства що діють на основі колективної власності (унітарні або корпоративні) :

1. Господарські товариства :

• Акціонерні товариства

• Товариства з обмеженою відповідальністю

• Товариства з додатковою відповідальністю

• Повні товариства

• Комерційні товариства

2. Орендні підприємства

3. Підприємства громадських та релігійних організацій

4. Кооперативи :

• Виробничі

• Споживчі

• Збутові

• Постачальницькі

• Кредитні

• Житлово-побутові

5. Підприємства засновані на змішаній формі власності (державні, колективні, приватні) :

1. Створені вітчизняними юридичними та фізичними особами

2. Підприємства з іноземними інвесторами ( не менше 10 %)

6. Іноземні

Функціонування кожного господарюючого суб'єкта тієї чи іншої форми власності передбачає і свої особливості в організації фінансів. Вони виявляються в формуванні статутного фонду (капіталу), розподілі прибут­ку, формуванні і використанні фондів грошових коштів, взаємовідносинах з бюджетом тощо.

Під організацією фінансів підприємств розуміють систему економічних заходів по визначенню доходів, накопичень, фінансових ресурсів, їх розподілу за відповідними напрямками з метою своєчасного і в повному обсязі здійснення всіх видів платежів (розрахунків), фінансування розвитку виробництва, соціальної сфери й здійснення фінансового контролю за діяльністю підприємства.

Організація фінансів залежить від організаційно-правової форми господарювання та сфери і характеру діяльності.

Головними принципами, на основі яких базується організація фінансів, є:

• демократичний централізм;

• плановість;

• господарський (комерційний) розрахунок;

• самофінансування;

• самоокупність;

• самостійність у сфері фінансової діяльності;

• зацікавленість у підсумках фінансово-господарської діяльності;

• відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності;

• контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств;

Фінансова діяльність - це система економічних заходів, використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів. Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

- фінансове прогнозування та планування;

- аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;

- поточна, оперативна фінансова робота.

3. Сутність доходів та видатків суб’єктів господарювання

В процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється рух грошових потоків і відбувається кругообіг коштів. Під грошовими потоками розуміють надходження і витрати грошових коштів. Вкладення коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств.

Забезпечення грошових надходжень, які необхідні для покриття витрат виробництва та обігу, своєчасне виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, формування, доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств. Грошові надходження – це кошти, які надходять на поточні й інші рахунки підприємства у банках та касу підприємства.

Вхідні грошові надходження підприємств за їх джерелами можна розділити на внутрішні та зовнішні. Якщо кошти надходять із будь-яких джерел на самому підприємстві, то вони відносяться до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчать про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності і організаційно-правової основи. В світовій практиці від 60 до 70% фінансових ресурсів надходять на підприємства за рахунок їх внутрішніх джерел. В Україні їснує наступна класифікація доходів підприємств: (таблиця 2)

За рахунок грошових надходжень від реалізації продукції передусім відшкодовується вартість матеріальних витрат на виробництво — використаної сировини, напівфабрикатів, матеріалів, електроенергії, палива та ін., а також перенесена частина вартості основних фондів (амортизаційні відрахування), заробітна плата, сплачуються акцизний податок, податок на додану вартість, відрахування у фонди пенсійного й соціального страхування, інші державні цільові фонди тощо, формуються грошові фонди на самому підприємстві: амортизаційний, оплати праці, резервний, фонд розвитку, фонд споживання.

Сумарні грошові надходження від усіх видів діяльності складають валовий дохід підприємства. У складі валового доходу міститься прибуток, який за податковим методом розраховується за формулою: прибуток = валовий дохід мінус валові витрати. Прибуток – мета діяльності комерційних підприємств, основний фінансовий результат та показник їх діяльності.